Тест на визначення рівня сформованості інформаційної культури

Показники	Кількість балів	Критерій
КУЛЬТУРА РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ	КГ	ЕГ
Розуміння особливостей інформатизації суспільства	1,3	2,2	К1
Уміння визначати можливі джерела інформації та стратегію її пошуку	1,9	2,6	К3
Навички роботи з книгою	1,7	2,8	К5
Уміння реферувати, синтезуючи інформацію з різних джерел	1,7	2,6	К4
Уміння інтегрувати інформацію з різних наук	1,3	2,1	К4
Бажання створювати власні інформаційні продукти	1,2	2,3	К2
Уміння створювати власні інформаційні продукти	0,9	1,9	К5
СУМА БАЛІВ
КОЕФІЦІЄНТ
КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА
Уміння вести дискусію, аргументовано доводити власну точку зору	1,4	1,6	К5
Розуміння цінності комунікативних умінь у педагогічній діяльності	0,4	2,3	К1
Уміння представляти інформацію в доступній для школярів формі	1,5	2,1	К4
СУМА БАЛІВ
КОЕФІЦІЄНТ
КОМП’ЮТЕРНА ГРАМОТНІСТЬ ТА ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Знання основних понять інформатики й обчислювальної техніки	1,7	2,1	К3
Уміння виконувати елементарні операції з текстом у середовищі текстового редактора	1,7	2,9	К4
Знання про можливості глобальної мережі Інтернет	1,5	2,8	К3
Навички створення телекомунікаційних проектів	0,4	1,8	К5
СУМА БАЛІВ
КОЕФІЦІЄНТ
Загальна сума балів за всіма компонентами	70,1	118,6

Експертна оцінка виставлялась за кожним показником залежно від ступеня реалізації показника: 0 балів – показник відсутній, 1 бал – проявляється рідко і недостатньо виражений, 2 бали – проявляється часто і достатньо виражений, 3 бали – проявляється завжди і виражений оптимально. Експертна оцінка визначалась за формулою:

, (1.7)

де К – коефіцієнт інформаційної культури майбутнього вчителя, n – виставлена експертами сума балів, N – максимально можлива кількість балів.

Метод експертних оцінок використовує у своїх дослідженнях І.А.Гриценок з метою визначення ефективності виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю [14]. Для проведення експертизи було створено програму, що включає такі етапи: розробку документації, що підлягає експертній оцінці, вибір найбільш раціонального методу експертної оцінки, визначення кількісного і якісного складу експертів, розробку організаційних форм проведення експертизи [14, с.157-158]. Експертне оцінювання полягало в тому, що незалежні експерти мали дати відповіді на три питання: 1) Яким чином впровадження результатів експерименту позначилося на педагогічних умовах організації виробничого навчання та його ефективності? (Позитивна оцінка). 2) Чи суттєво змінило педагогічні умови організації виробничого навчання впровадження результатів експерименту? (Нейтральна оцінка). 3) Чи погіршило педагогічні умови організації виробничого навчання та знизило його ефективність впровадження результатів експерименту? (Негативна оцінка).

З метою виявлення рівня професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників з професії „Кравець” у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю розроблена форма відгуку незалежних експертів про якість роботи учнів під час виробничого навчання.

Для узагальнення думки експертів їм було запропоновано відповісти на запитання: „Що впливає на якість виробничого навчання майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю у професійно-технічних навчальних закладах?” Експерти висловлювали побажання щодо посилення практичної складової професійної підготовки, естетичної складової професійного спрямування змісту виробничого навчання, якісного підвищення професійного рівня педагогічних працівників (володіння сучасними педагогічними та виробничими технологіями, забезпечення стажування майстрів виробничого навчання на підприємствах швейної галузі). Крім того, обговорювали реальний розподіл годин на засвоєння тієї чи іншої навчальної теми виробничого навчання; принципи відбору і структурування, засади оновлення змісту виробничого навчання; створення і використання комплексного навчально-методичного забезпечення з професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю; розширення участі роботодавців-замовників кадрів в організації виробничого навчання та виробничої практики учнів; модернізації матеріально-технічної бази навчально-виробничих (швейних) майстерень.

Результати соціологічного експерименту під час дослідження проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій оброблялися І.М.Богдановою за допомогою статистичної оцінки узгодженості поглядів експертів на основі коефіцієнта конкордації з урахуванням його значущості за критерієм хі -квадрат [7, с.331-342].

І.М.Богданова відзначає характерні риси методу, зокрема, анонімність, зворотний зв’язок, узагальнена думка експертів. Анонімність досягається за допомогою спеціальних анкет. Регулювання зворотним зв’язком здійснюється за рахунок проведення декількох турів опитування, результати кожного з яких обробляються за допомогою статистичних методів оцінки, що дозволяють одержати узагальнену думку експертів.

Сутність використаного методу полягає в тому, що об’єкти даної сукупності вважаються ранжованими за деякою ознакою, якщо вони пронумеровані в порядку збільшення або зменшення цієї ознаки.

З метою виключення психологічної підказки щодо визначення ранжування фактори в опитувальному листі знаходились в послідовності, що відповідає таблиці випадкових чисел. У результаті були створені опитувальні листи з переліком показників (факторів), за допомогою яких треба було оцінити результативність застосування запропонованих модулів.

Дата добавления: 2015-05-23