Приклади з педагогічної практики. У педагогічний дослідженнях з теорії та методики професійної освіти метод експертних оцінок застосовували І.М.Богданова

У педагогічний дослідженнях з теорії та методики професійної освіти метод експертних оцінок застосовували І.М.Богданова, І.А.Гриценок, А.М.Коломієць та інші.

Під час дослідження теоретичних та методичних основ формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів А.М.Коломієць використовує систему науково-педагогічних методів. Зокрема, оцінювання діяльності студента із пошуку, переробки і структурування інформації здійснюється методом експертних оцінок [25, с.399-405]. Для визначення якості засвоєння матеріалу, що виноситься на самостійне вивчення, на практичних заняттях оцінювались такі показники: уміння вибрати головне; повнота висвітлення матеріалу; логічна послідовність викладу інформації; обсяг використаних джерел; різноманітність використаних джерел; правильність оформлення списку використаних джерел. Експерти – викладачі, які працювали в обох типах груп студентів. Кожний із показників оцінювався за 12-ти бальною шкалою. Результати оцінювання (середні бали) представлені в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8

Оцінки експертів щодо якості самостійної роботи студентів з науковою інформацією

Показник	КГ	ЕГ	Різниця
уміння вибрати головне	7,9	8,8	+ 0,9
повнота висвітлення матеріалу	6,9	8,7	+ 1,8
логічна послідовність викладу інформації	7,3	8,1	+ 0,8
обсяг використаних джерел	6,4	10,6	+ 4,2
різноманітність використаних джерел	5,3	8,4	+ 3,1
правильність оформлення списку використаних джерел	4,2	10,2	+ 6,0

Для реалізації результативного підходу використовувався метод педагогічної експертизи, яка передбачала такі кроки: формування груп експертів, визначення мети кожної експертної групи, вибір правил, способів оцінювання, статистичної обробки та узагальнення інформації, визначення критеріїв експертизи, проведення процедури експертизи, заповнення протоколу результатів експертизи.

А.М.Коломієць наводить приклад тесту з деталізованими показниками за кожним із компонентів і критерії інформаційної культури. Оскільки в таблиці представлено 52 показники (ми представили в таблиці 1.9 приклади лише декількох показників), то максимальна сума балів N=156, а по кожному з п’яти критеріїв матимемо такі максимальні числові значення: =21, =15, =30, =60, =30. Ці показники обчислювались для того, щоб мати можливість визначити, який із критеріїв переважає у формуванні інформаційної культури студентів.

Таблиця 1.9

Дата добавления: 2015-05-23