Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи емпіричного рівня




С 40 К 82

У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

ЯМР-ДОСЛІДЖЕННЯ ВУХА

Крім рентгенологічного обстеження, використовують також ядерно-магнітно-резонансне дослідження (ЯМРД) зовніш­нього, середнього та внутрішнього вуха. При цьому на зображення досліджуваного об’єкта не накладається зображення суміжної кісткової тканини.

 


УДК 37.046:001.08

ББК 74.5:72

 

 

Рецензенти:

С.У.Гончаренко – доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України;

П.М.Воловик – доктор педагогічних наук, професор.

 

Друкується за рішенням Вченої ради

Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України

протокол № 11 від 24 листопада 2008 року

С 40, К 82 С.О.Сисоєва, Т.Є.Кристопчук. Педагогічний експеримент у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти: Навчально-методичний посібник. – Луцьк:, 2008. – с.

 

У навчально-методичному посібнику висвітлюються основні методи та методики проведення експериментальних педагогічних досліджень; критерії і показники оцінки ефективності їх результатів.

Адресовано науковим працівникам, аспірантам, викладачам, вчителям-практикам, що займаються педагогічними дослідженнями.

УДК 37.046:001.08

ББК 74.5:72

 

Педагогічне спостереження

Порівняння

Педагогічний експеримент

Рейтинг

Тестування

Вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду

Науково-педагогічна експедиція

Вивчення інформаційних джерел з проблем дослідження

 

Педагогічне спостереження
об’єкт, функції, вимоги,

структурні елементи, етапи,

класифікація спостереження,

ролі дослідника

1.3.1. Педагогічне спостереження – це спеціально організоване, цілеспрямоване сприйняття педагогічного процесу у звичайних умовах; об’єкт спостереження – дії та вчинки студентів та викладачів [60, с.19]. Суть цього методу полягає в безпосередньому, планомірному й тривалому сприйманні педагогічних явищ без утручання дослідника в нього.

Спостереження – це цілеспрямоване дослідження певного педагогічного явища або процесу з метою виявлення конкретних даних [63, с.190].

Наукове спостереження у професійній педагогіці – цілеспрямоване і організоване сприйняття предметів, явищ і процесів виховання, навчання і розвитку людини в процесі його професійної підготовки [21, с.76].

Об’єктами спостереження в професійній педагогіці можуть бути дії учнів та навчальних груп в навчальному процесі, виконання учнями робіт, зміна поведінки учнів, дії викладача, методи навчання та інші педагогічні явища [21, с.77].

Функції спостереження – забезпечення теоретичного дослідження емпіричною інформацією, перевірка адекватності та істинність теорії в практиці [21, с.78].

А.А.Киверялг зазначає, що для забезпечення науковості педагогічного дослідження необхідно дотримуватися таких вимог [21, с.78-80]:

1. Спостереження повинно мати визначену мету (наскільки точніша мета спостереження, настільки простіше реєструвати результати спостереження і робити достовірні висновки). У педагогічних дослідницьких роботах, на жаль, часто проводиться спостереження взагалі (загальне спостереження уроків або роботи учнів).

2. Спостереження проводити необхідно за попередньо складеним планом (у плані деталізувати окремі питання, скласти опитувальник).

3. Кількість досліджуваних ознак має бути мінімальною, і вони мають бути чітко визначені (точне і детальне формулювання питання про досліджувані ознаки, чітке формулювання критеріїв оцінок цих ознак сприяє науковій цінності отриманих даних).

4. Дані, отримані шляхом різних спостережень, повинні порівнюватися (важливо застосовувати одинакові критерії під час оцінки досліджуваних явищ; недопустимо в одному випадку відповіді учнів фіксувати за 12 бальною системою, а в іншій групі – за 50 бальною).

5. Явища необхідно спостерігати в реальних умовах (якщо об’єктом дослідження є самостійна робота учнів на занятті, то бажано вибирати 2,3,4 уроки, оскільки на першому уроці учні ще трохи сонні, а на 5, 6 уроках – втомлені. Не бажано вести спостереження в кінці навчальної чверті).

6. Повторення процесу спостереження необхідно проводити через однакові проміжки часу (неправильно здійснювати перевірку засвоєння навичків студентів на першому курсі через кожен тиждень, а на другому курсі – через місяць).

7. Дослідник має знати, які помилки можуть траплятися під час спостереження і вміти їх попередити. Такі помилки можна поділити на методологічні і реєстраційні.

Методологічні помилки виникають тоді, коли на основі спостереження окремих явищ і ознак, виокремлених із загального комплексу, роблять висновки про загальний комплекс в цілому. Помилка засвідчує те, що кількість об’єктів, які були виділені із загального комплексу, вирахувані неправильно або невдало були вибрані окремі елементи.

Реєстраційні помилки обумовлені неточним записом даних.

Таким чином, головними вимогами до методу педагогічного спостереження є [23, с.97]:

ясність і чіткість спостереження;

визначення завдань і мети;

вибір об’єкта, предмета та педагогічної ситуації;

вибір способу спостереження;

вибір способів реєстрації того, що спостерігається;

систематичність і різнобічність спостереження;

достатня кількість зафіксованих фактів;

своєчасність і правильність, об’єктивність фіксації;

простота й логічність техніки запису;

ретельна, обдумана обробка зібраного матеріалу;

врахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ;

виділення тривалих, істотних, повторюваних фактів,

відокремлення їх від другорядних і випадкових елементів;

неупередженість у тлумаченні матеріалу, в оцінках фактів і висновків, що випливають з них;

оброблення та інтерпретація отриманої інформації.

Метод спостереження широко використовується тоді, коли дослідник бере на себе роль дослідника-учасника. Структурними компонентами спостереження є спостерігач, об’єкт вивчення, прилади, вимірювальні знаряддя, тобто умови та засоби спостереження [63, с.190].

Виділяють три різні ролі дослідника: дослідник-свідок (нейтральна особа), дослідник-керівник педагогічного процесу, дослідник-учасник педагогічного процесу (включений до складу досліджуваних). Залежно від ролі, яку він собі обрав, складається програма спостереження, вибирається методика й техніка накопичення та фіксування фактів. Цінність і об’єктивність результатів спостереження залежить від того, наскільки природнім був педагогічний процес, який спостерігає дослідник [23, с.96].

За тривалістю проведення спостереження поділяється на короткочасне (проводиться впродовж нетривалого часу), безперервне (передбачає постійне, детальне вивчення педагогічного процесу для одержання цілісного уявлення про нього), дискретне (з перервами і регулярними повторами через певний проміжок часу) [46, с.68].

За ступенем безпосередньої участі дослідника розрізняють такі види спостереження: пряме, опосередковане та самоспостереження [23, с.97].

Пряме спостереження – це спостереження, під час якого дослідник бере участь у досліджуваному процесі безпосередньо та діє разом з учасниками дослідження. Характер присутності може бути різним: в одних випадках дослідник повністю зберігає інкогніто, в інших – спостерігач не приховує своєї дослідницької мети. Такий вид спостереження найчастіше використовують під час вивчення дітей у процесі їх навчання та виховання.

Опосередковане спостереження – спостереження, що не передбачає безпосередньої участі дослідника в процесі, який вивчається. Воно ефективніше, ніж пряме спостереження, оскільки дає можливість фіксувати природну поведінку дітей, звівши вплив педагога на них до мінімуму.

Самоспостереження – це самоспоглядання внутрішніх психічних процесів з одночасним спостереженням за ними унікальним методом „проникнення” всередину цих психічних процесів і явищ. Іншими словами – це заглиблення у свій внутрішній духовний світ. Тут суб’єктом спостереження є сам учень. Дані самоспостережень фіксуються з висловлювань учнів про способи вирішення навчальних та інших завдань, про свої успіхи й невдачі, ставлення до людей, свої здібності, читацькі інтереси, смаки, ідеали, життєві плани. Цінність отриманих результатів залежить від щирості дитини та ступеня (міри) сторонніх впливів на неї. Результати самоспостереження, що мають суб’єктивне забарвлення, порівнюються з більш об’єктивними даними педагогічного спостереження, а також з дослідними матеріалами, одержаними за допомогою інших наукових методів (опитування, експеримент).

Спостереження охоплює також елементи теоретичного мислення (задум, методичні прийоми осмислення і контроль результатів, а також кількісні та якісні методи їх аналізу) [23, с.98].




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 961; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.