Технологія навчання

Тема: Технології навчання

Вибір методів навчання.

Методи навчання як своєрідний комплект інтелектуального інструментарію пізнавальної діяльності учителя і учнів не є алгоритмізованими одиницями, оскільки педагогіка є наукою і мистецтвом одночасно, тому і підхід до вибору методів навчання має ґрунтуватися на творчості педагога, з одного боку, і відпо­відати вимогам принципу системності, з іншого боку. По-пер­ше, методи навчання повинні мати такі основні ознаки: бути певною мірою способом руху пізнавальної діяльності учнів; ви­значати логічний шлях оволодіння знаннями, уміннями і на­вичками; відігравати роль інструменту, обміну інформацією між учасниками навчального процесу; бути регулятором пізнаваль­ної діяльності учнів; сприяти стимулюванню учіння; бути спо­собом аналізу й оцінки навчальної діяльності. По-друге, необ­хідно забезпечувати системність у підході до вибору тих чи інших методів, глибоко розуміючи внутрішні зв'язки і взаємо­залежність між ними на рівні функціональних ознак.

Критеріями вибору методів навчання є: 1) провідні завдан­ня виховання особистості; 2) мета і завдання навчання взагалі і конкретного етапу зокрема; 3) закономірності і принципи на­вчання; 4) зміст навчального матеріалу; 5) навчальні можли­вості школярів; 6) наявність засобів навчання; 7) психолого-педагогічні можливості педагога.

Отже, методи навчання не можна сприймати (і використову­вати) як рецепт для розв'язання навчальних завдань, тому що, як наголошував К.Д. Ушинський, важливий не сам метод, а ідея, що закладена в ньому. Отже, лише творча мудрість учите­ля, яка опирається на наукові засади, може забезпечити опти­мальний підхід до використання методів навчання з метою підвищення ефективності як научіння, так і учіння.

План:

1. Суть та структура технологій навчання.

2. Основні технології навчання (знакові моделі – В.Шаталов, випереджувальне навчання з коментованим управлінням – С.Лисенкова, диференційоване, індивідуалізоване навчання, укрупнення дидактичних одиниць – П.Ерднієв, поетапне формування розумових дій, розливальне навчання, оптимізація навчання та ін.)

Новою концепцією навчання, починаючи з 50-х років XX століття, є технологія навчання, яка ставить за мету кон­струювання оптимальних дидактичних систем, проектуван­ня навчально-пізнавальних процесів. Використання понят­тя «технологія навчання» пов'язане, по-перше, із стрімким розвитком науково-технічного прогресу, який зумовив тех­нологізацію не тільки виробничої сфери, а й гуманітарної, по-друге, з незадовільним станом традиційних форм і ме­тодів навчання. Сам термін «технологія» стосовно навчаль­ного процесу було вперше вжито 1886 року американцем Дж. Саллі.

Нині є понад триста визначень понять «технологія на­вчання» і «педагогічна технологія». Ці визначення групу­ються за п'ятьма підходами до них: системний метод; педа­гогічна система; діяльність; спосіб організації навчального процесу; моделювання навчального процесу.

Істотними ознаками технології навчання є:

діагностичне цілепокладання і результативність; алгоритмізованість і проектованість; цілісність і керованість; коригованість.

Наприклад, С. У. Гончаренко вкладає у нього такий зміст: «Технологія навчання (з грец. — мистецтво слова, на­вчання) — за означенням ЮНЕСКО, це в загальному ро­зумінні системний метод створення, застосування й визна­чення всього процесу навчання і засвоєння знань з ураху­ванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти».

В педагогічній літературі, в тому числі й російській, пе­дагогічні поняття «технологія навчання» і «педагогічна тех­нологія» одними авторами ототожнюються, а іншими — ні. Наприклад, Ю. П. Азаров пропонує таку дефініцію поняття «педагогічна технологія»: «Педагогічна технологія вміщує в себе матеріально-технічне і правове забезпечення навчаль­но-виховного процесу, просторово-часові чинники... ме­тод, засоби і форми роботи, педагогічну майстерність усіх учасників виховного процесу, набір обов'язкових видів діяльності, що їх виконує кожен учень».

Інші автори термін «технологія навчання» вживають стосовно навчального процесу, а термін «педагогічна техно­логія» — щодо виховного процесу. М.

Отже, в основі технології навчання має бути ідея керу­вання дидактичним процесом, проектування й відтворення навчального циклу. Традиційне навчання характеризується нечіткістю мети, слабкою керованістю навчально-пізна-вальною діяльністю, невизначеністю і неповторністю пізнавальних операцій, слабкістю зворотного зв'язку і суб'єктивністю оцінки результатів навчання.

Специфічні властивості технології навчання спрямовані на подолання вищезазначених недоліків традиційного на­вчання і тому, на думку майже всіх дослідників цієї пробле­ми, однією з найважливіших властивостей технології на­вчання є можливість відтворення навчально-пізнавальних процедур.

Загальні властивості технології навчання такі:

• розробка діагностично поставлених цілей навчання;

• орієнтація всіх навчально-пізнавальних дій на гарантоване досягнення визначених навчально-виховних цілей;

• оперативний зворотний зв'язок, оцінка поточних і підсумкових результатів.

Об'єктами технологізації навчання мають бути всі основні компоненти цього процесу, тобто цілі, зміст, методи, прийоми, способи і форми взаємодії педагогів і суб'єктів учіння, методики їхньої поведінки в певних стандартних си­туаціях тощо.

Дата добавления: 2015-05-23