Методичні рекомендації. Тема 4. Перевірка операцій обліку товарно-матеріальних цінностей

План вивчення теми

Тема 4. Перевірка операцій обліку товарно-матеріальних цінностей

Бібліографічний список до теми

Щодо вивчення навчального матеріалу

Завдання до самостійної роботи

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Вивчити та опрацювати відповідну літературу з питань теми.

2. Скласти опорний конспект з розглянутих питань.

Питання для самоконтролю

1. Чому при здійсненні перевірки наявності основних засобів, доцільно почати з перевірки відповідності даних аналітичного і синтетичного обліків за станом на звітну дату?

2. Що дозволить виявити проведення підрахунку вартості інвентарних об'єктів по кваліфікаційних групах і зіставлення з залишком по синтетичному рахунку 10 "Основні засоби"?

3. На що звертається увага при перевірці операцій, що відбивають надходження, переміщення чи вибуття основних засобів?

4. Які документи потрібно оформити при введенні в експлуатацію основних засобів?

5. На що звертається увага при перевірці вірності проведення інвентаризації?

6. Як повинна бути оформлена виявлена нестача основних засобів?

7. На що повинен звернути увагу інспектор при перевірці вибуття основних засобів у результаті ліквідації інвентарних об'єктів?

8. На що повинен звернути увагу інспектор перевіряючи операції по списанню основних засобів, що вибули через стихійні лиха й аварії?

9. Хто має право застосовувати переоцінку основних засобів і в якому випадку вона проводиться?

10.3а якою формулою розраховується коефіцієнт індексації?

11 Як визначається сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал)?

12. Як визначається балансова вартість груп основних фондів на початок звітного періоду?

13. Які причини можуть привести до збільшення балансової вартості груп основних засобів?

14. Які причини можуть привести до зменшення балансової вартості груп основних фондів?

1 – 8, 22, 26, 35, 39, 51, 52, 62, 68, 77 – 79, 81

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань перевірки операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей.

1. Перевірка вірності оцінки запасів товарно-матеріальних цінностей, що надійшли та їх обліку.

2. Перевірка вірності інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

3. Перевірка вірності утримань з матеріально-відповідальних осіб при виявленні недостач товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.11.1999 р. №246 визначені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і її розкриття в фінансовій звітності.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних в результаті обміну на подібні запаси, прирівнюється до балансової вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість перевищує їх справедливу вартість, то початковою вартістю отриманих запасів являється їх справедлива вартість.

Первісна вартість запасів, отриманих підприємством безоплатно, шляхом внеску в уставний капітал підприємства визначається по справедливій вартості.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, що пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути вірогідно визначена. З метою бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року, або нормального операційного циклу.

При перевірці операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей інспектор звертає увагу на такі основні питання: чи проводилася інвентаризація товарно-матеріальних цінностей; порядок списання матеріальних цінностей на вартість продукції; правомірність списання матеріальних цінностей на об'єкти обліку та ін.

При вивченні виконуваних операцій з виробничими запасами насамперед необхідно ознайомитися з формою ведення обліку, документообігом і процедурами, виконуваними на ділянці обліку запасів.

Насамперед при перевірці сутності повноти обліку виробничих запасів потрібно ознайомитися з проведенням на підприємстві процесу інвентаризації, а також провести вибіркову перевірку, щоб простежити процес складання опису матеріальних цінностей. При перевірці процесу інвентаризації на підприємстві збираються дані про те, наскільки правильно вона проводилася, і як відбиті її результати в бухгалтерському обліку. Спочатку перевіряється правильність оформлення проведеної інвентаризації, дотримання вимог "Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків" від 11.08.1994 р. №69.

Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, якщо її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства. Так, в обов'язковому порядку інвентаризація проводиться: перед складанням річної звітності; при передачі майна державного підприємства в оренду; при заміні матеріально відповідальних осіб і т. ін.

Особливе місце при перевірці правильності проведення інвентаризації на підприємстві займають питання звіряння даних, відбитих в інвентаризаційній відомості, з обліковими даними. Для цього інспектор розглядає порівнювальну відомість, з метою перевірки: повноти і правильності виведених залишків за результатами звіряння в кількісному вираженні; правильності проведення взаємних заліків недостач і надлишків; правомірності і повнити виявлених кількісних відхилень; обґрунтованості списання норм природного убутку на нестачу матеріальних цінностей та ін.

При вивченні другого питання потрібно пам’ятати, що відповідно до діючого порядку взаємний залік надлишків і нестач унаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях однакового найменування й у тотожній кількості за умови, що надлишки і нестачі утворилися за той самий період, що перевіряється, і в тієї самої особи, що перевіряється.

Якщо при заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінностей, виявлених у нестачі, виявилася більшою від вартості цінностей, виявлених у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то різниця вартості розглядається як нестача матеріальних цінностей понад норми природного збитку з віднесенням її на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

При перевірці цінностей, що належать іншим підприємствам, перевіряється окремий інвентаризаційний опис і встановлюється, чи повідомлялися результати інвентаризації власникам матеріальних цінностей і чи не було претензій щодо даних матеріальних цінностей.

Виявлені нестачі товарно-матеріальних цінностей списують з рахунків 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» на дебет рахунка 947 "Нестачі і утрати від псування цінностей»

Далі на підставі рішення комісії на суму нестачі в межах природного збитку по фактичній собівартості формуються бухгалтерські проводки:

- дебет рахунка 91 «Загально виробничі витрати», кредит рахунка 947 «Нестачі й утрати від псування цінностей» - на суму нестачі в межах природного убутку в цехових коморах;

- дебет рахунка 92 «Загальногосподарські витрати», кредит рахунка 947 «Нестачі й утрати від псування цінностей» - на суму нестачі в межах природного убутку в загальнозаводських складах.

При вивченні третього питання потрібно знати, що нестачі матеріальних цінностей понад норми природних збитків відносяться на винних осіб і відбиваються в бухгалтерському обліку наступним записом: дебет рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків», кредит рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Стягнення з винних осіб проводиться по балансовій вартості цінностей, але не нижче 50% від балансової вартості на момент установлення даного факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру ПДВ і розміру акцизного збору. Отримана сума збільшується в 2 рази, відповідно до «Порядку визначення розміру збитків від розкрадань, нестачі, знищення (ушкодження) матеріальних цінностей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116. По продукції, виготовленій підприємством, спирту, тваринах, продовольчих товарах порядок визначення розміру збитків регламентований вищевказаним документом. Розмір утримань повинний бути розрахований за формулою:

Розмір утримань = {(Ба -А) х I + ПДВ +Азб.} х 2, де

Ба - балансова вартість на момент установлення факту нестачі чи розкрадання, псування матеріальних цінностей;

А - амортизаційні відрахування;

I - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно обумовлених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - сума податку на додану вартість;

Азб - сума акцизного збору;

2 – коефіцієнт збільшення утримань.

Вартість утримань матеріальних цінностей незавершеного виробництва обчислюється за формулою = СхНх2,

де С - собівартість матеріальних цінностей;

Н - середня по підприємству норма прибутку на цю продукцію;

2 – коефіцієнт збільшення утримань.

У податковому обліку вартість надлишків товарів, виявлених в результаті інвентаризації, включається до складу доходів як безоплатно надані матеріальні активи.

Після вивчення запропонованого матеріалу спробуйте відповісти на питання для самоконтролю знань, виконати індивідуальну роботу, які наведено нижче.

Дата добавления: 2015-05-23