Амфотерні оксиди

Кислотні оксиди

Властивості

Оксиди металів являють собою кристалічні речовини. Оксиди неметалів — це, навпаки, переважно леткі речовини і гази.

Осно́вні оксиди

Основні оксиди - це оксиди, яким відповідають основи. Основними оксидами є, наприклад, Na₂O, CaO, MgO, K₂O. Декотрі оксиди легко взаємодіють з водою з утворенням відповідних основ:

CaO + H₂O → Ca(OH)₂

K₂O + H₂O → 2KOH.

Оксиди Fe₂O₃, CuO, Ag₂O з водою не взаємодіють, однак вони нейтралізують кислоти і тому вважаються основними.

Fe₂O₃ + 6HCl → 2FeCl₃ + 3H₂O

CuO + H₂SO₄ → CuSO₄ + H₂O

Характерною хімічною властивісттю основних оксидів є їхня взаємодія з кислотами, при цьому, як правило, утворюються сіль і вода

FeO + 2HCl → FeCl₂ + H₂O

При взаємодії з кислотними і амфотерними оксидами утворюють солі, а між собою не взаємодіють. Наприклад:

СаО + СО₂ = СаСО₃

Na₂O + ZnO = Na₂ZnO₂

Основні оксиди утворюються тільки металами з низькою валентністю (не вище 3+). Більшість основних оксидів з водою безпосередньо не взаємодіють, за винятком оксидів лужних і лужноземельних металів, які реагують з водою. Усім основним оксидам відповідають основи, тобто гідроксиди, які проявляють властивості основ.

До кислотних оксидів відносять такі оксиди, які взаємодіють з основними та амфотерними оксидами, а також з їх гідроксидами з утворенням солей. Наприклад:

P₂О₅ + 3СаО → Са₃(РО₄)₂

SO₃ + ZnO → ZnSO₄

CO₂ + 2NaOH → Na₂СО₃ + Н₂О

Кислотні оксиди називають звичайно ангідридами (зневодненими кислотами), вказуючи цим, що їх можна одержати з кислот, віднімаючи від них елементи води. Кислотні оксиди утворюються неметалами та деякими металами, які проявляють змінну валентність. Валентність металів у кислотних оксидах буває, від 4+ до 7+. Наприклад CrO₃ — хроматний ангідрид (валентність хрому 6+), Mn₂O₇ — ангідрид марганцю (валентність марганцю 7+) і т. д.

Деякі кислотні оксиди взаємодіють з водою, утворюючи відповідні гідроксиди, тобто кислоти. Є кислотні оксиди, які не взаємодіють з водою. Наприклад, SiO₂ практично не розчинний у воді, однак він нейтралізує основи, тому є кислотним оксидом

2NaOH + SiO₂ →^{сплавлення} Na₂SiO₃ + H₂O

Гідроксиди, тобто кислоти, тих кислотних оксидів, що безпосередньо з водою не взаємодіють, одержують посереднім шляхом.

Амфотерними називають такі оксиди, які взаємодіють як з кислотами, так і з основами, утворюючи сіль і воду. При взаємодії з кислотами вони поводять себе як основні оксиди, а при взаємодії з основами — як кислотні.

ZnO + H₂SO₄ → ZnSO₄ + H₂О

ZnO + 2NaOH → Na₂ZnO₂ + H₂О

З водою амфотерні оксиди не взаємодіють. Амфотерні оксиди утворюються тільки металами з валентністю від 2+ до 4+. До амфотерних оксидів належать ZnO, SnO, PbO, Al₂О₃, SnO₂, PbO₂ і ін.

Отже, неметали утворюють тільки кислотні оксиди, а метали можуть утворювати основні, амфотерні і кислотні. Причому для металів із змінною валентністю існує така залежність: при низькому валентному стані металу (не вище 3+) він утворює основний оксид, при високому валентному стані (від 4+ до 7+) він утворює кислотний оксид, а при проміжному (звичайно від 2+ до 4+) він утворює амфотерний оксид. Основні, кислотні і амфотерні оксиди називають ще солетвірними, бо вони при взаємодії з кислотами або основами утворюють солі.

Дата добавления: 2015-05-23