Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Актуальні проблеми, що виникають в процесі обігу цінних паперів




 

В умовах становлення ринкової економіки дедалі ширшого застосування як в Україні, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності набувають цінні папери. Цінні папери є одним з об'єктів цивільних правовідносин. Поняття цінних паперів надається Цивільним кодексом України, а також Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок». Так, відповідно до ст. 194Цивільного кодексу України таст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила, і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Водночас ринок цінних паперів в Україні перебуває на стадії свого становлення. З його розвитком виникають певні проблеми, вирішення яких призведе до його удосконалення та покращення економічного становища взагалі.

Першою проблемою, яка виникає, зокрема, в судовій практиці, постає можливість визнання правочинів, вчинених щодо цінних паперів, яким не було присвоєно міжнародного ідентифікаційного номеру (далі - ISIN), недійсними.

Відповідно до законодавства України одним із етапів як у разі відкритого, так і у разі закритого розміщення цінних паперів є присвоєння ISIN. [1]. Крім цього, відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів від 23.04.2013, депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність тільки стосовно тих цінних паперів, яким Національним депозитарієм України призначений код цінних паперів відповідно до міжнародного стандарту ISO 6166. ISIN є істотною умовою будь-якого договору.

Так, виходячи із положень ЦК України, зокрема із ч.1 ст. 638, де зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, можна зробити висновок, що визнання таких догорів недійсними є необґрунтованим. Крім того, ст. 203 ЦК містить вичерпний перелік підстав визнання правочинів недійсними. Тому договори щодо відчуження цінних паперів, яким не було присвоєно ISIN, слід визнавати неукладеними. Таку ж позицію висловив Львівський апеляційний господарський суд. [2]

Друга проблема пов’язана з доцільністю переведення цінних паперів на пред’явника в бездокументарну форму. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а також п. 1 ч. 1 ст. 197 ЦК України права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в документарній формі, належать пред'явникові цінного папера. Таким чином, в даному випадку ідентифікація власника цінного папера не є важливою, на відміну від іменних цінних паперів. Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону емісійн цінні папери на пред'явника можуть бути переведені в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарі їцінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої Законом України "Про депозитарну систему України" (знерухомлені) в установленному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Це перш за все пов’язано з тим, що це унеможливлює його втрату, а тому і виключає поновлення прав на такі цінні папери в судовому порядку за правилами окремого провадження. Проте в літературі правильність знерухомлення цінних паперів на пред’явника ставиться під сумнів. Оскільки існування цінних паперів в бездокументарній формі означає іменну ідентифікацію власника цінних паперів. Беручи до уваги те, що рахунки власників цінних паперів у зберігача не можуть бути анонімними, а їх знерухомлення відбувається тільки шляхом іменної ідентифікації власника, що є підставою зміни цінних паперів на пред’явника на іменні цінні папери, а тому і реалізації передачі прав за ними. І тому, виходячи з цього, існування бездокументарних цінних паперів на пред’явника є неможливим. [3]Останньою проблемою, яку необхідно зазначити, це порядок переходу права власності на іменні цінні папери. В результаті змін до ЦК України було виключено ч 4. ст. 197, яка регулювала зазначене питання. Відповідно до чинної редакції ч. 1 ст. 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером). При цьому відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» права на цінні папери є речовими правами. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст.4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Абз. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про депозитарну систему України» встановлює, що набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. А іменні емісійні цінні папери існують виключно у бездокументарній формі. Таким чином, можна зробити висновок, що право власності на іменні емісійні цінні папери в Україні виникає у набувача в момент зарахування таких цінних паперів на рахунок у цінних паперах, відкритий набувачу депозитарною установою. Оскільки на іменні неемісійні цінні папери поширюється правовий режим речі, який регулюється ч. 1 ст. 334 ЦК, то моментом виникнення права власності у набувача є момент їх вручення.

Література:

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок».

2. Постанова Львівького апеляційного господарського суду № 5015/2094/11 від 31.08.2011.

3. Саванец, Л. Переход прав по бездокументарным ценным бумагам: актуальные проблемы. Проблемы государства и защиты прав человека в Украине. – Львов: Львов. Нац ун-т им. И. Франка, 2012. – с. 195-197.

Крамаренко Лариса Павловна,

студентка 3-го курса факультета подготовки следователей ОВД

Национального университета «Одесская юридическая академия»

Научный руководитель – к.ю.н., доцент Деревнин В.С.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 486; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.