Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання. 4 страница

Таблиця 10.2. Платіжний календар за _ 200_ р.

№ з. п.	Статті	План	Факт	Відхи­лення
	Надходження
	Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг від основної діяльності
	Виручка від реалізації основних фондів, нематеріальних активів, непотрібних і зай­вих залишків сировини і матеріалів
	Штрафи, пеня та інші надходження від засто­сування економічних санкцій
	Надходження від реалізації цінних паперів і валюти
	Дивіденди, відсотки, прибутки від цінних паперів та депозитів
	Надходження від погашення дебіторської заборгованості покупців
	Кредити отримані
	Аванси, отримані від покупців, замовників
	Надходження орендної плати
	Отримана безповоротна фінансова допомога
	Цільові надходження
	Кошти, що надходять для формування статут­ного фонду
	Інші надходження
	Всього надходжень
	Видатки
	Платежі, пов'язані із задоволенням негайних потреб
	Заробітна плата і прирівняні до неї платежі
	Платежі в бюджет, усього
	у тому числі: акцизний збір податок на додану вартість податок на прибуток податок на землю податок із власників транспортних засобів інші податки і збори
	Внески в Пенсійний фонд
	Внески на обов'язкове соціальне страхування і страхування на випадок безробіття
	Інші відрахування в позабюджетні фонди
	Оплата за товарно-матеріальні цінності
	Оплата рахунків за отримані послуги підряд­чиків за виконання капітальних робіт
	Погашення кредиторської заборгованості
	Погашення термінових позичок банку
	Погашення прострочених позичок банку
	Погашення довгострокових позичок банку
	Сплата відсотків за кредит
	Авансові платежі
	Орендна плата
	Платежі за векселями
	Виплата дивідендів
	Інші видатки
	Всього видатків
	Перевищення надходжень над видатками
	Перевищення видатків над надходженнями
	Залишок коштів на початок року
	Залишок коштів на кінець року

Касовий план — це план обігу готівки підприємства, необхід­ний для контролю за її надходженням і витрачанням. Він розроб­ляється на квартал і у встановлений строк подається до комер­ційного банку, з яким підприємство уклало договір про розрахун­ково-касове обслуговування.

Касовий план складається за типовою формою і містить чотири розділи.

Перший розділ відображає надходження готівки (крім грошей, отриманих у банку) на підприємство в плановому кварталі за конкретними джерелами надходження (торгова виручка, виручка заліз­ничного, повітряного транспорту, комунальні платежі, квартпла­та, виручка підприємств побутового обслуговування, інші надхо­дження). Із загальної суми надходжень необхідно зазначити суми, які витрачаються на місці з виручки і здаються до каси банку.

У другому розділі показують види видатків підприємства го­тівкою (на заробітну плату, стипендії, постійні надбавки та інші види оплати праці, на виплату пенсій і допомог із соціального стра­хування, на господарські витрати та витрати на відрядження).

Третій розділ містить розрахунок виплат заробітної плати та інших видів оплати праці на плановий квартал із урахуванням всіх можливих утримань (податків, платежів за спецодяг, погашення позик тощо). Якщо заробітна плата працівників перераховується до банків платіжним дорученням, то ці види перерахувань також відображаються у третьому розділі. Всі види утримань і перераху­вань, вартість натуральних видач і пільг, що обліковуються у фонді оплати праці, вираховуються із загального фонду оплати праці.

У четвертому розділі заповнюється календар видач заробітної плати працівникам і службовцям, де у встановлені строки (конк­ретні числа місяця) вказуються суми виплат підприємству готів­кою. Ці суми відповідно до договору розрахунково-касового обслу­говування банк видає підприємству за встановлену в договорі пла­ту. Якщо фактично касова заявка в конкретні місяці перевищує суму, вказану в касовому плані, то банк, як правило, стягує підви­щений відсоток за видачу готівки, що заздалегідь фіксується у до­говорі розрахунково-касового обслуговування.

4. Оперативний контроль, порядок перевірки дебіторської та кредиторської.

Касовий план необхідний підприємству, щоб більш точно пред­ставити розмір зобов'язань перед працівниками підприємства із за­робітної плати і розмір інших виплат. Банку, що обслуговує підприєм­ство, також необхідний касовий план, щоб скласти зведений касо­вий план на обслуговування своїх клієнтів у встановлені строки.

Якщо підприємство має потребу в короткостроковому кредиті, то необхідні документи представляють в банк відповідно до його вимог, у результаті чого і укладається договір про кредитне обслу­говування. Однак потрібно, щоб цьому передував обґрунтований розрахунок розміру кредиту, а також тієї суми, яку необхідно по­вернути банку. Ефективність заходу, що кредитується, чи очіку­вана виручка від реалізації продукції має забезпечити своєчасне повернення кредиту і виключити штрафні санкції.

Таблиця 10.3. Приблизна форма касового плану на І кв.

Найменування організації______________ Поточний рахунок

Вид діяльності_______________________

І. НАДХОДЖЕННЯ

Джерела надходження готівки	Факт Ікв. поперед­нього року	План І кв. поточ­ного року
1. Торгова виручка від продажу споживчих товарів по всіх каналах реалізації
2. Виручка пасажирського транспорту
3. Квартирна плата і комунальні платежі
4. Виручка видовищних організацій
5. Виручка підприємств, що надають інші послуги
6. Надходження від реалізації нерухомості
7. Надходження від реалізації державних та інших цін­них паперів
8. Інші надходження
9. Всього з загальної суми надходжень
9.1. Витрачається на місці із виручки; 9.2. Здається до каси банку; 9.3. Здається до каси інших банків

II. ВИТРАТИ

Види витрат готівкою	Факт 1 кв. поперед­нього року	План витрат
1. На заробітну плату, виплати соціального характеру та ін.
2. На виплату пенсій і допомог із соціального страхування
3. На виплату за договорами страхування
4. На погашення і виплату доходу за цінними паперами
5. На купівлю державних та інших цінних паперів
в. На видачу позик співробітникам
7. На витрати на відрядження
8. На господарські витрати, в тому числі на представни­цькі витрати, паливно-мастильні матеріали
9. На закупівлю сільськогосподарських продуктів у на­селення
10. Всього

III. РОЗРАХУНОК ВИПЛАТ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ВИПЛАТ
і СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ІН. ___

Показник	Планове значення
1. Фонд заробітної плати 1.1. Оплата за відпрацьований час 1.2. Заохочувальні та інші виплати
2. Виплати соціального характеру
9. Надбавки до заробітної плати
4. Авторські винагороди
б. Стипендії
6. Всього
7. Всього утримань, в тому числі: 7.1. Податків 7.2. За товари, куплені в кредит 7.3. За харчування 7.4. Платежів за добровільними видами страхування 7.5. За квартплату і комунальні платежі 7.6. Інші утримання
8. Всього перерахувань, в тому числі перерахування: 8.1. У вклади
8.2.За акцептованими платіжними дорученнями 8.3.Для видач за кредитними картами
9. Підлягає видачі готівкою — всього, в тому числі: 9.1.Зі своїх касових надходжень; 9.2.Із готівки, що одержують у банку

IV. КАЛЕНДАР ВИДАЧІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ РОБІТНИКАМ І СЛУЖБОВЦЯМ ЗА ВСТАНОВЛЕНИМИ СТРОКАМИ

(суми виплат готівкою)

	Числа
					…					ЗО
Січень
Лютий
Березень

Керівник організації

М.П.

Головний бухгалтер

Тема 9.3 Бюджетування в системі оперативного фінансового планування

1. Структура головного бюджету фірми.

2. Оперативне фінансове планування.

3. Методика розрахунку показників фінансового плану.

1. Структура головного бюджету фірми.

Бюджетування, як інструмент фінансового планування, в країнах ринкової економіки вважається описом цілей підприємства, визначенням конкретних фінансових та операційних завдань у термінах. Він є кількісним планом діяльності підприємства і виконання програм, які є взаємопов'язаним набором фінансових і/або натуральних, економічних показників. Бюджети створюють окремі цілісні саморегулюючі системи, кожна з яких відповідає за певний напрямок використання ресурсів і отримання прибутку. Іншими словами, бюджет визнається фінансовим планом та економічним регулятором відносин між структурними підрозділами "підприємства та підприємством і зовнішнім середовищем.

Бюджетування передбачає підготовку головного бюджету, що складається з інтегрованих один з одним бюджетів, які відображають різні сторони діяльності підприємства.

Для прикладу наведемо структурно-логічну схему головного бюджету фірми, який описується у вітчизняній навчальній літературі (див. рис. 11.1).

Головний бюджет є основою для прогнозування і планування прибутку — основного фінансового ресурсу підприємства. Цей бюджет описує у структурованій формі очікування щодо продажу продукції, витрат та інших фінансових операцій у плановому періоді.

Бюджет капітальних вкладень, який є складовою частиною головного бюджету, передбачає планування амортизаційних відрахувань — власного фінансового ресурсу підприємства.

Укрупнено головний бюджет класифікується за двома категоріями: операційний бюджет (бюджети продажу, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на працю, виробничих накладних витрат, збутових і адміністративних витрат; прогноз звіту про прибутки і збитки) і фінансовий бюджет (прогноз руху грошових коштів, прогноз балансового звіту, бюджет капітальних вкладень).

Бюджетування на підприємстві передбачає зв'язок бюджетів із центрами отримання прибутків і фінансової звітності. Безумовно, це

відповідає суті бюджетування як технології планування, обліку та контролю за грошовими потоками та фінансовими результатами.

Варто зазначити, шо бюджетування потребує індивідуального підходу у кожному конкретному випадку. До того ж, бюджетування у різних галузях економіки має враховувати, шо фінанси машинобудівних підприємств відрізняються від фінансів підприємств текстильної промисловості, а ці — від фінансів у харчовій галузі. Це означає, шо потреби і, відповідно, масштаби бюджетування на кожному підприємстві можуть бути різними.

Рис. 11.1. Структура головного бюджету фірми

Підприємства, впроваджуючи бюджетування, можуть обирати шлях складання бюджету у вузькому його значенні — як інструменту планування або бюджету як інструменту управління (тобто планування, обліку та контролю).

2. Оперативне фінансове планування.

Оперативне фінансове планування полягає у складанні й виконанні платіжного календаря, касового плану, а також у встановленні потреби у короткотермінових кредитах.

Платіжний календар пов'язує черговість і терміни проведення розрахунків, що забезпечують безперервне фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства. За його допомогою контролюється виконання платіжних зобов'язань та фіксуються зміни у платоспроможності та ліквідності активів підприємства.

Касовий план — це план обігу готівки, він може складатись при потребі підприємства у визначенні розміру зобов'язань перед працівниками із заробітної плати та нарахувань на неї, дивідендів та інших виплат підприємства готівкою.

Фінансовий план (баланс доходів та витрат грошових коштів) характеризує обсяг інвестиційних (фінансових) ресурсів, необхідних для проведення фінансово-господарської діяльності у плановому періоді. Його виконання здійснюється безпосередньо через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план. Примірна форма оперативного плану наведена в додатку Д2.

За допомогою балансу надходжень грошових коштів встановлюють, коли на підприємстві тимчасово вивільняються кошти або з'являється додаткова потреба у них.

Як правило, оперативний фінансовий план складають у вигляді платіжного календаря. Його формують на квартал із розбивкою за місяцями або на коротші терміни — на місяць із розбивкою за декадами. У платіжному календарі відображають весь грошовий обіг підприємства, значна частина якого проходить через рахунки підприємства у банках (поточні, валютний, позиковий). У платіжному календарі відбито рух ресурсів відповідно до їх надходження та використання у різній формі (грошові кошти, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери). Тобто, у платіжному календарі фіксуються всі види надходжень підприємства незалежно від їх джерел та напрямків використання.

Оперативне управління фінансовими ресурсами підприємства передбачає постійну перевірку дебіторської і кредиторської заборгованості та дотримання своєчасного стягнення і погашення.

Дебіторська заборгованість, яка виникає у зв'язку з узгодженими термінами оплати рахунків у договорах на постачання продукції між сторонами, встановленими формами безготівкових розрахунків, є об'єктивною реальністю у фінансово-господарській діяльності підприємств. Вона визнається необхідною частиною обігового (робочого) капіталу. Дебіторська заборгованість, яка перевищує обгрунтовані її розміри, знижує платоспроможність підприємств. Така заборгованість вимагає від фінансових служб постійного контролю за причинами її виникнення, а також відслідковування питомої ваги товарообмінних операцій та розрахунків шляхом виписування векселів у ЇЇ загальному обсязі.

Особливу увагу належить приділяти довготерміновій дебіторській заборгованості, на яку нараховуються відсотки. Така заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю.

Кредиторська заборгованість у залучених коштах підприємства теж може займати суттєве місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарськими суб'єктами господарювання, бюджетом, державними цільовими фондами в межах встановленого документообігу та форм розрахунків (відстрочення платежів у межах термінів, передбачених чинним законодавством), то її потрібно визнавати за оптимальну. Якщо ж кредиторська заборгованість виникає внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до погіршення фінансового стану контрагентів і ускладнення взаємовідносин з державними інституціями.

Постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану — балансу доходів і витрат (фінансового плану) підприємства. Він дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом обігового капіталу і фіксує потребу у використанні позичених та залучених коштів у плановому періоді.

3. Методика розрахунку показників фінансового плану.

Як зазначалось више, фінансовий план підприємства складається з одного дохідного розділу "Джерела формування та надходження коштів" і чотирьох розхідних:

• "Приріст активів підприємства";

• "Повернення залучених коштів";

• "Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів";

• "Покриття збитків минулих періодів".

У дохідній частині фінансового плану — розділ І "Джерела формування та надходження коштів" відображаються показники, які характеризують очікуваний обсяг надходжень інвестиційних ресурсів (власних, залучених і позичених).

І. І. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування.

Розмір прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, що складається з прибутку, отриманого від основної діяльності і прибутків від виконання інших господарських та фінансових операцій, встановлюється за схемою (див. рис. 11.2).

При обчисленні суми очікуваного прибутку від звичайної діяльності до оподаткування окремо встановлюється прибуток, отриманий від реалізації товарної продукції (робіт, послуг) за державними замовленнями і реалізації продукції на митній території України і за її межами.

Для встановлення очікуваного розміру прибутку від продажу товарної продукції можуть використовуватись будь-які методи планування прибутку (див. розд. 8, п. 8.1).

Рис. 11.2. Визначення очікуваного прибутку від звичайної діяльності до оподаткування

Прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності не планується, оскільки такого роду події, що мають вплив на фінансові результати підприємства, трапляються лише за форс-мажорних обставин.

1.2. Нерозподілений прибуток минулих періодів. У джерелах формування та надходження коштів відображається сума нерозподіленого прибутку звітного періоду, який вплине на розмір власних фінансових ресурсів у плановому періоді.

1.3. Амортизаційні відрахування. Відповідно до чинного законодавства підприємства самостійно обирають методи нарахування амортизації (податковий чи фінансовий), за допомогою яких визначається сума амортизаційних відрахувань на плановий період (див. розд. З, п. 3.2). На території України нормативно-правова база нарахування амортизації встановлюється чинним законодавством, а саме — ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Оскільки наведені вище нормативні документи в основному регламентують розрахунок фактичної суми амортизаційних відрахувань методичними рекомендаціями з розробки фінансового плану підприємства пропонується для визначення планової суми амортизаційних відрахувань встановлювати середньорічну вартість основних засобів*.

Наприклад, при встановленні середньорічної вартості основних засобів потрібно застосовувати формулу:

С = Сп+Св* М: 12-Сл* (12 - М): 12, де

С — середньорічна вартість основних засобів (за групами основних засобів), грн;

Сп — вартість основних засобів на початок планового року за даними балансу, грн;

Се - вартість основних засобів, що підлягають введенню у плановому році, грн;

М — число місяців функціонування основних засобів, що вводяться в плановому році (починаючи з першого числа місяця, наступного за терміном введення об'єкта);

Сл — вартість основних засобів, що вибувають у плановому році, грн;

М — число місяців функціонування основних засобів, що вибувають у плановому році (починаючи з першого числа місяця, наступного за терміном введення об'єкта);

Якщо точно не встановлено час вибуття або придбання основних засобів у плановому році, то число місяців їх функціонування рекомендується* визначати як середньоквартальну величину:

I кв. М = (12 - М,) = (12 - (3: 2)) = (12 —1,5) = 10,5 місяця;

II кв. М = (12 - М,) = (12 - (3 + 1,5)) = (12 - 4,5) = 7,5 місяця;

IIIкв. М = (12 - М,) = (12 - (6 + 1,5)) = (12 - 7,5) = 4,5 місяця;

IVкв. М = (12 - М,) = (12 - (9 + 1,5)) = (12 - 10,5) = 1,5 місяця. Приклад 11.1.

1. Підприємство планує в 1 кварталі списати металорізальний верстат з ручним управлінням, класу точності "Н", балансовою вартістю 138,3 тис. грн.

2.У плановому році передбачається встановлення нового металорізального верстата вартістю 173,3 тис. грн.

3.Вартість основних засобів групи III на початок планового року-4085,5 тис.грн.

4. Середньорічна вартість основних засобів, що вводяться в експлуатацію, — 152,5 тис. грн (174,3* 10,5: 12).

5. Середньорічна вартість основних засобів, що вибувають з експлуатації, - 121,0 тис. грн ((138,3* (12- 1,5): 12)).

6. Середньорічна вартість основних засобів — 4117,0 тис. грн (4085,5 + 152,5- 121,0).

Вищевказані методичні рекомендації орієнтують підприємства на планування розподілу і використання амортизаційних відрахувань. Наприклад, рекомендовано промисловим підприємствам передбачити у плановому періоді використання амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт основних засобів у розмірі 5 відсотків їх середньорічної вартості.

1.4. Довготермінові кредити банків. Це потреба у залученні кредит
них ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у плановому періо
ді, а також сума заборгованості підприємства банкам за отриманими
від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням і буде погашатись
у плановому періоді.

У цьому розрахунку відображаються суми переведення у плановому періоді до поточної заборгованості за довготерміновими зобов'язаннями.

1.5. Інші довготермінові фінансові зобов 'язання. У дохідну частину
фінансового плану вноситься сума довготермінової заборгованості
підприємства щодо зобов'язань із залучення позикових коштів (крім
кредитів банків), на які нараховуються відсотки. До таких зобов'язань
відносять:

—очікувані у плановому періоді розрахунки з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи та за інші операції, заборгованість за якими планується забезпечити шляхом видання довготермінових векселів;

—довготермінові зобов'язання за випущеними та сплаченими власними облігаціями терміном погашення більше дванадцяти місяців здати балансу. Зобов'язання стосуються погашення у плановому періоді заборгованості за розрахунками з власниками облігацій; погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями та списання сум дисконту за випущеними облігаціями;

—довготермінові зобов'язання з оренди. Розрахунок відображає нарахування у плановому періоді заборгованості перед орендодавцем за отримані об'єкти довготермінової оренди.

1.6. Інші довготермінові зобов'язання. До інших довготермінових зобов'язань відносять очікувані розрахунки у плановому періоді з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням. Зокрема, це може бути відстрочена, відповідно до чинного законодавства, заборгованість з податків, зборів, фінансова допомога на зворотній основі тощо.

Короткотермінові кредити банків. Планова потреба у коштах (у національній та іноземній валютах), термін повернення яких не пе ревишуватиме планового періоду, та повернення банкові короткотермінових позик, враховуючи сплату відсотків, термін погашення яких минув.

1.8. Суми авансів, отриманих від поставок продукції, виконання робіт (послуг). Отримані аванси — це кошти, отримані від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), які припадають на плановий період.

1.9. Векселі (короткотермінові) видані. Сума заборгованості, на яку підприємство планує видати векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів, шо підлягають погашенню у плановому періоді, визнається джерелом надходження фінансових ресурсів і входить у дохідну частину фінансового плану.

Дата добавления: 2015-05-23