КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання. 6 страница
Реструктуризація підприємства — це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну фор ми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Поняття "реструктуризація" є ширшим за поняття "реорганізація", оскільки включає в себе заходи (поряд з іншими), спрямовані на реорганізацію виробництва. Отже, основний зміст поняття реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду певної юридичної особи та в зміні організаційно-правової форми організації бізнесу. Форми реструктуризації (залежно від застосовуваних заходів): 1. Реструктуризація виробництва — передбачає зміни в організаційній та виробничо-господарській сфері підприємства за рахунок таких заходів: • зміна керівництва підприємства; • введення нових, прогресивних, форм управління; • диверсифікація асортименту продукції; • підвищення ефективності маркетингу; • зменшення витрат на виробництво; • скорочення чисельності робітників. 2. Реструктуризація активів — включає заходи, результатом • продаж частини ОФ, зайвого обладнання, запасів сировини, меблів тощо; • продаж окремих підрозділів підприємства; • зворотний лізинг; • рефінансування дебіторської заборгованості, тобто переведення дебіторської заборгованості в інші, ліквідні, форми оборотних активів (грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо). 3. Фінансова реструктуризація — пов'язана зі зміною структури та розмірів власного і позиченого капіталів, а також зі змінами • реструктуризація кредиторської заборгованості; • одержання додаткових кредитів; • збільшення статутного фонду; • заморожування інвестиційних вкладень. 4. Корпоративна реструктуризація — пов'язана з реорганізацією підприємства. До заходів, які вживаються в рамках корпоративної реструктуризації належать: • застава, або нова приватизація; • поділ великих підприємств на частини; • виокремлення об'єктів соцкультпобуту; • приєднання, злиття з більш потужними підприємствами.
Рис. 11.4. Види корпоративної реорганізації Міністерством економіки України затверджено методичні рекомендації щодо проведення санаційної реструктуризації підприємств. Перед здійсненням санаційної реорганізації проводиться поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перебуває у стані кризи. За його результатами роблять висновок щодо ліквідації підприємства чи доцільності його реорганізації. План реорганізації (реструктуризації) повинен містити: 1)економічне обґрунтування необхідності реструктуризації; 2)визначення форм і методів реорганізації; 3)суму витрат на проведення реструктуризації і джерела їх фінансування; 4)інші конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану. Така форма реорганізації, як злиття, здійснюється об'єднанням підприємства, яке перебуває у стані фінансової кризи, з іншим, фінансово стійким підприємством. Після злиття підприємств всі майнові права та обов'язки переходять до підприємства, яке виникло внаслідок злиття. Бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. Після приєднання підприємство-боржник виключається з державного реєстру і втрачає свій юридичний статус. Поглинання відбувається шляхом придбання підприємством-санатором фінансово неспроможного підприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникають у результаті цього поділу, переходять роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства. Якщо підприємство зловживає монопольним становищем на ринку, то може бути прийнято рішення про примусовий поділ цих монопольних утворень. Реорганізація такого підприємства здійснюється монополістом самостійно за умови, що після реорганізації монопольне утворення зникне з ринку. При виділенні з підприємства одного чи кількох підприємств до кожного з них переходять за роздільним балансом майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства. Вибір умов реорганізації юридичної особи залишається за підприємством-боржником, коли воно самостійно звернулося до арбітражного суду із заявою про визнання його банкрутом. Мета цієї пільги — стимулювати керівництво неплатоспроможного підприємства стосовно врегулювання своїх боргів до того, як вони стануть безнадійними.
4. Санаційний аудит. Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на основі рішення санаційного аудиту. Аудит — це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, повноти обліку і його відповідності чинному законодавству, а також формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства. Окремим напрямком діяльності аудиторських фірм є санаційний аудит, характерна риса якого та, що він здійснюється на підприємствах, котрі перебувають у фінансовій кризі. Мета його — оцінювання санаційної спроможності підприємства, що досягається через вирішення таких завдань: • проводиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства; • визначається глибина фінансової кризи; • робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства; • здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підприємства санаційної концепції; • робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання. Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. Етапи та порядок проведення санаційного аудиту характеризуються відповідною структурнологічною схемою (рис. 11.3). Джерела інформації для проведення санаційного аудиту діляться на внутрішні (баланси підприємства, звіти про фінансові результати, звіти про фінансово-майновий стан підприємства, про інвентаризацію, звіт про рух основних фондів, амортизацію, дані про наявність грошових коштів на банківських рахунках, кадровий склад підприємства, рівень заробітної плати та інше) та зовнішні (статистичні дані, що характеризують діяльність галузі в цілому, висновки незалежних експертів, нормативні документи, аналіз ринків збуту, фінансові плани та інші прогнозні розрахунки). Складові санаційного аудиту: 1.Аудит фінансової сфери включає: оцінювання динаміки і структури валюти балансу, аналіз джерел власних коштів, аналіз структури дебіторської (кредиторської) заборгованості та структуру активів, аналіз формування та використання прибутку. 2.Важливим елементом санаційного аудиту є аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства та виявлення "слабких" місць у цій сфері, для чого проводиться така робота: · вивчається загальна виробнича структура підприємства; · оцінюється рівень існуючої технології виробництва; · проводиться аналіз виробничих витрат; · аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань; · оцінюються показники праці. Особлива увага приділяється аналізу витрат, що входять у собівартість продукції і не пов'язані з виробничою діяльністю. Аналізується також фактична наявність сировини, матеріалів, палива,
Рис. 11.3. Етапи проведення санаційного аудиту
покупних напівфабрикатів, інших товарно-матеріальних цінностей, які не мають відношення до виробничого процесу. На цій основі розробляються рекомендації до їх подальшого використання, в т. ч. продажу. З. Дослідження ситуації підприємства на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції включає: • визначення попиту на продукцію та його прогнозування; • вивчення конкурентоспроможності товарів; • забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку; • розробка концепції життєвого циклу товарів (на стадіях запровадження, зростання, зрілості та спаду); • управління товарним асортиментом (розроблення нових видів, модифікація існуючих, зняття з виробництва застарілих моделей); • розрахунок прогнозних обсягів виробництва та визначення номенклатури продукції; • розширення інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових продуктів із урахуванням ринкових вимог та стратегії
Тема 10.3 Фінансові джерела санації підприємств
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 335; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |