Митного контролю. 1 страница

Кент

Пратт

Близько 1780 по 1840

Особливості: Відмітне забарвлення підглазурних кольорів

Виробники: Пратт, Баркер, Емері, Діксон, Остін & Co, Феррібрідж, і безліч невідомих виробників. Посуд Пратта було зроблено в багатьох формах: свічники, ріг достатку, посуд, фляги, глечики, кухлі, чайниці, чайники, і вази, а також фігурки тварин, бляшки.

Колір: обмежена колірна гамма складалася з чорного, коричневого, синього, зеленого, оранжевого, жовтого, червонувато-коричневого.

Передвікторіанська епоха

Близько 1810 до 1837

Особливості:

- Характерний блакитно-білий відтінок

- Прикрашали все навколо

- Часто кілька форм.

- Відсутність авторства

- Зявляється емаль поверх глазурі

Виробники: Шератт, Ллойд, Солт, Уолтон, і багато невідомих осіб.

Початок та середина Вікторіанської епохи

Близько 1837 по 1875

Особливості: характерний синій відтінок з "білою" свинцевою глазур'ю, прикрашена тільки передня частина приблизно з 1845; увігнуті підстави; багаті синім кобальтом приблизно до 1860 р.; немає клейм виробників.

Кінець вікторіанської епохи

Близько 1875 до 1900

Особливості: Яскраво позолота; рідко прикрашені; очі скляні; ковзане лиття, великі фігурки.

Виробники: в основному без розпізнавальних знаків.

Близько 1890 до 1960

Особливості:

Кент близько 1890: основи пофарбовані в зелений / коричневий / жовтий з прожилками, мазки пензля.

Кент близько 1920: основи пофарбовані мазками пензля

Кент 1944-1962: Поява знаків Кентської фабрики

Дані фігурки є по суті справжніми Стаффордширськими, але обов’язкова присутність знаків відзнак Кенту

Двадцяте сторіччя

1900 по 1920 – «Раннє 20ст.»

1920 і далі – «20ст.»

Особливості: Литі; спрей фарба; яскравіша біла глазур'ю.

Теми: леви, собаки, кішки.

Виробники: В основному без розпізнавальних знаків. Використання друкованих знаків «Англія» або «Зроблено в Англії»

Виробництво: Старі традиційні печі були замінені на нові технології.

Ціни

- Від 30 дол

- до 145 дол

- і навіть до 10000 дол.

Найдорожчими є вікторіанські середини 19ст., а найдешевшими фігурки початку 20ст.

Також фігурка підвищується в ціні, якщо відноситься до якогось сюжету або має пару в своїй композиції, тобто є гарним предметом для колекціонування.

54. російські ікони на англійських аукціонах

Аукцион Sotheby’s:

Икона «Христос Вседержитель». Оклад фирмы К. Фаберже, мастер Ф. Рюкерт, серебро, эмаль. Москва 1908-1917 – 60 000 дол.

Икона «Ангел-хранитель». Серебряный оклад фирмы Фаберже. Москва 1910. Продажа: 27600 дол

Аукцион Biddle and Webb:

Русская икона XIXст. “приморские старообрядцы», распятие Христа. Медь эмаль. 300-350 дол.

Русская икона XIXст. Христос Вседержитель. В-24,5 см.

750-850 дол.

55. Український живопис та графіка на сучасних аукціонах

На лондонських торгах всесвітньо відомого аукціонного дому "Sotheby's" вперше були представлені роботи сучасних українських живописців. У цілому для участі в лондонських торгах було відібрано 20 робіт українських художників, серед яких картини Василя Цаголова, Олега Тістола, Іллі Чічкана, Ігоря Гусєва, Максима Мамсікова, Віктора Покиданця, Олександра Ройтбурда, Олександра Гнилицького, Влади Ралко, Арсена Савадова, Марини Скугарєвої, Павла Макова, Оксани Мась, Миколи Маценка. Оцінна вартість робіт коливається від 2-3 тисяч фунтів стерлінгів (близько $ 2,9-4,4 тис.) до 20-25 тисяч фунтів стерлінгів (близько $ 29-36,5 тис.). На аукціоні «Українське, російське мистецтво ХIX-XXI ст.», який відбувся 25 вересня 2010 року в Києві, були представлені роботи таких класиків українського живопису, як Микола Глущенко, Віктор Зарецький, Теофіл Фраєрмана, Ерно Ерб. Ознайомитися з лотами можна буде на передаукціонній виставці з 18 по 24 вересня. Основу колекції аукціону склали твори українських художників радянського і довоєнного періодів. У ній були представлені всі живописні школи України (Київ, Одеса, Харків, Львів, Крим, Донецьк), а також скульптура і графічні роботи. У загальній складності, колекція налічує близько 140 творів. Серед робіт, виставлених на торги, знакові твори українських майстрів живопису: “Чайки” Миколи Глущенка ($ 120-150 тис.) - одна з улюблених робіт самого автора, “Лижниці” Людмили Семикіної ($ 15-20 тис.), “Весняний натюрморт” Миколи Максименка ($ 20-25 тис.), “Весна” Віктора Зарецького ($ 25-30 тис.), “Хризантеми” Валентини Цвєткової ($ 15-20 тис.), “Сповідь” Сергія Милорадовича ($ 15-20 тис.), “Чайна” Опанаса Заливахи ($ 10-15 тис.), “Шевченко в казармі” Самуїла Кручакова ($ 8-12 тис.) та інші.

56. Вартісна оцінка кальянів, трубок для паління, мундштуків

Ціни на аукціонах:

1. Кальян - MYA

Вартість – 1000$;

Матеріал: скло, шахти срібло з теракотовими вставками.

2. Кальяни – Китай 40-х років ХХ ст.

Матеріал - латунь

Продані за 500$ акуціон SoMa Estate Auction

3. Кальян ручної роботи.

Походження – Ближній Схід.

Приватна колекція

Виготовлений з міді.

Вартість – 750$-

4. Трубка для паління. Виробництво Італія Vauen.

Вартість – 4000$;

Матеріал:

- чаша з кореня верески, інкрустована золотом 585°, 17.1гр;

- акриловий мундштук

5. Трубка для паління аргіліта Haida.

Вартість акціонна – 1500-2500$;

Точно деталізований тотемічний вигляд трубки, який включає в себе яструба чи деякі інші хижаки в мундштукові.

6. Японські опіумні трубки:

на першій гравірування у вигляді журавля;

на другій у вигляді бабочки.

їх довжина 20 см.

Вартість аукціонна – 2000-3000$

57. Продаж антикварних виробів через Інтернет

Ключову роль у процесі купівлі/ продажу антикваріату відіграють аукционні будинки та антикварні інтернет-магазини, тому що вся політика ціноутворення на ринку визначається результатами аукціонних торгів. Ринок антикваріату схожий на фондовій, а аукционные торги - на біржові. За ними спостерігають всі учасники ринку.

Інтернет-магазин антикваріату — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж антикваріату споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару(антикваріату) відбуваються там же, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину).

Електрóнний магази́н антикваріату — сайт, з якого можна вибрати та замовити потрібний товар чи послугу. Існують платні та безкоштовні інтернет-магазини (програми для установки на сервер компанії). Важливі елементи інтернет-магазину — оновлення наявного асортименту (продукти/товари та їх кількість), можливість додавати товари(антикваріат) до «кошику», вхід для зареєстрованих користувачів. У деяких випадках можна використовувати систему оплати через інтернет (інтернет гроші), у простішому випадку оплата відбувається звичайними грішми через банк на рахунок роздрукований з сайту. У більш комплексному варіанті програма інтернет магазину надає можливість в он-лайновому режимі (головним чином через інтернет) і в межах наявного асортименту виконувати купівлю потрібних товарів (антикваріату). Інтернет-аукціон антикваріату — аукціон, що відбувається у мережі інтернет, учасники якого дистанційовані один від одного. На продаж можуть бути виставлені будь-які різновиди антикваріату. Перевагою інтернет-аукціону є легкий доступ до участі у ньому усіх користувачів.

Особливістю інтернет-аукціону є те, що час його завершення визначається організатором заздалегідь. Після завершення торгів покупець повинен переказати кошти за придбаний товар (послугу, ідею)на рахунок продавця. Продавець, у свою чергу, має надіслати товар або надати послугу покупцеві.

58. Специфіка митної експертизи та її форми. Порядок митного оформлення і пропуску за кордон України культурних цінностей.

Митник на кордоні контролює законність перевезення культ цінностей, ідентифікує подані до контролю об’єкти з тими, що дозволені до вивезення у свідоцтві. Митна експертиза попередня і вимагає особливих методик, які пов’язані з неруйнівними методами аналізу.

Неруйнівними методами аналізу є тестування в ультрафіолетовому, інфрачервоному випром, рентгенографія та детальний візуальний огляд.

1. Ультрафіол тестування.

Кожен камінь має своє світіння. В мистецтві у.ф. промені використ. для дослідження фарбового шару творів живопису, а саме для виявлення зображень, що знаход під верхнім шаром, для дослідження настінного живопису та для аналізу збереження фарбового шару.

Митник використ ультрафіолет у разі виникнення сумнівів щодо відповідності поданої культ цінності тій, для якої видано свідоцтво.

2. Тестування в інфрачервоному випром базується на властивості матеріалів пропускати, поглинати чи віддзеркалювати інфрач промені інакше ніж видимі промені. Тому на фото зробленому в інфрач-му світлі виявляють підробки, забруднення покривного шару, реставраційні записи.

За допом інфрач випром можна виявити зміни в фарбовому шарі, підписі, і надписи існуючі і ті, що зникли; можна побачити фактуру мазка в творах живопису. В митній експертизі використ у разі сумніву щодо оригінальності твору, а також для виявлення записів, що приховують оригінальне зображення, яке провозиться під виглядом іншого, нового.

3. Рентгенографія. Використовується для атрибуції невідомих чи тих. Що приписуються даному майстру робіт, тому що рентген надає інформацію про грунт і технологію фарбового шару.

Для експертизи ювел виробів використовують оптичні прилади: Мобільна лабораторія для ідентифікації золота, срібла, платини (назив «Демон») і фільтр для ізумрудів «Челсі» - прилад для визначення натуральних, синтетичних та штучних смарагдів (штучні – чорні, синтетичні – червоні).

До апаратного експертизного обладнання належать: «Лоза» - мобільний пристрій для виявлення, огляду об’єктів у важкодоступних місцях за допом телескопічної шланги. “Regula” –універсальний детектор для виявлення підробки док-ів, що має ультрафіол і інфрачерв діапазони і при дослідженні збільшує об’єкт в 435 разів.

59. Принципи використання програмного продукту „Ідентифікатор культурних цінностей".

На кафедрі мистецтвознавчої експертизи та гуманітарної підготовки і в лабораторії митної експертизи культурних ціннос­тей та об'єктів інтелектуальної власності Академії митної служ­би України розроблено програмний пакет Ідентифікатор куль­турних цінностей за проектом та під керівництвом професора О.Л. Калашникової. Використовуючи можливості комп'ютерних технологій, автор методики пропонує форми опису різних видів культурних цінностей, що дозволяють ідентифікувати пред'яв­лені до контролю пам'ятки культури з тими, на вивезення яких було видане Свідоцтво на право вивезення (тимчасового виве­зення) культурних цінностей з території України. Форми опи­су, наведені у Додатку (ч. 1) цього підручника, складають основу програмного продукту, який використовується на українських митницях для ідентифікації культурних цінностей та для фор­мування бази даних ввезених та тимчасово вивезених культур­них цінностей.

60. Визначення культурних цінностей в Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999).

Культурні цінності — об'єкти матеріальної та духовної куль­тури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні від­повідно до законодавства України, а саме:

— оригінальні художні твори живопису, графіки та скульпту­ри, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

— предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком су­спільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, по­літичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

— предмети музейного значення, знайдені під час археологіч­них розкопок;

— складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

— старовинні книги та інші видання, що становлять історич­ну художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в ко­лекції;

— манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні докумен­ти, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в ко­лекції;

— унікальні та рідкісні музичні інструменти;

— різноманітні види зброї, що мають художню, історичну, ет­нографічну та наукову цінність;

— рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, ок­ремо чи в колекції;

— рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

— зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-ос­вітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

— рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, ана­томії та палеонтології;

— родинні цінності — культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів;

— колекція культурних цінностей — однорідні або підібрані за певними ознаками різнорідні предмети, що, незалежно від культурної цінності кожного з них, зібрані разом, становлять ху­дожню, історичну, етнографічну чи наукову цінність.

61.Визначення культурних цінностей в Конвенції ЮНІДРУА "Про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності" (Рим, 7-24.06.1995).

За Конвенцією ЮНІДРУА Про міжнародне повернення викрадених чи нелегально вивезе­них культурних цінностей: " ...культурними цінностями є такі цінності, що з релігійних або світських причин важливі для археології, вивчення доісторичної доби, історії, літератури, мистецтва чи науки та належать до однієї з категорій, пе­релічених у Додатку до цієї Конвенції"

ДОДАТОК

а) Рідкісні колекції та екземпляри фауни, флори, мінералів та анатомії, а також предмети палеонтологічного значення;

б) історичні цінності, в т. ч. історія науки і техніки, воєнна і соціальна історія, життя національних лідерів, мислителів, уче­них і митців, а також події національного значення;

в) археологічні знахідки (офіційні та нелегальні) або архео­логічні відкриття;

г) елементи художніх та історичних пам'яток чи архео­логічних місцевостей, що були демонтовані;

ґ) старожитності віком понад 100 років, такі як написи, моне­ти і гравюри;

д) предмети етнологічного значення; є) цінності художнього значення:

1) картини, малюнки та ескізи, повністю виконані вручну на будь-якій основі та будь-якими матеріалами (крім промислових креслень і заводських виробів, прикрашених вручну);

2) оригінальні твори станкового мистецтва і скульптури з будь-якого матеріалу;

3) оригінальні гравюри, естампи та літографії;

4) оригінальні художні колажі та конструкції з будь-якого ма­теріалу;

5) рідкісні манускрипти та інкунабули, старі книги, докумен­ти й публікації особливого значення (історичні, художні, на­укові, літературні і т. п.), окремо та в колекціях;

6) поштові марки, погашення та подібні відбитки, окремо чи в колекціях;

7) архіви, в т. ч. звукові, фото- й кінематографічні;

8) меблі віком понад сто років і старовинні музичні інструменти.

62. Перелік культурних цінностей, на вивезення (пересилання) з України яких дозвіл Державної служби контролю України не потрібен (Інструкція „Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України" №571/6853).

Інструкція не поширюється на:

— зоологічні колекції, ввезення яких в Україну, пересилання та вивезення за її межі здійснюється за правилами, що встанов­люються Міністерством екології та природних ресурсів;

— сувенірні вироби, предмети культурного та ужиткового при­значення серійного і масового виробництва.

1. Культурні цінності, що тимчасово ввезені в Україну, за на­явності митної декларації, оформленої в установленому порядку під час ввезення (пересилання) в Україну цих цінностей.

2. Твори сучасного мистецтва, предмети народних художніх промислів, сувеніри, придбані в торговельній мережі.

3. Живопис, пластика малих форм, авторська графіка, гобеле­ни, вироби декоративно-ужиткового мистецтва з кераміки, фар­фору, фаянсу, скла, дерева, металу, текстилю та інших матері­алів, створені після 1950 року.

4. Вітчизняні та зарубіжні предмети побуту масового і серій­ного виробництва, створені після 1950 року, у т. ч.:

— меблі (окремі предмети та гарнітури);

— килими фабричного та ручного виготовлення, килимові та текстильні вироби різних видів;

— предмети костюма і деталі, що його доповнюють;

— посуд та інші ужиткові предмети зі скла, кришталю, фар­фору, фаянсу, кераміки, майоліки, дерева, пап'є-маше тощо;

— ювелірні вироби серійного та масового виробництва із недо-рогоцінних металів і напівдорогоцінних каменів;

— іграшки з каміння, соломки, металу, пластмаси.

5. Сучасні предмети релігійного призначення різної конфесій­ної належності, виготовлені друкованим способом ікони, а також хрести, лампади, підсвічники й інші предмети релігійного при­значення тиражного виробництва.

6. Предмети техніки:

— автомобілі, мотоцикли, велосипеди та інші транспортні за­соби, що не мають значної історичної цінності (Під значною історичною цінністю транспортних засобів розуміють при­належність їх видатним особам, політичним діячам, участь у видатних по­діях, ексклюзивні моделі, що не були в серійному виробництві, випущені у малій кількості, ювілейні, випущені до 1950 року і їх кількість в Україні не більше ніж два екземпляри.);

— годинники (наручні, підлогові, настінні і т. п.), виготовлені після 1950 року;

— сучасні моделі літаків, автомобілів, кораблів та інших предметів техніки;

— патефони та платівки (починаючи з № 285 для платівок "МОНО" і з № 739 для платівок "СТЕРЕО"), виготовлені після 1960 року.

7. Твори друку, видані після 1945 року, у т. ч.:

— окремо видані твори, зібрання творів, збірки творів різних авторів, науково-популярна література, література для дітей;

— періодичні, нотні, картографічні, образотворчі видання, брошури, рекламні видання;

— видання, що вивозяться їх авторами;

— довідники для вступників до вищих навчальних закладів та однотомні мовні словники;

— сучасні репринтні та факсимільні видання;

— усі видання та інформація на будь-яких носіях, що відправ­ляються державними бібліотеками, бібліотеками наукових това­риств і громадських організацій, музеями відповідно до міжна­родного книгообміну та міждержавного міжбібліотечного обміну;

— тиражована друкована графіка (репродукції, літографії, ес­тампи, плакати, постери, афіші, календарі, листівки, конверти і т. п.), фотоальбоми і фотопродукція сувенірного призначення і т. ін.

8. Музичні інструменти за наявності одного з документів: фа­бричний паспорт, торгова квитанція, чек, ярлик на інструменті тощо, виготовлені після 1950 року, у т. ч.:

— фабричні серійні вітчизняного та зарубіжного виробниц­тва;

— механічні та електромузичні інструменти фабричного ви­робництва.

9. Знаки поштової оплати України: поштові марки й блоки, марковані поштові конверти й марковані поштові картки (ху­дожні й стандартні), видані після 1991 року.

10. Особисті нагороди у разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав за наявності орденських книжок або нагородних посвідчень(Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце прожи­вання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд грома­дян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтвер­джують родинні зв'язки.).

11. Державні нагороди України з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, порядок вивезення яких затверджено по­становою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2001 р. № 677.

12. Значки, пам'ятні знаки, настільні медалі, ювілейні та па­м'ятні монети, банкноти, що не є засобом платежу (крім вітчиз­няних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних ме­талів, паперових грошових знаків до 1960 року включно).

64. Ст. 10. Компетенція Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України

*забезпечує проведення держ. експертизи КЦ, заявлених до вивезення /тимчас./, та при поверненні після тимч. вивез.;

*розглядає клопот-ня власників КЦ або уповноваж. ними осіб;

*приймає рішення про можл-сть вивезення /тимчас./ КЦ;

*видає свідоцтва на право вивезення /тимчас./ КЦ;

*здійснює реєстрацію ввезених /тимчас.ввезених/ КЦ;

*складає переліки КЦ, що вивозяться/тимчас./, і встановл. режим тимчас вивезення;

*інформує громадськість в Україні та за її межами про факти втрати або крадіжки КЦ;

*здійснює необхідні заходи для повернення викрад-х, незаконно вивез-х та евакуйованих і не повернутих КЦ;

-розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов’язань У. з питань запобігання незаконним вивез., ввез. та поверненню КЦ.

65.Порядок відшкодування матеріальних витрат власнику культурних цінностей в разі придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення (Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999).

Стаття 20. Придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення

На підставі висновку державної експертизи Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України, Міжвідомчою радою з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цін­ності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надава­тися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протя­гом якого державний орган повинен вишукати кошти для при­дбання цієї культурної цінності.

66. Визначення порядку проведення державної експертизи культурних цінностей у постанові Кабінету Міністрів України від 26.08.2003 р. №1343 „Про затвердження порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення".

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ "ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА РОЗМІРІВ ПЛАТИ ЗА її ПРОВЕДЕННЯ"

від 26 серпня 2003 року № 1343

Відповідно до статті 11 Закону України "Про вивезення, вве­зення та повернення культурних цінностей" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити такі, що додаються:

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей;

розміри плати (тарифи) за проведення державної експертизи культурних цінностей.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

1. Цей Порядок регулює питання проведення державної екс­пертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення, тимча­сового вивезення та повернутих в Україну після тимчасового ви­везення.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: культурні цінності — визначені у статті 1 Закону України

"Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збере­женню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства;

державна експертиза культурних цінностей (далі — експерти­за) — всебічний аналіз і вивчення культурної цінності об'єктів, заявлених до вивезення, тимчасового вивезення та повернутих в Україну після тимчасового вивезення, за результатами яких складається експертний висновок;

об'єкти експертизи (далі — об'єкти) — культурні цінності, за­явлені до вивезення, тимчасового вивезення та повернуті в Укра­їну після тимчасового вивезення;

суб'єкти експертизи — заявники, організатори експертизи, а також експерти та мистецтвознавці;

заявник — фізична або юридична особа, яка подала уповнова­женому органу заяву на проведення експертизи об'єкта;

експерт — працівник державного сховища культурних цінно­стей, музею, бібліотеки, реставраційної або науково-дослідної організації, архівної установи, інший фахівець, який має високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо проводить мис­тецтвознавчу експертизу та несе персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій;

мистецтвознавець — посадова особа, призначена Міністер­ством культури Автономної Республіки Крим, управлінням культури обласної (міської) держадміністрації за погодженням з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (далі — Державна служба контролю) для проведення попередньої експертизи та оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культур­них цінностей або для здійснення контролю за вивезенням, тим­часовим вивезенням культурних цінностей та їх поверненням в Україну в пункті пропуску через митний кордон України.

3. За видами експертиза поділяється на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну.

Попередня експертиза проводиться мистецтвознавцями для визнання об'єкта культурною цінністю або предметом культур­ного призначення серійного чи масового виробництва на підставі норм атрибуції та критеріїв його художньої, історичної, етногра­фічної та наукової значущості.

Первинна експертиза проводиться для підготовки обґрунтова­ного експертного висновку на об'єкт експертизи.

Повторна експертиза проводиться у разі виявлення порушен­ня вимог цього Порядку під час проведення первинної експерти­зи або за наявності обґрунтованих претензій заявника до екс­пертного висновку первинної експертизи.

Додаткова експертиза проводиться у разі, коли виникли нові наукові підстави для характеристики об'єкта.

Контрольна наукова і науково-технічна експертиза проводи­ться для перевірки висновків первинної експертизи за ініціати­вою суб'єктів експертизи, заінтересованих у спростуванні окре­мих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз.

4. За ступенем складності експертиза поділяється на просту і складну.

Проста експертиза не потребує вивчення додаткової спеціалі­зованої літератури (аукціонні каталоги, монографії, енциклопе­дії, довідники, архівні матеріали), поглибленого фізично-хіміч­ного аналізу з використанням спеціальної технології.

Складна експертиза передбачає вивчення додаткової спеціалі­зованої літератури (аукціонні каталоги, монографії, енцикло­педії, довідники, архівні матеріали) та/або поглибленого фізич­но-хімічного аналізу з використанням спеціальної технології.

5. Право на проведення експертизи надається установам, дер­жавним закладам культури, іншим організаціям (далі — уповно­важена організація) наказом Мінкультури.

6. Для проведення експертизи заявник подає Державній службі контролю або уповноваженій організації письмову заяву із зазначенням мети вивезення, тимчасового вивезення з тери­торії України культурних цінностей і пред'являє документ, що посвідчує особу (для фізичної особи — паспорт громадянина Укра­їни, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний пас­порт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчен­ня особи без громадянства для виїзду за кордон, для юридичної особи — довідка про присвоєння коду згідно з ЄДРПОУ).

До заяви додаються:

об'єкти (об'єкт) у разі можливості їх транспортування;

два примірники переліку об'єктів, заявлених до вивезення, тимчасового вивезення з території України культурних ціннос­тей;

два примірники кольорових фотокарток об'єктів розміром 13 х 18 сантиметрів (крім предметів філателії, нумізматики, бо­ністики, фалеристики, письмових та документальних пам'яток, архівних документів, смичкових інструментів і смичків).

7. Посадова особа Державної служби контролю або мистецт­вознавець проводить попередню експертизу об'єкта, у разі потре­би рекомендує інші види експертизи та визначає експерта.

Дата добавления: 2015-05-23