Й ведучий. Як оксид до води нам добавити

Кислоти.

Основи.

Й оксид.

Й оксид.

Карбонатна кислота.

Кислоти.

Ми бач, теж пішли із вас

Ми такі ж, як і основи.

Як оксид до води нам добавити

Стану спрагу проганяти.

От вгадайте, хто це я

Загазована вода?

2-й ведучий. Карбонатна кислота.

І таких, як я, багато:

Хлоридна, сульфатна, нітратна, силікатна, фосфатна.

Тільки значення своє має кожен з нас.

Солі.

Щось ви дуже розхвалились,

Дуже ви вже загордились,

Ви окремо дуже поважні —

і пекучі, і шипучі, і відважні,

А як вас же разом злити,

То і зникнете в той час —

Ми ж виходимо із вас.

А вже значення, яке маємо ми всі значне —

Ми і в полі, і в городі,

І в печені, і в смажені,

І в дівчатках, і в хлоп 'ятках,

І на кожному столі.

Індикатори.

Ми хоча тут і незвані,

Індикатори ми — славні

І властивості в нас гарні.

Як би ви не маскувались:

Чи кислоти, чи основи

І солям скажемо ми враз:

Не сховатись вам від нас.

Добре знаєм свою справу,

Зараз вас ми відгадаєм.

Треба нам лише краплинку

І відразу колір змінимо:

Сіль забарвлення не змінить

Кислота — почервоніє,

Луг-основа — посиніє.

Правда, хитра в нас вона.

Може кольори міняти,

Кожен буде пам'ятати,

Що червона не бува. (Демонстрація дослідів).

Ну, а я фенолфталеїн,

Хоч не кольоровий, а дуже чемний пан.

Не займаю я нікого, тільки лиш основу

Полюбляю я та малиною пригощаю.

Індикатор.

Отже, бачите, як просто —

Не потрапити в біду.

Руки й одяг зберегти

Від пекучої кислоти та їдкого лугу

Допоможемо усім, будем вам за друга.

Ви тут слухали, сиділи

Та хоч щось ви зрозуміли?

Ще секрет вам розкажу —

Нас впізнать допоможу.

Ми — оксиди, дуже просто

Щось таке на букву О

В формулі всього.

Ми — основи — це не нове,

Лиш побачиш на папері —

Знаки три, але тільки зауваж —

У кінці стоїть «ОАШ».

Нас, кислот, запам'ятай:

«Аш» спочатку, так і знай.

І як впізнаєш, що це ми,

Руки й одяг бережи!

Солі.

Ну а солі, нас багато. І які ми не складні,

Легше так запам'ятати:

все, що тільки не вони. (Вказують на основи, оксиди, кислоти).

То вже будемо це ми.

Щоб в майбутньому не стогнати

Це вам треба пам'ятати:

А щоб знати ще й на п 'ять,

Треба знаки добре знать

Всіх кислот ім'ям назвать.

Королева Хімія.

Як же гарно ви зіграли,

Моїх діток відгадали.

Бачу, добра зміна йде,

Так ще хімія не вмре!

Дуже дружна в нас сім'я

Хоча це ще і не вся,

Тут нема молодших наших

І найстарших — ділових.

Зрозуміли все ж таки,

Що не зможете без нас

Ви обходитись весь час.

Ні людина, ні тварина,

Ні будівля, ані цех, ні поля

Та ні заводи.

Скрізь, де оком поведеш,

Нас усюди там знайдеш

Всі разом.

Всі ми живі і здорові —

Родичі оксидові!

Треба лиш запам'ятати,

Щоб із нами справу мати,

Грунт і воду зберігати

Атмосферу та гаї пильнувати

І берегти. Все це — цінності землі!

ВЕЧІР, ПРИСВЯЧЕНИЙ 142-РІЧЧЮ ВІДКРИТТЯ ПЕРІОДИЧНОГО ЗАКОНУ Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА

Лютий 2011року... Світова громадськість гідно зустріла й відзначила 142-вурічницю з дня відкриття Д.І.Менделє­євим періодичного закону. Відкриттю закону передувала тривала й напружена робота вченого протягом 15 років, а по­дальшому його поглибленню було віддано ще 25 років.

Попередники Менделєєва (Дьобе-рейнер, Ньюлендс, Л. Мейєр) зробили багато для підготовки відкрит­тя періодичного закону. Але жоден із цих учених не зважився на підста­ві поміченої періодичності пророчи­ти нові хімічні елементи. Жоден з них не зумів у повному обсязі охопити су­купність фізичних властивостей еле­ментів в утворенні ними речовин, які виявляють усю глибину періодично­го закону. Для них періодичність була лише зручним способом класифіка­ції; вони не побачили в ній фунда­ментального закону природи.

Мета роботи: показати велич і мо­гутність титанічної праці Д.І.Мен­делєєва у відкритті ним періодичної системи хімічних елементів, періо­дичного закону.

Тема. Особистість Д.І.Менделєєва

Цілі: познайомити з особистістю Д.І.Менделєєва, результатами його наукової й творчої діяльнос­ті; показати, що в природі існує об'єктивний взаємозв'язок між елементами та їх сполуками, який і відображено в періодичній системі Д.І.Менделєєва; розкрити значення періодичної системи Д.І.Мен­делєєва для пояснення властивос­тей елементів та їх сполук; показати значення періодичного закону для хімії, природничих наук, техніки, космонавтики; розвивати творче, самостійне мислення учнів.

Обладнання: портрет Д.І.Менделє­єва, періодична система.

Основні поняття: періодичний закон і періодична система.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

(Урок містить у собі попередню ро­боту з учнями, інсценівки, які й до­помагають розкрити глибше особис­тість Д.І.Менделєєва

На дошці записані роки життя вченого (1834-1907 рр), знаходиться його пор­трет.

Учитель (під музичний акомпане­мент). Цей урок, діти, познайомить вас із великим ученим. Хочеться, щоб ви перейнялися потягом учен­ня Д.І.Менделєєва, який ще в ми­нулому столітті зумів досягти таких висот у науковому світі, що це вва­жається подвигом.

Вірш Степана Щипачова «Читаючи Мен­делєєва» (1948р.).

Для творчості Д. І. Менделєєва ха­рактерні вміння пов'язувати теорію із практикою, науку із промисловіс­тю. Він був ученим, педагогом, гро­мадським діячем.

Тепер зрозуміло, чому так актуально для вас ознайомитися з біографією Д. І. Менделєєва?!

Крім того, ви повинні будете засвої­ти значення періодичного закону для хімії, природничих наук, промисло­вості, техніки і т.п.

Періодичний закон дає можливість довести єдність і взаємозв'язок хіміч­них елементів, їх пізнаванність.

1-й учень (розповідає біографію Д. І. Менделєєва). Д. І. Менделєєв на­родився 27.01.1834 р. у місті Тоболь­ську. Його батько після закінчення в Петербурзі педагогічного інституту викладав словесність у гімназіях Пен­зи, Саратова. Переїхавши в Сибір, він познайомився з дочкою Корнільєва — Марією Дмитрівною. Корнільєви відігравали важливу роль у куль­турному житті Сибіру, заснували дру­карню, видавали журнал. У їхньому будинку була одна з кращих бібліо­тек того часу.

Коли Д. І. Менделєєв був ще ди­тиною, батько його осліп і змушений був піти на пенсію. Виявившись у скрутному матеріальному становищі й маючи велику родину, Марія Дмитрівна поїхала в село, де знаходився скляний завод, який належав її бра­тові, що переїхав до Москви й слу­жив керівником маєтку князів Трубецьких.

У гімназії Д. І. Менделєєв захопився історією, географією, фізикою.

Дуже любив розв'язувати головолом­ки й задачі.

У будинку панувала дуже працьови­та, доброзичлива обстановка. Вели­чезна роль у цьому належала Марії Дмитрівні. У 1847 році вмер батько. Менделє­єву на той час було 13 років, і через 2 роки він закінчував гімназію. Стар­ші брати й сестри вже знайшли своє місце в житті. Марія Дмитрівна вирішила дати Дми­тру гарну освіту. Із Дмитром і дочкою Лізою вона ще до Петербурга. Д. І. Менделєєв вступив до педаго­гічного інституту. Навчаючись у ньо­му з 1850 по 1855 рр., Дмитро Івано­вич обирає своєю спеціальністю хі­мію. Педінститут Дмитро Іванович закінчив із золотою медаллю й одер­жав звання старшого вчителя. Три служби.

2-й учень (наука). Менделєєв пи­сав: «Я вислужив 48 років Батьківщи­ні й науці. Головний предмет моїх за­нять — фізична хімія. Усього 4 пред­мети склали моє ім'я — періодичний закон, пружність газів, розуміння роз­чинів, підручник "Основи хімії"». Ве­личезна творча спадщина вченого — 25 томів — справжня енциклопедія знань. Д. І. Менделєєв зіграв вели­чезну роль у розвитку геохімії. Він відкрив критичну температуру, вище якої речовина не може перебувати в рідкому стані, розробив гідратну теорію розчинів, провів глибокі до­слідження властивостей розріджених газів, розробив процес приготуван­ня бездимного пороху, вивчав пові­троплавання, метеорологію. Дмитро Іванович здійснив політ на повітря­ній кулі для спостереження за соняч­ним затемненням. Погода була пога­на, куля не могла підняти двох людей, і Менделєєв полетів один, без пілота. Коли Менделєєв закінчив спостере­ження й вирішив спускатися, він по­бачив, що на мотузці від випускного клапана, необхідного для посадки, утворилися вузли. І він піднімався над повітряною прірвою до оболон­ки кулі. Висота була 3500 м. За свої наукові заслуги він був обра­ний членом 50 академій і наукових товариств різних країн світу.

3-й учень (педагогічна діяльність). «Кращий час життя і його головну силу віддав викладанню»,— говорив Д. І. Менделєєв. Менделєєв викладав у багатьох на­вчальних закладах Петербурга. «З тисяч моїх учнів багато тепер усю­ди видатних діячів, і, зустрічаючи їх, завжди чув, що добре насіння посіяв, а не просту відбував повинність»,— писав учений на схилі віку.

4-й учень (служба на ниві промис­ловості й сільського господарства). Тут Менделєєв детально вивчав спосо­би видобутку нафти, дав багато ре­комендацій з їх удосконалення. Він відвідував фабрики, заводи, рудники, шахти. Авторитет Менделєєва був та­ким високим, що його запрошували експертом для розв'язання складних економічних проблем. Учений писав: «Ні капіталу, ні грубій силі, ні своєму статку я служив, а тіль­ки намагався дати плідну промислову реальну справу своїй країні».

Він був прихильником виснажливо­го стилю в роботі, усім доводив, що безперервні, тривалі й завзяті зусил­ля необхідні, навіть якщо це шкодить здоров'ю. У 26 років, працюючи над книгою «Органічна хімія», він не від­ходив від письмового стола майже два місяці. Знамениті свої «Основи хімії» писав теж несамовито. А коли називали його генієм, він морщився й гарчав: «Який там геній! Трудився все життя...»

Д. І. Менделєєв захоплювався не тільки хімією, але й вивченням при­родних ресурсів, металургією, вугле- й нафтовидобутком, метеороло­гією, повітроплаванням, агрономією. З гордістю писав: «Сам дивуюся, чого тільки я не робив у своєму науково­му житті».

Науковий подвиг Д. І. Менделєєва

Учитель. «Майбутнє не загрожує періодичному закону руйнуванням, а тільки надбудови й розвиток обі­цяє». 6 березня 1869 р. на засіданні Росій­ського хімічного товариства від імені молодого талановитого професора ка­федри неорганічної хімії Петербурзь­кого університету Д. І. Менделєєва було зроблене повідомлення «Спів­відношення властивостей з атомною вагою елементів». Те, про що повідом­лялося, було великим відкриттям.

Ще в 1868 р. Менделєєв почав пи­сати книгу «Основи хімії». Він заду­мався: чи немає закономірності між атомними вагами елементів та їх влас­тивостями? Менделєєв написав на окремих картках назви елементів, їх атомну вагу й основні хімічні власти­вості. Після цього він став розклада­ти картки в порядку зростання атом­ної ваги елементів. Вийшов ланцю­жок із 63 карток (за числом відомих на той час елементів). Ну й що ж? Ні­якої закономірності.

Довелося ще багато разів проаналізу­вати, групувати, вивчати розташуван­ня елементів, але вже було зрозуміло: елементи, розташовані за величиною їх атомної ваги, представляють при­родну періодичність властивостей.

Періодична система елементів... на­снилася Менделєєву уві сні. Уже ба­гато місяців він по-різному розкла­дав картки, відчував, що є між ними якийсь зв'язок, має бути! Напередод­ні цілу ніч простояв він біля контор­ки, за якою зазвичай писав, і лише над ранок заснув. Тут і з'явилася йому таблиця. Прокинувшись, на першо­му аркуші, що трапився, він накидав свої великі стовпчики й відразу зро­зумів: знайшов!

Періодичний закон послужив осно­вою для виправлення атомних мас елементів. Менделєєв виправив атом­ну вагу 20 елементів. І ці елементи за­йняли відповідне місце в системі.

Були уточнені й валентності елемен­тів. Берилій вважався тривалентним, а його атомна вага дорівнює 13,5. У періодичній же системі для нього місце тільки над Мg, а виходить, він повинен бути двовалентним і мати вагу 9, оксид ВеО.

На основі періодичного закону швид­ко розвивалося вчення про будову атома. Правильність учення про бу­дову атома завжди перевірялася пе­ріодичним законом.

Роботи Д. І. Менделєєва, присвяче­ні сільському господарству, станов­лять великий інтерес. Це глибокі те­оретичні узагальнення на основі екс­периментальних досліджень і досить змістовні рекомендації для практи­ки сільського господарства. На жаль, праці Д. І. Менделєєва в цій галузі за­лишаються ще маловідомими. Тим часом Д.І.Менделєєв виявляв вели­ку цікавість до прогресивного розви­тку сільського господарства.

Д.І.Менделєєв у своїх наукових пра­цях писав, що в основу науки про сільське господарство мають бути покладені природні наукові закони. Рослини й тварини складаються з ре­човин, які засвоюються із зовнішньо­го середовища. Те, що надходить як їжа, у процесі життєдіяльності жи­вих організмів зазнає складних пе­ретворень. «У господарстві, як і в хі­мії,— писав він,— не слід випускати з уваги основний хімічний закон — збереження речовини. Речовина тіль­ки зазнає різних фізичних змін, змі­нює місце й форму, але не твориться й не зникає. Під час росту, наприклад,рослини юна не сама із себе збільшу­ється в масі, вона росте тільки тому, що поглинає гази з повітря, а свої­ми коріннями із землі всмоктує воду разом з речовинами, у ній розчине­ними».

Д.І.Менделєєв писав: «Сільське гос­подарство запозичує свої основи від природознавства, а це останнє скрізь, де можна, виконує досліди й сильно тільки тим, що вміє сумніватися на­віть у головних висновках, поки не випробує їх усіма можливими шля­хами, поки не набере багато матері­алу. Історія науки показує, що най­переконливіші, найкрасивіші, якщо можна так назвати, істини з допомо­гою дослідів або зміцнювалися, вхо­дили в коло прийнятих істин, або ви­дозмінювалися, іноді досить значно, або зовсім руйнувалися».

Сусіди Д. І. Менделєєва по маєтку говорили, що він не лише видатний хімік, але й гарний агроном, якщо за 6—7 років зумів перетворити за­пущений і відсталий маєток на зраз­кове господарство. У цьому, безумов­но, велику роль зіграли введення ба­гатопілля, травосіяння, застосування добрив і машин. Урожаї за стислий строк подвоїлися. Цьому в основно­му сприяло впровадження результатів кращих варіантів польових дослідів. Добре було організовано тваринни­цтво й молочне господарство.

Найважливішим засобом підвищен­ня врожаю Д.І.Менделєєв уважав до­брива: у них уся суть сільського гос­подарства, як в економічному, так і в хімічному відношенні.

Мета сільськогосподарської науки, за Менделєєвим, полягає в тому, щоб допомогти успішно розв'язати це за­вдання з якомога найменшою витра­тою праці. У цих лекціях глибоко про­думане значення зовнішнього середо­вища для життя рослин і зазначені можливі шляхи впливу на зовнішнє середовище з метою підвищення вро­жаю. Рослини запозичують поживний матеріал із ґрунту й повітря, тому ува­гу сільського господарства має бути звернено й на те, і на інше. Але управ­ління повітряним середовищем було малодоступним, тому Д.І.Менделєєв пропонував звернути особливу увагу на обробку ґрунту й добрива.

Велику увагу Д.І.Менделєєв при­діляв дослідженню ґрунту. Варто сказати, що всі проведені ним до­сліди супроводжувалися вивченням фізико-хімічних і механічних влас­тивостей ґрунту, а також аналізами на вологоємність і водопроникність. Зіставляючи аналітичні дані, він да­вав оцінку здатності певного ґрунту втримувати вологу. Менделєєв ува­жав, що багато мільйонів десятин родючої землі необхідно відвоюва­ти шляхом зрошення, наприклад, на низов'ях Волги, а також осушен­ня боліт, засипання ярів і стриму­вання пісків. На відміну від інших учених того часу він бачив у ґрунті об'єкт складних біологічних явищ: «І в ґрунті виявилося непідозрюване, при першому приступі, своє склад­не життя...»

Учений мріяв про цілу мережу досвід­чених сільськогосподарських стан­цій. Він вірив у них і часто говорив: «Коли-небудь вони будуть». Він по­рушив проблеми вивчення ґрунтів і штучного добрива, збільшуючи вро­жай, хімізації й механізації землероб­ства й розкріпачення селянина від не­посильної праці: «Землеробство має просто стати в ряд інших галузей про­мисловості, поля повинні перетвори­тися на фабрики зерна».

Д.І.Менделєєв виступив за суво­ре проведення дослідів На науковій основі, пізнання природи наших ґрунтів і впливу клімату на врожай­ність. Він порушив проблему зональ­ної агротехніки, що лише тепер у ши­роких масштабах здійснюється в на­шій країні.

Багато що із програми польових до­слідів Д.І.Менделєєва заслуговує на те, щоб учні старших класів серед­ньої школи проводили подібні до­сліди на шкільній дослідній ділянці. Учителям хімії треба на прикладі ді­яльності Д. І. Менделєєва прищеп­лювати учням любов до сільсько­го господарства, хіміко-біологічних наук, здійснювати зв'язок теорії із практикою.

Інсценівка

1-й учень. 1 березня 2009 року ви­повнилося 140 років від дня відкрит­тя Д. І. Менделєєвим періодичного закону. Відкриттю закону передува­ла тривала й напружена робота вче­ного протягом 15 років, а подальшо­му його поглибленню було віддано ще 25 років.

Дата добавления: 2015-05-23