Учитель

Й учень

Й учень.

Й учень.

Й учень.

Учениця

И выходит, что в колонке

Все похожие стоят!

Si стал под углеродом,

S стал с кислородом,

А1 встал под бор —

Замечательный подбор!

Ряд пристраивают к ряду!

А рядов по 10 к ряду...

Металлы под металлами.

Едкие под едкими.

Плавкие под плавкими.

Идут своими клетками.

(Використати періодичну таблицю)

7-й учень. Розташовуючи елемен­ти за зростанням маси, Д.I.Менделєєв установив періодичність зміни властивостей.

На основі цього сформулював за­кон: «Властивості простих елементів, а також форми й властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величин атомних мас елементів».

Навколо періодичного закону розгорнулася гостра боротьба, яка боляче відбилася на душевному стані Д. I. Менделєєва. Учений дав блискучий зразок наукового передбачення, зумів передбачити властивості 11 елементів на основі періодичного закону.

8-й учень. (автор)

Был 4-й ряд нарушен:

Элемент не обнаружен

Тот, что в этом месте нужен.

Но напрасно беспокойство —

Существует где-то он!

9-й учень. (Менделеев)

Я найду сначала свойства,

И поможет мне закон.

10-й учень. (автор)

Законом пользуясь, свои

Три элемента предсказал.

Как будто их в глаза видал!

Как-то говорил по-свойски:

«Забудь об этой ерунде.

Как можно обнаружить свойства веществ,

Не найденных нигде?»

Вот как-то раз узнали

Ученые всех стран:

Металл чудесный Галлий

(В честь Франции назвали)

Открыл Буабодран.

Довольный и счастливый,

Рассматривал металл,

Но писем из России

Никак не ожидал...

Он взял письмо, прочел его:

От русского ученого?!

5-й учень. (автор)

— Ошибся я! Слыхали?! Француз был удивлен.

В глаза не видел Галлий,

А свойства знает он!

Вес вычислил удельный

Точней, чем я, стократ Какой-то Менделеев

Еще пять лет назад!

5-й учень (автор)

Глаза его сверкали,

Топорщились усы!

Но вот металл свой —Галлий —

Он кинул на весы. Ответ в Россию мчится:

«Прекрасная таблица!

Я Вами восхищен!

Проверен мной практически

Закон периодический,

И я категорически

Приветствую закон».

Це був перший тріумф періодично­го закону, що викликав великий стрес до праць Менделєєва. Учений світ приголомшений таким точним пророкуванням.

У химиков переполох:

Ведь Галлий был одним из трех,

Предсказанных заранее.

И следом, как из-под Земли,

Вдруг Скандий в Швеции нашли,

На свет Германий извлекли

(Естественно, в Германии).

Потом дополнилась таблица,

Узнали новые частицы.

Прославят, подтвердят

Закон Открытья будущих времен.

Менделєєв був одним з найкультурніших людей свого часу. Він цікавив­ся літературою, мистецтвом, збирав картини. У його квартирі проходили «Менделєєвські середи» — зустрічі видат­них діячів культури. Він допомагав художникам-передвижникам, брав участь в обгово­ренні картин Куїнджі «Ніч на Дніпрі», написав мистецтвознавчу статтю. У 1990-х роках Д. 1. Менделєєв був обраний членом ради Академії мис­тецтв. Любив учений і музику. Йому особли­во близькі були твори Бетховена, Бо­родіна, Глінки, Аляб'єва. Навіть дочці своїй він писав: «Слу­хай музику — і ти зрозумієш свого батька». На «середах» для розрядки обстанов­ки Менделєєв часто показував свої досліди, чим дивував присутніх.

Учень. Він був близько знайомий майже з усіма видатними вченими, письменниками, композиторами, ху­дожниками свого часу. Хто тільки не бував на «менделєєвських сере­дах» у петербурзькій квартирі про­фесора! Тут за чаєм з бутербродами дізнавалися останні новини, розгля­далися ілюстровані видання, йшло­ся про майбутнє російського мисте­цтва. Про той час нагадує нам пор­трет Менделєєва роботи відомого художника М. О. Ярошенка — не­змінного учасника «серед». На карти­ні вчений зображений за конторкою у своїй лабораторії. Його обличчя передає глибоку думку, зосередженість, рука стискає перо, з яким він не роз­ставався все своє життя, створивши двадцять п'ять томів наукових праць. Оригінал цього портрета зберігаєть­ся у квартирі-музеї вченого при Ле­нінградському університеті.

І ще з одним художником, Архіпом Івановичем Куїнджі, пов'язували Менделєєва довгі роки дружби. На виставці можна побачити роботу пей­зажиста «Ніч над Дніпром». А поряд із нею стаття вченого «Перед картиною А. І. Куїнджі». Вчитуєшся в її рядки й не перестаєш дивуватися глибоко професійним пізнанням Менделє­єва в історії мистецтв. Він не просто аналізує чудовий пейзаж, але вияв­ляє й розкриває глибокі закономір­ності, що поєднують природознав­ство й живопис, науку й мистецтво. «Це був бенкет розуму»,— із захва­том писав про цю роботу один із су­часників ученого.

Так захоплювалися могутнім талан­том мислителя ті, кому пощасти­ло жити в його епоху. Так пізніше захоплювався видатним Менделє­євим Олександр Блок, який писав своїй дружині — дочці Дмитра Іва­новича Любові Дмитрівні: «Твій бать­ко ось який: він давно все знає, що буває на світі. В усе проникнув. Не приховується від нього нічого. Його знання найповніше. Воно походить від геніальності!»

III. Закріплення. Вікторина.

1. У якому році був відкритий пері­одичний закон? (Первісний начерк періодичної системи зроблений Д.І.Менделєєвим 1 березня 1869 року, а 6 бе­резня того ж року було повідом­лення про відкриття періодично­го закону на засіданні Російського фізико-хімічного товариства)

2. Хто й коли відкрив передвіщені Д. І. Менделєєвим екаалюміній, екабор і екасиліцій? (Екаалюміній був відкритий у 1875 р. французьким ученим Ле-коком де Буабодраном і названий на честь його батьківщини Фран­ції — Галієм. Екабор був відкритий шведським хіміком Ларсом Нільсоном у 1879 р. і названий ним на честь своєї батьківщини — Скандієм. Екасиліцій був відкри­тий у 1886 р. німецьким хіміком К. Вінклером і названий на честь своєї батьківщини — Германієм)

3. Хто відкрив передвіщені Д.І.Менделєєвим елементи нульової групи? (Гелій був відкритий у 1868 р. Ж. Жансеном і Н. Лок'єром методом спектрального аналізу проту­беранців Сонця. На Землі ж Гелій був відкритий у 1895 р. В. Рамзаєм. Незабаром були відкриті Аргон, Криптон, Ксенон і Радон)

4. Чим пояснюється наявність у еле­ментів лівих підгруп періодичної системи більш різко виражених металевих властивостей? (З 4-го ряду починаються великі періоди, які складаються з двох рядів — парного й непарного, роз­ташованих один під одним. У періодах металеві властивості слаб­шають зліва направо. У кожну групу потрапляє один елемент із першої половини періоду (пар­ний ряд) і один із другої (непар­ний ряд). Тому ліві підгрупи складаються з елементів з більш різко вираженими металевими властивостями)

5. Які елементи називаються типо­вими? (Елементи II, III періодів)

6. Яка валентність елемента, що від­повідає номеру групи? (Позитивна валентність, яка від­повідає номеру групи)

7. Який елемент Д.І.Менделєєв передбачив із указівкою способу його відкриття? (Цей елемент — Галій. Д.І.Мен­делєєв передбачив, що він буде відкритий методом спектрально­го аналізу. У 1875 р. французький учений Лекок де Буабодран від­крив Галій цим методом)

8. Які чотири пари елементів розмі­щені в періодичній таблиці в по­рядку не зростання, а зменшення їх атомних мас? (Це Аргон (39,9) і Калій (39,1), Ко­бальт (58,9) і Нікель (58,7), Телур (127,6) і Протактиній (231))

9. Скільки видань витримав підруч­ник Д. І. Менделєєва «Основи хімії»? (Вісім видань російською мовою, три видання англійською, одне видання французькою й одне ні­мецькою)

10. Кого Д.І.Менделєєв називав «ді­дусем російської хімії»? (Свого вчителя — Олександра Абрамовича Воскресенського)

11. Чи існують атоми Аргону й Ка­лію з однаковою атомною ма­сою? Чи не суперечить це пері­одичному закону? (Це атоми — ізобари, які, за тео­рією Д.Д.Іваненка, можуть мати однакову атомну масу, але різ­ний порядковий номер. Це Ар­гон, Калій і Кальцій з атомною масою 40)

12. Хто відкрив елемент № 101 і чому йому було дано назву Менделе­вій? (Елемент був відкритий у травні 1955 р. групою американських учених: Г. Сіборгом, А. Джіорзо, Б. Харвеєм, Дж.Чоппіном і С. Томпсоном. Вони назва­ли його Менделевієм «на знак визнання провідної ролі видат­ного російського хіміка Дмитра Менделєєва, який першим вико­ристав періодичну систему еле­ментів — принцип, який виявив­ся ключем до відкриття останніх семи трансуранових елементів»)

13. Як протікає ядерна реакція з утворенням Менделевія? (Еs99253 + Не24>Мd101256– ізотоп Ейнштейна бомбардують ядра­ми Гелію. Одержують 101-й еле­мент — Менделевій і нейтрон)

Учень. На підставі спогадів роди­чів Д.І.Менделєєва і його власних свідчень складена анкета «Визнання» Д. І. Менделєєва.

Характерна риса — не любив, коли при ньому про кого-небудь говори­ли погано. Не любив у характері — невпевненість, необдуманість, топорність у роботі.

Улюблена якість — правда, праця, прощення.

Улюблене заняття в години відпочинку — клеї­ти (колекції фотографій і гравюр з ко­льорових картин, футляри для аль­бомів і брошур, коробки, скриньки, маленькі дорожні ящики).

Місце, де любив жити — Боблово.

Улюблена квітка — польові квіти.

Улюблена тва­рина — кішки, собаки.

Улюблений птах — канарка, білий папуга.

Улюб­лені іноземні письменники — Рокамболь, Жуль Берн, Гюго.

Улюбле­ні російські письменники — Пушкін, Гоголь.

Улюблені іноземні поети — Шекспір, Шиллер, Ґете, Байрон.

Улюблені російські поети — Пуш­кін, Жуковський, Майков, Тютчев.

Улюблені російські композитори — Бородін, Глинка, Чайковський.

Улюб­лені іноземні композитори — Л.Бетховен, Д.Верді.

Улюблені іноземні художники — Мікеланджело, Рафаель.

Улюблені російські художни­ки — Крамськой, Куїнджі, Шишкін.

Улюблений герой у дійсному жит­ті — Петро І.

Улюблені герої в ху­дожніх творах — червоношкірі індіанці.

Улюблена їжа — відварний рис із червоним вином, ячна каша, гречана каша, підсмажені на маслі коржі з вареного рису або геркулесу (приготовлені самим Менделє­євим).

Улюблене питво — міцний чай, який виписував із Китаю й сам зава­рював.

Девіз: «Одна людина — нуль, разом — тільки люди».

Головний за­повіт дітям — праця, робота не вся­ка, а робота осмислена, свідома, по­трібна людям.

О. П. БОРОДІН—ВЕЛИКИЙ ХІМІК І КОМПОЗИТОР (Усний журнал)

Дата добавления: 2015-05-23