Тема 2. Види красномовства. Термінологічний словник

Термінологічний словник

Академічне красномовство — це ораторська діяльність науковця, викладача, що доповідає про результати дослідження, популяризує досягнення науки.

Судове (юридичне) красномовство — це ораторські виступи юристів, підсудного та цивільних осіб у процесі розгляду судової справи з позицій законодавства.

Суспільно-побутове красномовство — це влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або певної гострої чи цікавої ситуації.

Суспільно-політичне красномовство — це виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) або роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію.

Церковне красномовство — це проповіді, бесіди, напуття, коментування Біблії в практиці різноманітних християнських конфесій.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення даної теми слід звернути увагу на історичні витоки красномовства. Перша наукова класифікація ораторських промов була запропонована Аристотелем. Він поділяв їх на три види (типи): судові, дорадчі (політичні), епідейктичні (урочисті).

На сучасному етапі розрізняють декілька основних видів красномовства: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, суспільно-побутове, дипломатичне.

Судовий стиль характеризується чітким вираженням мети, відсутністю штучної розпливчастості, манірності, доступністю у сприйнятті, умінням доцільно використовувати художню літературу, засоби психологічного впливу на слухачів. Судова промова має своїм об’єктом певну особу чи групу осіб, а точніше – скоєний ними злочин.

Розрізняють такі різновиди судових промов:

• прокурорська;
• адвокатська;
• самозахисна;
• промова громадського обвинувача;
• промова захисника.

Особливу увагу слід звернути на головні риси академічного красномовства − доказовість, бездоганна логічність, точність мислення, чітка, позбавлена будь-якої двозначності, термінологія. Наукове описування реальних, матеріальних явищ в усному слові і є основою академічного красномовства.

Академічне красномовство поділяється на три різновиди:

· власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд);

· вузівське красномовство (лекція);

· шкільне красномовство (розповідь, бесіда, опис тощо).

Політичне красномовство диференціюється на такі основні жанри: політична промова, доповідь, виступ, огляд, бесіда. Вони різняться більшим чи меншим обсягом та вагомістю змісту. Наприклад, політична доповідь виголошується звичайно на партійних засіданнях й окреслює стратегію політичної діяльності даної партії. Політичні виступи можуть проводитися в установах, різних закладах з метою пропаганди тих чи інших політичних ідей. Політичний виступ чи промова часто лунає з екрана телевізора чи по радіо − наприклад, виступи депутатів у Верховній Раді. Огляд чи бесіда проголошуються політиками на виборчій дільниці.

Основним жанром церковного ораторства є проповідь − коментар до Біблії. Проповідник не відділяє Біблію від мирського, світського, а навпаки, інтенсивно їх поєднує.

Суспільно-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання, заручини, одруження, ювілеї, привітання зі святами та пам'ятними подіями і датами завжди супроводжуються красномовними звертаннями, вітальними промовами, тостами й побажаннями.

Семінарське заняття 2

Тема: Види красномовства

2 год.

Теоретичні завдання:

1. Основні види ораторського мистецтва: суспільно-політичне, академічне, судове, церковне, суспільно-побутове.

2. Види промов та їх особливості.

Практичні завдання:

1.Підготувати та виголосити епідейктичну, вітальну і подячну промову батькам до дня народження, ювілею, свята матері.

2.Підготувати агітаційну промову певного кандидата в депутати до місцевих органів самоврядування.

3. Підготувати епідейктичну промову університетові і місту, в якому навчаєтесь.

4. Складіть текст промови на 3 хв. на довільну тематику. Виголосіть її і запишіть на записуючій пристрій. Здійсніть аналіз за запропонованою формою:

1. Чи підходить промова даній аудиторії?

2. Чи відповідає темі?

3. Чи оптимальною є довжина речень?

4. Чи мають місце заплутані мовні конструкції?

5. Чи має місце багатослівність?

Питання для самостійного вивчення

1. Роль красномовства в суспільстві.

2. Значення риторики для обраної вами професії.

3. Основні види і жанри красномовства.

4. Академічне красномовство. Чим відрізняється наукова лекція від популяризаторської?

5. Політичне красномовство. Основні жанри політичного красномовства.

6. Основні жанри суспільно-побутового красномовства та риси, що їх об’єднує.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1.Основні типи промов були виділені:

А) Демосфеном;

Б)Аристотелем;

В) Периклом.

2.Епідейктичне красномовство це:

А) похвальне красномовство;

Б) дорадче красномовство;

В) промови з певної нагоди.

3.Види дипломатичних промов:

А)промови на міжнародних конференціях;

Б)промови під час дипломатичних актів;

В)епітафії.

4.Ювілейна промова – це жанр:

А)дипломатичного красномовства;

Б)суспільно-політичного красномовства;

В)суспільно-побутового красномовства.

5.Мета політичних промов визначається через поняття:

А)користь – шкода;

Б)було – не було;

В)істина – шкода.

6.Ключові дієслова «спрямувати до того, що» у завданні оратора використовуються в:

А)політичних промовах;

Б)судових промовах;

В)академічних промовах.

7. Ключові дієслова «повідомити про те, що» у завданні оратора використовуються в:

А)політичних промовах;

Б)судових промовах;

В)академічних промовах.

8. Ключові дієслова «звинуватити в тому, що» у завданні оратора використовуються в:

А)політичних промовах;

Б)судових промовах;

В)академічних промовах.

9.Конкретизація мети промови залежить від:

А)типу промови;

Б)жанру промови;

В)виду промови.

Література:1, с.242 –363; 4;8;11;19.

Тема 3. Теорія ораторського мистецтва. Інвенція

Термінологічний словник

Аналогійна аргументація – це обґрунтування тези шляхом наведення схожості того, що говорять в аргументах, з тим, що говорять у тезі.

Аргумент до авторитету – це наведення оратором на підтримку своєї тези тверджень чи дій людей, що є певним зразком для аудиторії

Аргумент до особи – це твердження, що підкреслює особистісні якості іншої людини.

Аргумент до публіки – це звернення до почуттів аудиторії з метою відвертання слухачів від об’єктивного розгляду певної проблеми та схиляння їх до рішення у потрібному оратору напрямі.

Аргументація – це обґрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії.

Аргументи – це твердження, за допомогою яких оратор обґрунтовує тезу.

Емпірична аргументація – це обґрунтування тези шляхом безпосереднього звертання до дійсності.

Інвенція – це перший розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови.

Критика – це обґрунтування неприйнятності певної аргументації.

Теза – це твердження, в якому оратор намагається переконати аудиторію.

Теоретична аргументація – це обґрунтування тези, в основу якого покладені міркування.

Топіка – це вчення про сукупність загальних місць, що виявляють аспекти розробки будь-якої теми.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Зазначимо, що головними цілями оратора є інформування або переконання. Під час вивчення теми потрібно звернути увагу на етапи підготовки до публічного виступу.

Стратегія оратора на етапі інвенції вимагає попереднього аналізу аудиторії за такими чинниками: кількість слухачів; рівень підготовки; соціально-культурні ознаки; ставлення до промови.

Існують три типи підготовки до публічного виступу: написання повного тексту промови; запис головних положень; виголошення промови експромтом. Основним джерелом інформації для підготовки промови є читання.

Мета промови – це уявлення про той загальний результат, який повинен бути досягнутий в процесі виступу. У сучасній теорії риторики на основі критерію "мета промови" виділяють наступні основні її види, найбільш поширені в ораторській практиці: інформаційна, протокольно-етикетна, переконуюча, промова, що закликає до дії, розважальна промова. Мета конкретизується у вигляді завдання. Завдання промови – це конкретизація цілі, що виникає в певній ситуації спілкування.

На початкових етапах створення промови, встановлення її предмета, потрібно обрати тему. Слід пам’ятати, що конкретні назви тем більш привабливіші, ніж – загальні. Вибір теми залежить від місця, часу і настроїв публіки, від актуальності конкретного моменту.

Змістовному розкриттю теми промови слугує топіка – наука про сукупності "загальних місць" і способи їх застосування, що відображає загальні закони людського мислення.Сучасна риторика дійшла до висновку, що для створення будь-якого мовного твору досить дев'яти смислових моделей: "рід – вид", "визначення", "ціле – частина", "властивості", "співставлення", "причина і наслідок", "обставини", "приклади і свідчення", "ім'я". Топіка виступає як техніка, суть якої полягає у вмінні ставити запитання. Розробка теми має являти собою логічний рух від більш загальних питань до конкретних. Перш за все необхідно чітко сформулювати саму думку, яку потрібно обґрунтувати (тезу). До формулювання тези пред’являються досить жорсткі вимоги: теза повинна бути істинною, теза повинна бути чітко і точно сформульована, теза повинна бути незмінною протягом усього мовного викладу.

Теза підкріплюється аргументами. Аргументи відповідають на питання: «Чим доводимо?» Наступний елемент обґрунтування – демонстрація. Демонстрація відповідає на питання: «Яким чином доводимо?» Перша вимога – аргументи повинні безпосередньо відноситись до тези. Друга вимога – аргументи мають бути істинними. Третя вимога – аргументи мають бути обґрунтованими незалежно від тези. І четверта вимога – аргументи повинні бути достатніми для отримання висновків.

Семінарське заняття 3–4

Тема: Інвенція

4 год.

Теоретичні завдання:

1. Стратегія оратора.

2. Тактика оратора.

3. Комунікативні ознаки мовлення.

4. Аргументація і критика

4.1. Структура і види аргументації

4.2. Поняття про критику та її види

4.3. Види аргументів

Практичні завдання:

1.Уявіть, що ви викладач університету, який регулярно читає лекції студентам. Складіть портрет уявної аудиторії за наведеними вище чинниками.

2.Уявіть,що ви політик, який регулярно виступає перед населенням. Які типи слухачів будуть зустрічатись у Вашій професійній діяльності?

3.Із власного досвіду знайдіть ситуації коли ви були конструктивним слухачем, а коли – конфліктним. Як часто ви виступали в ролі інфантильного слухача. Поясніть причини цього і згадайте умови спілкування.

4. Визначте мету і завдання наступної промови, сформулюйте її тезу. У якій аудиторії даний виступ справить найбільший ефект?

Іван Франко

Дата добавления: 2015-05-23