Любов Мацько 2 страница

Антитеза (від грец. “ протиставлення”) — зворот промови, в якому для посилення виразності протиставлені поняття, думки, образи, стани, риси характеру діючих осіб.

Гіпербола (від грец. “перебільшування”) — навмисне художнє перебільшення сили, значення, розміру явища, що зображується.

Елокуція – розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови.

Епітет — (від грец. “додаток”) образно визначає річ, людину чи дію, підкреслюючи найбільш характерну чи вражаючу якість.

Інверсія (від лат. “перестановка”) — незвичний, нехарактерний для даної національної мови порядок розташування слів.

Літота (від грец. “простота”) — образний вислів, який полягає у зменшуванні величини, значення явища, яке зображується.

Метафора — (від грец. перенесення) заміна прямого найменування предмета образним.

Метонімія – троп, утворений шляхом перенесення найменування з одного предмета на інший на підставі суміжності ознак.

Риторичне запитання – це висловлювання у вигляді запитання, яке не потребує відповіді.

Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному, образному значенні.

Уособленн я — надання неживим речам або природним явищам людських рис.

Фігура (лат. figura — образ, вид) – стилістично значущі типи побудов фрази.

Методичні рекомендації до вивчення теми

На етапі елокуції відбувається остаточне створення тексту. Античними ораторами були запропоновані наступні критерії до словесного виразу промови: правильність, ясність, доречність, краса. Однією з основних якостей мови є краса її викладу. Саме ця властивість мови послужила підставою для створення теорії фігур і троп – вчення про принципи і прийоми фігурального викладу. У тропах об’єктом зміни є слово або словосполучення. Переносні значення можуть формуватися на основі наступних явищ: схожість (метафора), суміжності явищ (метонімія), зіставлення частини і цілого (синекдоха), тотожності (перифраза), контрасту (антифразис), перебільшення (гіпербола), зменшення (літота).

У фігурах об’єктом зміни є речення або більша одиниці промови.

Семінарське заняття 7–8

Тема: Елокуція

4 год.

Теоретичні завдання:

1.Культура мовлення.

2.Форми мовленнєвого впливу

3. Риторичні фігури

4. Тропи

Практичні завдання:

1.Прочитайте текст інавгураційної промови президента України В. Януковича (25 лютого 2010 р.). Проаналізуйте засоби виразності, які використовує оратор. Визначте функціональну роль троп і фігур у даному мовному творі.

Шановні народні депутати!

Дорогі співвітчизники!

Щойно я склав Присягу Президента України. Що я відчував, тримаючи руку на Святому Пересопницькому Євангелії?

Відповідальність і смиренність. Перед народом України, який у ході вільного волевиявлення віддав за мою кандидатуру більшість голосів. Перед Всевишнім, волею якого я вступаю на посаду глави Української держави в такий непростий для неї час.

Вибори завершилися. Увесь світ визнав їх демократичність. Український народ сказав своє слово, і міжнародна спільнота підтвердила, що Україна – вільна держава, де права і свободи громадян є найвищими цінностями, і де вибір народу не може бути поставлено під сумнів жодними проявами чиєїсь недоброї волі.

Ця остання обставина є особливо важливою з огляду на молодий вік нашої демократії і ті хвороби зростання, яких так важко уникнути в процесі державницького змужніння.

Тим не менше, ми гідно витримали цей відповідальний іспит, і сьогодні сторінку президентських виборів 2010-го року перегорнуто. За нею розпочинається наступний період нашої новітньої історії.

Країна перебуває у вкрай складній ситуації – відсутність державного бюджету на поточний рік, колосальні борги по зовнішніх запозиченнях, бідність, розвалена економіка, корупція – ось далеко не повний перелік бід, з яких складається українська реальність.

Попри це, я вважаю, що державу можна не лише врятувати від соціально-економічного колапсу, але й швидко вивести на шлях прискореного розвитку. Якби не ця впевненість і ця віра у власні сили, сили своєї команди і силу українського народу, я ніколи не балотувався б у президенти.

Я знаю, що і як слід робити.

У першу чергу – відновити систему ефективного державного управління. Ми повинні швидко створити дієздатну виконавчу владу, яка невідкладно займеться найбільш ураженими галузями економіки і соціальною сферою. Першочергове завдання на цьому шляху – реформування системи влади і, перш за все, Кабінету Міністрів, перетворення його у команду професіоналів, а не «політичних офіціантів». У зв’язку з цим, я закликаю Верховну Раду підтримати мої зусилля, спрямовані на створення прозорої, ефективної і відповідальної системи державного управління, здатної працювати з Президентом у синхронному режимі.

Я наголошую: цю особливу роль у реформуванні системи державного управління бачу в Парламенті. Це – місце для дискусій. Це – місце для сильної опозиції, яка повинна контролювати дії Уряду і Президента. Але, в першу чергу, це – місце для сильної і стабільної парламентської більшості.

Якщо ми не спроможемося подолати існуючі політичні незгоди в н.’я порятунку держави, якщо не зуміємо очистити свої серця від отрути ненависті, породженої марнославством і егоїзмом, держава буде приреченою на продовження блукання в політичних сутінках і соціально-економічних лабіринтах.

Взаємне несприйняття внаслідок поразки одних і перемоги інших є не лише деструктивним з позицій інтересів держави, але й глибоко аморальним. Адже сказано у Святому Письмі: «Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі…». Життя підтвердило цю просту і очевидну істину: люди не люблять, коли їм демонструють кулаки. Вони схильні більше довіряти тим, хто подає руку на знак миру. Тому я звертаюся до всіх депутатів Верховної Ради із закликом до співпраці в н.’я України.

Така співпраця матиме вирішальне значення для невідкладного реформування влади, судочинства, внесення змін до Конституції. Сьогодні державою керує структура, «зшита» в інтересах реалізації цілей окремих політиків. Це ж можна сказати і про судочинство, і про багато інших важливих сфер життя українського суспільства. Ми повинні змінити існуючий стан речей. Структура усіх гілок влади повинна слугувати досягненню єдиної мети – швидкому ухваленню потрібних державі законів і їх швидкій реалізації. При цьому треба однаково дбати про забезпечення законних інтересів простих людей, звичайних громадян, представників середнього класу, інтелігенції, бізнесу.

Ефективна співпраця між Президентом, Парламентом і Урядом розчистить дорогу до швидкого економічного прогресу. В свою чергу, вирішення цієї проблеми дозволить не лише ліквідувати хронічну бідність, а й об’єднати країну. Люди схильні політизувати певні питання духовності здебільшого тоді, коли вони перебувають у стані перманентної фінансової нестабільності. В економічно розвинутих державах вірогідність виникнення внутрішніх конфліктів через різницю в культурних традиціях того чи іншого регіону в десятки разів нижча, аніж у державах економічно відсталих.

Україна повинна обрати правильну довгострокову стратегію розвитку. Багато наших проблем виникли через те, що замість того, аби рухатися до постіндустріального суспільства зразка ХХІ століття, ми пішли шляхом первісного накопичення капіталу, тобто до так званого «дикого капіталізму». Відповідно, ми зможемо успішно конкурувати в сучасному світі лише за умови, якщо впритул займемося індустрією знань – сучасними технологіями виробництва, накопиченням і реалізацією здобутків науки.

Я розумію, що наздогнати індустріально розвинуті країни вкрай складно. Однак можливо. Для цього Україні потрібна стратегія інноваційного поступу, і така стратегія нашою командою розроблена. Вона передбачає розвиток і державну підтримку невеликої кількості пріоритетних напрямків, на яких ми зможемо посісти гідне місце в міжнародному розподілі праці. При цьому мається на увазі не посилення ролі держави в економіці, а участь держави у створенні ефективних ринкових механізмів. Я переконаний, що безпосередній вплив держави на економіку, ручне управління нею – це шлях в нікуди.

Обов’язковими умовами відновлення довіри до України з боку інвесторів і міжнародних фінансових інституцій є забезпечення внутрішньополітичної стабільності, подолання корупції, встановлення чітких і головне – незмінних правил відносин між державою і бізнесом. Забезпечення двох перших умов буде особливо складним процесом, але я володію достатнім запасом політичної волі, щоб трансформувати їх у реальність.

Як Президент, я маю чітке уявлення про те, яка зовнішньополітична стратегія сьогодні найбільше відповідає національним інтересам України. Будучи мостом між Сходом і Заходом, інтегральною частиною Європи і колишнього СРСР, водночас, Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі. На мою думку, виклики, які стоять перед міжнародною спільнотою, диктують потребу об’єднуватися у якомога ширшому форматі. Людству, і Україні в тому числі, потрібен ЄС у глобальному прочитанні. Я маю на увазі Єдиний Світ як силу, здатну гарантувати планеті мирне співіснування різних цивілізацій, енергетичну, екологічну, продовольчу безпеку. Ми готові брати участь у таких процесах як європейська позаблокова держава. Я маю намір запропонувати цю концепцію парламенту для вироблення основ зовнішньої політики України і, сподіваюся, вищий законодавчий орган мене підтримає.

Вступаючи на посаду Глави Української держави, я хочу сказати народу України, що всі мої обіцянки, дані йому, буде виконано. Ми виплатимо заборгованість із заробітної плати і пенсій, чого так і не зробив чинний уряд. Враховуючи катастрофічну ситуацію з державними фінансами, ми зробимо це за рахунок скорочення витрат на бюрократичну систему і почнемо з себе. Одним з моїх перших Указів на посту Президента України буде указ про скорочення видатків на Секретаріат Президента та інших структур, які забезпечують його діяльність.

Шановні народні депутати!

Співвітчизники!

Я завжди ставив вчинки вище за політичні уподобання і на новій посаді не відмовлюся від цього правила. Робота і результат в ім’я процвітання моєї Батьківщини – ось кредо, з яким я розпочинаю виконання своїх обов’язків на новій відповідальній посаді.

Я сподіваюся на вашу підтримку, а також на підтримку міжнародної спільноти, яка прагне бачити нашу країну сильною і стабільною.

І хай у цьому праведному устремлінні нам допоможе Господь!

2.Випишіть з художніх творів приклади використання тропів. Які з виявлених засобів виразності доречно було б використати, з вашої точки зору, в усній публічної мови, а які – ні? Відповідь обґрунтуйте.

3.У промовах персонажів художніх текстів знайдіть риторичні фігури і класифікуйте їх. Як ви вважаєте, яку роль у процесі створення мовного портрета того або іншого літературного героя відіграють фігури?

4.Доберіть епітети до наступних слів: очі, голос, руки, погляд, дорога, погода, сонце, дощ, вітер, хвилювання, увага, пам’ять. Вправа виконується в мікрогрупах у формі змагання. Виграє та група, яка підбере більше всіх епітетів.

5. Доберіть як можна більше синонімів до наступних слів: говорити, думати, сміятися, плакати, лікувати; знаменитий, красивий, вірний, акуратний, фешенебельний; дорога, лікар, вчитель, піарник, філолог. Вправа виконується в мікрогрупах у формі змагання. Виграє та група, яка підбере більше всіх епітетів.

А) Гра-тренінг.

I. Складіть текст (індивідуально або в мікрогрупі) урочистої промови, орієнтованої на максимальне використання в ній різних тропів і фігур.

Теми виступів можуть бути наступними: «Хвала жінці»; «Хвала чоловіку»; «Хвала місту»; «Хвала університету»; «Хвала дурням»; «Хвала ліні».

II. Сформуйте конкурсну комісію з 3 осіб.

III. Виступите з промовою перед конкурсною комісією, яка повинна оцінити комунікативні якості і, особливо, засоби виразності вашого похвального слова. Регламент виступу 2 – 3 хв.

Б) Гра-тренінг.

I. Подумайте, що стане приводом для привітання (день народження, загальнонаціональне свято, професійне свято, складання заліку, екзамену і т. і.).

II. Складіть текст (індивідуально або в мікрогрупі) урочистої промови, орієнтованої на максимальне використання в ній різних тропів і фігур.

III. Проголосіть промову перед конкурсною комісією, яка повинна оцінити комунікативні якості і засоби виразності вашого похвального слова. Регламент виступу 2 – 3 хв.

Питання для самостійного вивчення

1.Якими загальними засобами виразності володіють тропи? Навіщо ораторові тропи?

2.Групи риторичних фігур.

3.Критерії утворення тропів.

4.Дайте свої приклади тропів.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Елокуція – це розділ риторики, який вивчає:

А) виголошення оратором промови

Б) засоби виразності ораторської промови;

В) розробку предметної царини ораторської промови.

2. Прийом «ускладнення мовних конструкцій» не відповідає критерію:

А) доречності;

Б) правильності;

В) ясності.

3. Пряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективності;

Б) щирості;

В) ефективності та щирості.

4. Пряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спілкування;

Б) горизонтальну модель спілкування.

5. Непряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективності;

Б) щирості;

В) ефективності та щирості.

6. Непряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спілкування;

Б) горизонтальну модель спілкування.

7. Основою поділу риторичних фігур на власне фігури і тропи є мінімальний об’єкт перетворення:

А) так;

Б) ні.

8. Риторичне запитання – це запитання:

А) відповідь на яке міститься в самому запитанні;

Б) яке не потребує відповіді.

9. Риторичні фігури поділяються на:

А) фігури додавання, фігури скорочення, фігури розташування;

Б) фігури додавання, фігури скорочення, фігури тотожності;

В) Фігури протилежності, фігури схожості, фігури тотожності.

10. Фігури збільшення належать до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) скорочення.

11. Фігури зменшення належать до фігур:

А) скорочення.

Б) розташування;

В) додавання.

12. Інверсія належить до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) тотожності.

13. Тропи – це засоби виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення:

А) так;

Б) ні.

14. Виділяють таку кількість критеріїв для утворення тропів:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

15. Головними тропами за тотожністю є:

А) евфемізм і дисфемізм;

Б) метафора і метонімія.

16. Головним тропами за схожістю є:

А) іронія;

Б) метафора;

В) метонімія.

17. Головним тропом за суміжністю є:

А) іронія;

Б) метонімія;

В) синекдоха.

18. Головним тропом за протилежністю є:

А) антифразис;

Б) іронія;

В) метафора.

19. Антономазія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

20. Перифраза належить до тропів:

А) схожості;

Б) суміжності;

В) тотожності.

21. Алегорія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

Література:1, 191–210; 5, 67–74; 8, 76–90.

Тема 6. Теорія ораторського мистецтва. Меморія і акція.

Термінологічний словник

Акція (лат. аctio – дія, дозвіл) – завершальний етап ораторської дії – виголошення промови.

Ефект рамки – це такий ефект, суть якого полягає в тому, що найкраще запам’ятовується початок і кінець промови

Магічне число – це оптимальна кількість значимих слів у реченні.

Меморія (лат. memoria – пам’ять, згадка) – це розділ риторики, призначення якого – допомогти оратору запам’ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві деталі.

Невербальний блок комунікації – це фактори безпосередньо не пов’язані з текстами (пози, жести, міміка, мова простору, одягу, кольорів, манера спілкуватись тощо).

Методичні рекомендації до вивчення теми

На етапі меморії оратор здійснює запам’ятовування вже підготовленого тексту промови. Проблема вдосконалення процесу запам’ятовування залишається актуальною і через два тисячоліття. Мнемонічний ефект може бути досягнутий оратором тільки за допомогою комплексного взаємодії цілого ряду навичок мнемонічної діяльності: увага, спостережливість, повторення. Читання вголос сприяє кращому засвоєнню матеріалу (так як з’єднує зір і слух). При повторенні робіть перерви (творчі перерви). Набагато ефективніше заучувати матеріал протягом двох днів по годині в день, ніж протягом двох годин в один день, тому що під час перерви між заняттями підсвідомість продовжує закріплення матеріалу в пам’яті. Так як найбільша кількість інформації втрачається відразу після її запам’ятовування, то необхідно зайнятися повторенням відразу після сприйняття (прочитання, прослуховування, перегляду і т. і.), в перші 20-30 с.

Метод асоціацій. Щоб ефективно використовувати цей метод, необхідно навчитися створювати нові асоціації, які відповідають таким умовам: 1.Створювані асоціації повинні бути яскравими, незвичайними, образними, смішними, фантастичними; 2. Необхідно подавати асоціації візуально, оживляти їх; 3. Слід гіперболізувати асоціації; 4. Бажано, щоб у свідомості вимальовувалася рухлива картинка. Суть «методу римської кімнати» полягає в тому, що наявні відрізки інформації (промови) зв’язуються з місцями будь-якого реального або уявного простору як опори запам’ятовування. Для реалізації цього мнемонічного способу можна використовувати власну квартиру, будинок батьків або ті місця, які часто нами відвідуються і, відповідно, пам’ятаються. Перший раз краще реально пройтися по обраній будівлі і подумки розташувати в просторі одиниці інформації. Слід групувати елементи послідовно зліва направо, зверху вниз, щоб при відтворенні не загубилася нитка викладу.

Акція – заключний етап риторичного канону, пов’язаний з проголошенням промові перед аудиторією, з виступом оратора. Саме в процесі реалізації цього етапу завдання як сказати? Отримує своє комплексне рішення.

Семінарське заняття 9–10

Тема: Меморія і акція

4 год.

Теоретичні завдання:

1.Способи запам’ятовування промови

2. Невербальні засоби оратора

3. Аналіз публічного виступу

Практичні завдання:

1. Здійсніть письмовий аналіз структури образу сучасного відомого оратора на Ваш вибір, приділяючи увагу не тільки вербальному компоненту, але і невербальним характеристиками.

2.Складіть список найуспішніших, з вашої точки зору, ораторів сучасності. Визначте фактори їх успіху.

3.Напишіть есе на тему «Що визначає успіх оратора?» Розмірковуючи над проблемою, опирайтеся як на знання, отримані під час вивчення попередніх тем курсу «Ораторське мистецтво, так і на власний ораторський досвід.

4. Проаналізуйте ораторську промову за Вашим вибором за наступною схемою:

Схема аналізу ораторського виступу

1. Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає її інтерес?

2. Який матеріал використаний в тексті промови?

3. Яка композиція виступу? Які методи викладу матеріалу використані?

4. Чи логічне мовлення оратора?

5. Чи відповідає мовлення правильності, точності, виразності, багатству мови?

6. Який спосіб виголошення промови?

7. Чи дотримується оратор вимог техніки мовлення?

8. Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні його жести, міміка?

9. Чи встановлений контакт з аудиторією, за допомогою яких засобів?

5.Користуючись класифікацією невербальних засобів комунікації А. Панфілової (А. Панфилова Деловая коммуникация в профессиональной деятельности; с.114–150), продемонструйте жести для трактування наступних фраз: це не для мене; прийшли і ті і інші; хай це залишиться поміж нами; залиш його; все це не зовсім так; я з вами абсолютно не згоден; він нерішуче простяг йому руку; вона взяла мило і стала намилювати руки; раптово задзвонив телефон і вона схватила слухавку; так все заплутано.

Питання для самостійного вивчення

1.Види дистанцій у спілкуванні.

2.Зовнішній вигляд оратора.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Меморія – це розділ риторики, який вивчає:

А) виголошення оратором промови;

Б) способи запам’ятовування ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2. Найбільш ефективним способом запам’ятовування матеріалу є:

А) логічний;

Б) механічний;

В) мнемотичний.

3. Засновником мнемотехніки є:

А) Симонід;

Б) Цицерон.

4. «Ефект рамки» полягає в тому, що найкраще запам'ятовується:

А) початок і кінець повідомлення;

Б) початок і середина повідомлення;

В) середина і кінець повідомлення.

5. Акція – це розділ риторики, який розглядає:

А) виголошення оратором промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

В) способи запам’ятовування ораторської промови.

6. Більшу кількість інформації від оратора при першій зустрічі аудиторія отримує:

А) вербальними каналами;

Б) невербальними каналами.

7. Оратору під час публічного виступу слід уникати:

А) відкритих жестів і жестів-поплавків;

Б) відкритих і закритих жестів;

В) жестів-поплавків і закритих жестів.

8. Оратору слід виступати перед аудиторією:

А) стоячи;

Б) сидячи.

Література:3;4;9.

Тема 7. Історія ораторського мистецтва. Антична риторика

Термінологічний словник

Декламація – (від лат. Declamatio – вправа у красномовстві) – мистецтво виголошення віршів або прози; у Стародавньому Римі – вправа у красномовстві.

Еристика – (грец. Eristikē від грец. Eristikē technē – мистецтво сперечатися) – мистецтво спору, диспуту і полеміки, яке було розроблене софістами.

Контроверсія – (лат. Controversia спір, незгода) – вправи з приводу складного(фіктивного) судового випадку, де є протиріччя між двома законами, між законом і почуттям і т. і.

Пайдейя – (грец. Παιδεία формування дитини, освіта, вихованість, культура, лат. Humanitas вселенська освіченість як істота людини) – універсальна освіченість; у Ісократа і Платона синонім філософії

Софіст — (від н..– грец. Σοφιστής – умілець, винахідник, мудрець, знавець) – людина (оратор), яка готова за допомогою будь-яких прийомів захищати певні тези, не враховуючи об’єктивну істинність чи хибність цих тез.

Суазория – фіктивна дорадча (політична) промова.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Риторика перебувала в центрі античного розуміння культури (пайдейї). Засновником риторики вважається відомий давньогрецький софіст Горгій. Однак поряд із ним називають ще й інших ораторів – Корина (Коракса) і Тісія. Перший виклик софістичному ідеалу єдності філософії та риторики кинув Сократ (469—399 рр. до н. е.). Він значно розвинув практичні методи публічної полеміки, на якій ґрунтувались всі його відомі бесіди. Ідея Платона (427—347 рр. до н. е.), що завдання оратора полягає не тільки в переконанні, тобто однобічному впливу на аудиторію, але й у пошуку істини, стала наступним поштовхом до становлення риторики як теоретичної і практичної дисципліни. У 392 — 352 рр. до н. е. розпочався організаційний етап розвитку риторики. Ісократ створює школу красномовства. Навчання в цій школі тривало 3—4 роки. Риторика розглядається як знання, яким можна оволодіти в процесі навчання. Мистецтво створення промов визначається ним як філософія. Ним були вироблені основні принципи композиції ораторської промови, яка повинна містити такі частини: 1) вступ, метою якого є привертання уваги й прихильності аудиторії; 2) виклад предмета виступу з усією переконливістю; 3) спростування положень противника з аргументацією на користь власних; 4) завершення, яке підводить підсумок всьому, що було сказане. Ідеалом в школі Ісократа було мовлення легке та вишукане, яке проста людина зрозуміє, а фахівець оцінить. Власну систему філософської риторики створює Арістотель (384— 322 рр. до н. е.). Він присвячує цій науці спеціальний трактат під назвою «Риторика».

Кінець минулої і початок нашої ери став розквітом давньоримської риторики, найбільш значні пам’ятки якої – трактати Цицерона і Квинтилиана. В умовах римської цивілізації починає складатися інший підхід до розуміння сутності риторики. Згідно з ученням Марка Фабія Квинтилиана, риторика розуміється як «ars bene dicendi» – «мистецтво говорити добре». Римський державний діяч і оратор Цицерон удосконалив розробку риторичної техніки. Зокрема, у творі «Оратор» він характеризує турботи ідеального оратора таким чином: «що сказати», «де сказати», «як сказати». «Що сказати» означав винахід матеріалу. Тут оратор, на думку Цицерона, має керуватись розумом. «Де сказати» означав розташування матеріалу. Тут римський оратор пропонує сильні аргументи ставити на початку та в кінці, а слабкі — посередині. «Як сказати» – стосується і виголошення, і викладу. Щодо виголошення, то оратор, на думку Цицерона, повинен володіти голосом, рухами та обличчям.

Значний вплив справила риторика і на мистецтво проповіді в ранньохристиянський період, оскільки переважна більшість отців церкви були риторами або вчителями красномовства до прийняття християнства. Серед визначних постатей останнього століття античної риторики є постать Лібанія або Ліванія (314—393 рр. н. е.), відомого ритора з Антиохії. Майстерність Лібанія наслідували імператор Юліан, а також його учні Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Златоуст, які згодом прийняли християнство.

Таким чином, вже в античності складаються два базових підходи до розуміння риторики: як мистецтва «переконувати» і як мистецтва володіння прийомами ораторської майстерності, що забезпечують виразність мови (елоквенції). Окрім того, риторика вже в античності починає усвідомлюватись не тільки як мистецтво, але і як наука.

Семінарське заняття 11–12

Тема: Антична риторика

4 год.

Теоретичні завдання:

1.Давньогрецька культура як “пайдея”

2.Риторика в Давній Греції класичного періоду

3. Софістичний ідеал єдності риторики та філософії

4. Ораторське мистецтво Сократа і Платона

5.Освітня система Ісократа

6.Ораторське мистецтво Аристотеля

7.Видатні давньогрецькі оратори

Практичні завдання:

Підготуйте реферат за однією з наступних тем. Під час підготовки уважно вивчить рекомендації до написання реферату.

Теми рефератів

1. Давньогрецька культура як «пайдейя» (виховання).

2. Риторика Давньої Греції.

3. Риторика та софістика.

4. Риторика Сократа і Платона.

5. Сократичні діалоги як етап розвитку риторики.

6. Демосфен і його роль у розвитку ораторського мистецтва.

7. Риторика Аристотеля.

8. Аристотель про композицію промови.

9. Видатні давньогрецькі оратори.

10. Риторичне вчення Марка Фабія Квинтилиана.

11. Ораторське мистецтво Стародавньої Греції.

12. Демосфен – найвидатніший оратор Давньої Греції.

13. Розвиток ораторського мистецтва у Давньому Римі.

14. Роль Марка Тулія Цицерона у розвитку римської риторики.

15. Риторика та раннє християнство.

16. Християнське красномовство Київської Русі.

Рекомендації до написання реферату

1. Визначте конкретну мету обраної теми.

2. Подумайте і коротко опишіть можливий привід для виступу.

3. Визначте склад потенційної аудиторії.

4. Врахуйте, що ваша промова триватиме 10-15 хвилин.

5. Продумайте і запишіть план реферату.

6. Доберіть літературні джерела інформації.

Дата добавления: 2015-05-23