Тема 3. Техніка мовлення оратора. Органи мовлення як один з найдосконаліших і найскладніших “апаратів” людського організму

Органи мовлення як один з найдосконаліших і найскладніших “апаратів” людського організму.

Органи дихання: їх будова, функції. Механізм правильного дихання. Практичні поради щодо правильного дихання для полегшення мовлення. Тренувальні вправи на “підтримку дихання”.

Голосові органи: їх будова, функції. Голос, його характерні риси. Сила голосу: умови його розвитку; його варіації в залежності від обставин мовлення, з метою активізації уваги слухачів, досягнення інтонаційної виразності мовлення. Висота голосу, її варіації в процесі публічного мовлення. Тембр голосу. Практичні поради щодо збереження і розвитку голосу. Тренувальні вправи щодо розвитку голосу.

Артикуляційні органи: їх будова, функції. Правильна і неправильна артикуляція. Тренувальні вправи на виправлення і вдосконалення артикуляції.

Темп мовлення, фактори його формування. Вимоги до темпу мовлення оратора. Варіювання швидкості мовлення в публічному виступі.

Інтонація: її визначення, функції. Елементи інтонації: паузи (дихальні, логічні, психологічні); логічний наголос (його функція, способи позначення); підвищення і зниження голосу; зміна темпу мовлення; збільшення та зменшення сили голосу.

План лекції (2 год.)

1. Мовленнєвий апарат, його будова.

2. Органи дихання. Механізм правильного дихання в процесі мовлення.

3. Голосові органи. Голос, його сила, висота, тембр.

4. Артикуляційні органи. Правильна і неправильна артикуляція.

5. Темп мовлення.

6. Інтонація, її елементи, їх функціональне значення.

Тема 4. Публічний виступ. Методика і етапи його підготовки, композиційна організація виступу

Необхідність підготовки промови: посилання на авторитети, досвід відомих ораторів минулого (Цицерона, А. Лінкольна, У. Черчилля та ін.). Умови підготовки промови: наявність часу, наявність сприятливого оточення, систематичність роботи над промовою.

Основні етапи підготовки промови: поділ, запропонований Х. Леммерманом; поділ на етапи у С. Абрамовича та В. Молдована; думки інших теоретиків ораторського мистецтва з цього приводу.

Визначення задачі виступу, його мети: поінформувати, пояснити, зацікавити, переконати, спонукати до дії, надихнути тощо.

Складання попереднього плану виступу, можливість подальшого коригування цього плану.

Збирання матеріалу до виступу. Джерела інформації. Основні етапи роботи з літературою: читання – відбір, читання-ознайомлення, читання-вивчення. Конспектування літератури: фактографічне, вільне, оцінювальне, лекторське. Допоміжний матеріал: цифри, приклади, цитати, малюнки, схеми тощо.

Відбирання матеріалу та його обміркування: перевірка фактів, уточнення думок, їх упорядкування, варіювання. Види внутрішньої мисленнєвої роботи.

Композиційна побудова промови. Вступ: його роль; можливі варіанти початку вступу (приклади з власного досвіду, цитування, проблема, що хвилює всіх, тощо); основні елементи вступу. Основна частина. Принципи викладу матеріалу в основній частині: логічної послідовності; посилення дії, впливу; економії засобів; композиційної пропорційності матеріалу. Способи викладу матеріалу: концентричний, спіралеподібний, хронологічний, дедуктивний, індуктивний, порівняльний, аналітичний тощо. Прийоми мовлення: огляд, опис, інформація, переказ, розповідь, характеристика, роздуми, цитування, обґрунтування тощо. Висновки, їхня роль.

Написання промови: дослівне, тезисне. Імпровізація. Запам’ятовування промови. Практичні поради відомих ораторів, теоретиків ораторського мистецтва.

План лекції (2 год.)

1. Необхідність і умови підготовки промови.

2. Етапи підготовки промови.

3. Визначення мети і задач виступу.

4. Складання плану промови.

5. Збирання матеріалу до виступу, його відбір та обміркування.

6. Композиційна організація промови.

7. Написання промови, її запам’ятовування.

Дата добавления: 2015-05-23