Тема 8. Судова промова

Судова промова як обов’язковий компонент судових дебатів.

Поняття судових дебатів. Учасники судових дебатів у кримінальних справах, у цивільних справах, в адміністративних справах.

Поняття судової аудиторії. Її склад: професійні учасники судового процесу; представники громадськості; інші учасники процесу; родичі, друзі підсудного і потерпілого; публіка. Особливості судової аудиторії, які має враховувати судовий оратор: неоднорідність аудиторії за рівнем професійних знань, за направленістю інтересів, соціально-політичних і моральних настанов; підвищена емоційна напруженість аудиторії тощо.

Поняття судової промови. Мета судової промови: сприяти формуванню внутрішнього переконання судді, допомогти йому встановити істину в справі. Предмет судової промови. Матеріал судової промови: обставини, пов’язані з конкретною кримінальною, цивільною, адміністративною справою, факти, докази. Зміст судової промови: сукупність питань, які вирішує суд при розгляді кримінальних справ у суді першої інстанції, цивільних справ у суді першої інстанції, адміністративних справ, при розгляді справ у касаційному порядку. Завдання судової промови: забезпечити повне, всебічне, об’єктивне дослідження обставин справи; сприяти ухваленню законного, обґрунтованого і справедливого вироку; аргументовано вплинути на думку присутніх у залі судового засідання громадян тощо.

Особливості судової промови: сувора процесуальна регламентованість; полемічність; спрямованість (до суду); попередня обумовленість змісту (справа, яку слухає суд); аргументованість і переконливість; оцінювальний характер промови; морально-правова спрямованість.

Підготовка судової промови, її основні етапи: збір матеріалів, аналіз матеріалів, систематизація матеріалів, письмова підготовка промови.

Збір матеріалів. Досудовий збір матеріалів: вивчення матеріалів справи (речових доказів, свідчень осіб, висновків експертизи тощо); поглиблене вивчення чинного законодавства, юридичної літератури з питань, що розглядатимуться на суді; аналіз матеріалів аналогічних справ; проведення необхідних консультацій, бесід; підбір ілюстративного матеріалу. Збір матеріалів під час судового слідства: фіксування окремих показань підсудного, свідків та ін., активна участь у дослідженні доказів тощо. Постановка питань як спосіб збирання матеріалів під час судового слідства. Класифікація питань за семантикою (коректні і некоректні), за функцією (з метою уточнення і з метою доповнення), за структурою (прості і складні), за відношенням до теми, що обговорюється (ті, що стосуються теми, і ті, що не стосуються теми), за ставленням до адресата (доброзичливі і недоброзичливі). Класифікація питань за ступенем зростання їх впливу (нейтральні, розподільчі, альтернативні, непрямого навіювання, неправдивого змісту). Вимоги до питань, що ставляться в процесі судочинства: однозначність, простота конструкції, лаконічність, належність до предмета розгляду, відсутність впливу тощо.

Аналіз матеріалів (доказів і джерел їх отримання) з точки зору їх належності до даної справи; допустимості їх використання при розгляді справи (чи передбачено джерело доказу процесуальним законодавством, чи не було порушень закону при отриманні доказу); їх достовірності, достатності для вирішення справи. Відокремлення установлених фактів від сумнівних. Встановлення внутрішнього зв’язку подій. Погляд на факти і обставини з точки зору протилежної сторони.

Систематизація матеріалів як вміння раціонально і переконливо розподілити докази в промові. Думки відомих ораторів, юристів про правильне розташування доказів (аргументів) у промові (Цицерон, Квінтіліан та ін.). Використання спеціальних прийомів при композиційній побудові судової промови: «ораторське поширення», повторення тощо.

Письмова підготовка промови. Проблема обов’язковості/необов’язковості складання попереднього письмового тексту промови.

План лекції (2 год.)

1. Судові дебати; їх учасники.
2. Судова аудиторія; її склад, особливості.
3. Судова промова; її мета, предмет, зміст і завдання.
4. Особливості судової промови.
5. Підготовка судової промови, її етапи.

Тема 9. Види судових промов, їх зміст і структура

Види судових промов в залежності від того, хто з учасників судових дебатів їх виголошує, від справи, яку розглядає суд, і від судової інстанції. Репліка як частина судової промови, її основне призначення.

Зміст і побудова обвинувальної промови.

Вступна частина промови: оцінка суспільно-політичного значення справи, яка розглядається; вказівка на характерні особливості справи; виклад програми виступу та ін.

Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи). Способи викладу фактичних обставин справи: хронологічний, систематичний, мішаний.

Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів з позиції обвинувачення. Аналіз доказів з точки зору їх належності до даної справи; їх достовірності; допустимості їх використання при розгляді справи; достатності для вирішення справи. Характерні обставини, аспекти, риси, на які треба звертати увагу, аналізуючи показання свідків (свідчення за чутками, суперечливість показань, припущення свідків; свідчення родичів; показання свідків, зацікавлених у результатах справи; показання свідків, що ворожо ставляться до підсудного, свідків, що перебувають у підлеглості підсудного; показання малолітніх і неповнолітніх свідків); показання підсудного (самообмова, обмова, алібі, повне або часткове визнання своєї вини); показання потерпілого; висновки експертизи.

Обґрунтування кваліфікації злочину. Відсутність альтернативи в юридичній оцінці встановлених фактів. Необхідність публічного аналізу елементів складу злочину.

Характеристика особи підсудного (ставлення до праці, навчання, поведінка на виробництві та в побуті, працездатність, стан здоров’я, сімейний стан, дані про минулі судимості тощо). Вимоги до характеристики підсудного (аргументованість, об’єктивність тощо).

Обґрунтування пропозиції про міру покарання, цивільний позов. Проблема обов’язковості/необов’язковості зазначення прокурором точної міри покарання. Форма, у якій прокурор має звертатися до суду з пропозицією про міру покарання. Питання цивільного позову, які мають бути висвітлені в промові прокурора.

Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину (конкретні обставини і умови; особа, що несе відповідальність; заходи запобігання). Випадки, у яких прокурор має порушити клопотання перед судом про винесення окремої ухвали.

Заключна частина промови, її факультативність. Зміст заключної частини.

Захисна промова, її значення в судових дебатах. Зміст захисної промови. Шляхи захисту підсудного: заперечувати обвинувачення в цілому; заперечувати обвинувачення щодо окремих його частин; заперечувати правильність кваліфікації; обґрунтовувати менший ступінь вини і відповідальності підсудного; доказувати неосудність підсудного.

Структура захисної промови.

Вступна частина захисної промови: оцінка суспільно-політичного значення справи; вказівка на специфічні особливості справи; виклад програми промови; відсилка до окремих положень промови прокурора тощо.

Установлення фактичних обставин справи. Види справ, у яких виклад фабули доречний як самостійна частина захисної промови (справи, у яких фабула складна і допускає різні тлумачення; справи, у яких захисник доказує наявність обставин, що усувають протиправність діяння; справи, у яких, на думку адвоката, відсутні суб’єктивні умови відповідальності).

Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів. Аналіз доказів в аспекті їх належності до даної справи; допустимості їх використання; їх достовірності; достатності для вирішення справи. Послідовність аналізу доказів, вироблена багаторічною адвокатською практикою. Побудова аналізу доказів в залежності від обраної адвокатом лінії захисту. Прийоми аналізу доказів: зіставлення показань однієї і тієї ж особи на попередньому слідстві і в суді; зіставлення показань різних свідків; зіставлення показань учасників процесу і документів тощо. Висновки адвоката на підставі аналізу і оцінки доказів.

Обґрунтування кваліфікації злочину. Підходи в запереченні правильності кваліфікації злочину в залежності від обраної лінії захисту.

Характеристика особи підсудного, її роль у захисній промові. Аналіз мотивів скоєного злочину як основа характеристики підсудного. Вимоги до характеристики особи підсудного адвокатом.

Міркування про цивільний позов, міру покарання; значення їх для захисту підсудного.

Заключна частина, її роль у захисній промові.

Репліка – не обов’язкова частина судових дебатів. Обставини, за яких прокурор виступає з реплікою; вимоги до репліки обвинувача. Зміст репліки адвоката.

План лекції (2 год.):

1. Класифікації судових промов.

2. Зміст і побудова обвинувальної промови.

3. Захисна промова, її значення в судових дебатах.

4. Репліка, її основне призначення.

Дата добавления: 2015-05-23