№ з/п
| Завдання
| Варіанти відповідей
| Код відповіді
|
1.
| Судова аудиторія складається
| А. з 3 груп слухачів
Б. з 5 груп слухачів
В. з 2 груп слухачів
Г. з 6 груп слухачів
|
|
2.
| Мета судової промови
| А. Допомогти формуванню внутрішнього
переконання судді.
Б. Визначити вид і термін покарання.
В. Сприяти ухваленню законного,
обгрунтованого і справедливого вироку.
Г. Визначити винність чи невинність підсудного.
|
|
3.
| До особливостей судової промови
належать
| А. Офіційний характер.
Б. Полемічність.
В. Термінологічна насиченість.
Г. Заангажованість.
|
|
4.
| Досудове збирання матеріалів
включає в себе
| А. Вивчення матеріалів справи.
Б. Вивчення життєвого шляху судді.
В. Проведення необхідних консультацій, бесід.
Г. Запис показань свідків під час судового
розслідування.
|
|
5.
| Види питань за семантикою
| А. Правильно поставлені (коректні).
Б. Неправильно поставлені (некоректні).
В. Питання для уточнення інформації.
Г. Питання для поповнення інформації.
|
|
6.
| Які прийоми не вживаються
у вступній частині захисної
промови?
| А. Характеристика особи підсудного.
Б. Апелювання до положень попереднього
виступу.
В. Аналіз і оцінка доказів.
Г. Моральна оцінка злочину.
|
|
7.
| Вимоги до обгрунтування квалі-
фікації злочину в обвинувальній
промові
| А. Відсутність альтернативи.
Б. Необхідність аналізу елементів складу злочину.
В. Погодження з кваліфікацією, даною слідчим.
Г. Дотримання вимог законодавства.
|
|
8.
| Вимоги до вступної частини об-
винувальної промови
| А. Має бути лаконічною.
Б. Має містити моральну оцінку злочину.
В. Має бути спокійною, майже нейтральною за
тоном.
Г. Має бути високоемоційною.
|
|
9.
| Репліка захисника – це зауваження
| А. Щодо обвинувальної промови.
Б. Щодо репліки прокурора.
В. Щодо свідчень потерпілого.
|
|
10.
| «1 травня 1965 року в Петергофі
після святкової демонстрації Іва-
нов зі своїм приятелем Єремен-
ком та іншими молодими людь-
ми зібралися на квартирі Семаш-
ко, де пили коньяк». Який спосіб
викладу фабули справи обрано?
| А. Хронологічний.
Б. Систематичний.
В. Мішаний.
|
|
11.
| Промови, що читаються за руко-
писом
| А. Офіційна політична промова.
Б. Наукова доповідь на конференції.
В. Вузівська лекція.
Г. Виступ на дипломатичному прийомі.
|
|
12.
| Засоби активізації уваги слухачів
| А. Логічний наголос.
Б. Пауза.
В. Риторичне питання.
Г. Підвищення або пониження голосу.
|
|
13.
| Достоїнства зовнішнього вигляду та манер оратора
| А. Дружній, приязний тон.
Б. Погляд, звернений одночасно на всіх
слухачів.
В. Розкута, «незібрана» поза.
Г.Ілюстративні жести.
|
|
14.
| Закінчіть речення, обравши потрі-
бний варіант: «Особливе значення
моральні засади набувають у діяль-
ності судового оратора. Його слова
можуть суттєво вплинути на...»
| А. Його професійну кар’єру.
Б. Долю людини, її життя.
В. Історичну долю держави.
|
|
15.
| Знайдіть групу слів, де всі слова
правильно наголошені
| А. Верба`, кла`довище, мізе`рний, шасі`,
перехідни`й
Б. Ве`рба, кладови`ще, мі`зерний, шасі`,
перехідни`й
В. Верба`, кладови`ще, мізе`рний, шасі`,
перехі`дний
Г. Верба`, кладови`ще, мізе`рний, ша`сі,
перехідни`й
|
|
16.
| Мета полеміки
| А. Дійти єдиної думки.
Б. Знайти спільне рішення.
В. Встановити істину.
Г. Відстояти і затвердити власну позицію.
|
|
17.
| Що з перерахованого не є
правилами полеміки?
| А. «Звертайте увагу на поведінку опонента, пра-
вильно оцінюйте його дії».
Б. «Приховуйте власну позицію, щоб опоненту було складно її спростувати».
В. «Підбирайте переконливі аргументи для спро-
стування позиції опонента».
Г. «Намагайтеся якомога більше говорити, щоб
відстояти власну позицію».
|
|
18.
| Виділіть вимоги, які не стосуються
аргументів.
| А. Мають бути оригінальними.
Б. Мають бути достатніми для підтвердження
тези.
В. Мають бути тотожніми тезі.
Г. Не повинні суперечити один одному і тезі.
|
|
19.
| Визначіть полемічні способи і
засоби, які не є вивертами
(або хитрощами)
| А. Використання іронії, сарказму.
Б. Протиставлення загальній тенденції окремих
фактів.
В. Виголошення висновків, не пов’язаних з аргу-
ментами опонента.
Г. Виголошення лестощів на адресу опонента.
|
|
20.
| Визначіть полемічні засоби і
способи, які є вивертами
(або хитрощами)
| А. Нав’язування свого предмета обговорення.
Б. Звернення до особистих якостей і вчинків
опонента.
В. Звернення до почуттів аудиторії, що є
свідком полеміки.
Г. Посилання на думку більшості, колективу.
|
|