Методичні рекомендації до вивчення теми. Виникнення соціології було підготовлене історичним розвитком суспільних відносин і суспільства у цілому

Виникнення соціології було підготовлене історичним розвитком суспільних відносин і суспільства у цілому. Історія соціології вивчає виникнення та основні етапи розвитку соціального знання. Етапи розвитку соціології: протосоціологія (від античності до 30-40 рр. ХІХ ст.); класична соціологія (від 30-40 рр. ХІХ ст. до 30-40 рр. ХХ ст.); сучасна соціологія (від 30-40 рр. ХХ ст. до 70-90 рр. ХХ ст.); новітня соціологія (від 70-90 рр. ХХ ст. до наших днів).

Протосоціологія (від античності до 30-40 рр. ХІХ ст.) В цей період відбулося становлення соціального мислення, накопичення соціальних знань, теорій про людину, суспільство, державу, право, мораль тощо. Видатні постаті цього періоду: Демокріт, Платон, Арістотель, Цицерон, Августин Блаженний, Т. Мор, Т. Кампанелла, Ж. Боден, Г. Гроцій, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Дж. Віко, Вольтер, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К. Сен-Сімон, Ф.М.Ш. Фур’є та ін.

Класична соціологія (від 30-40 рр. ХІХ ст. до 30-40 рр. ХХ ст.) Для цього етапу властива поява соціології як науки і програм перебудови наук про суспільство на емпірично обґрунтованих засадах. З’являються соціологічні школи (натуралізму, еволюціонізму, органіцизму, психологізму та ін.), моделі соціології (позитивістська, антипозитивістська, марксистська та ін.). Були розроблені базові соціологічні категорії: соціальна реальність, соціальний інститут, соціальний факт, соціальна мобільність, соціальна стратифікація та інші. Виникли численні концепції як самого соціального світу, так і науки, що його вивчає. Вони і стали класичними. Це ідеї О. Конта, Г. Спенсера, К. Маркса, Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, В. Парето, М. Вебера.

Сучасна та новітня соціологія (від 30-40 рр. ХХ ст. до 70-90 рр. ХХ ст., новітній період - від 70-90 рр. ХХ ст. до наших днів) Цей етап засвідчив еволюцію класичних ідей і теорій, а також – їх нову інтерпретацію і синтез, подальший розвиток, у результаті чого соціологія стала величною світовою наукою. Виникли нові школи і напрямки (структурний функціоналізм, соціальний дарвінізм, конфліктологія, феноменологічна соціологія, етнометодологія, емпірична соціологія, індустріалізм і постіндустріалізм, марксизм і неомарксизм, модернізм і постмодернізм, теорія соціального обміну, неосинтез та ін.). Новітні аспекти соціологічної думки і теорії (символічний інтеракціонізм, неофункціоналізм) охоплюють ті соціальні процеси, що розвиваються у суспільстві впродовж останніх десятиліть.

Питання цільових виступів студентів

1. Специфіка протосоціологічного етапу соціології.

2. Сутність методу “соціологізму” Е.Дюркгейма.

3. Особливості “розуміючої соціології” М.Вебера.

4. Основні напрямки розвитку сучасної соціології.

5. Завдання і проблеми української соціології.

Дата добавления: 2015-05-23