Методичні рекомендації до вивчення теми. 1. Суспільство як цілісна система

Теми для рефератів

1. Суспільство як цілісна система.

2. Системний аналіз суспільства, його типологія.

3. Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція?

4. Громадянське суспільство та шляхи його формування.

5. Україна на шляху до громадянського суспільства: труднощі та перспективи.

Література

1. Бевзенко Л. Евристичний потенціал поняття біфуркації //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 2. – С. 159 – 176

2. Буравой М. Что делать? Тезисы о деградации социального бытия в глобализирующемся мире //СОЦИС. – 2009. - №4. – С. 3 - 8

3. Бурлачук В. Образ власти в современных теориях глобализации //Социология: теория, методы, маркетинг. – 2009. - № 3. – С. 46 – 61.

4. Вебер М.. Соціологія. Загально-історичні аналізи. Політика. – К.: Основи, 1998. – 534 с.

5. Гіденс Е. Соціологія. - К.: Основи, 1999 - 736 с.

6. Демків О., Кондратик Л. Економічна моральність українського суспільства у загальноєвропейському та внутрішньо регіональному вимірі //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2007. - № 4. – С. 5 – 37.

1. Рыжов Р.О. К оценке количественной динамики, социальной природы и последствий бездомности //СОЦИС. – 2009. - № 5. – С. 46 – 50.
2. Полторак І.С., Колісник Л.О., Лаптурова Я.О. Соціологія. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2008. – 112 с.
3. Соціологія /За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С. 36 - 112
4. Соціологія /За ред. В.П. Пічі. – Львів: «Магнолія Плюс», «Новий світ – 2000», 2004. – С. 24 – 61
5. Соціологічна енциклопедія (Укладач В.Г. Городяненко. – К.: Академвидав, 2008. – 456 с.
6. Танчин І.З. Соціологія. – К.: Знання, 2008. – С. 8 – 28

Тема № 3. Соціальна структура суспільства. Соціальний інститут

Семінарське заняття 3. Соціальна структура суспільства. Соціальний інститут

Навчальна мета заняття: засвоїти особливості соціальної структури суспільства, її види та основні елементи; сутність соціальної мобільності та маргінальності; специфіку соціального інституту.

Час проведення: 2 години

Навчальні питання:

1. Соціальна структура суспільства: основні види та елементи.

2. Соціальна мобільність - форма відтворювання соціальної структури суспільства.

3. Соціальний інститут: поняття, види і функції.

Соціальна структура — сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, верства), соціально-демографічних (молодь. пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселення) й етнічних спільнот (нації, народності), пов’язаних між собою відносно сталими стосунками. Соціологія виділяє два основні елементи соціальної структури: соціальні інститути, безособова система ролей і статусів (структурно-функціональний підхід); система класів, верств, професійних та інших груп. На таких засадах базується (детерміністський підхід).

Соціальні інститути є більш або менш рухомою суспільною формою організації й регулювання діяльності соціальних груп. Соціальні групи, як активний компонент соціальної структури, інтегруються в певну суспільну форму, якщо вона відповідає їхнім потребам, інтересам і цінностям.

Види соціальних структур: соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи, прошарки, стани); соціально-демографічна (вік, стать); соціально-територіальна (міська, сільська спільноти, переселенські групи); соціально-професійна; соціально-етнічна.

Класи – це великі групи людей, об’єднані за економічним критерієм. Сучасна соціологія виділяє три класи: вищий клас (належить політична, економічна, мистецька, спортивна, наукова еліта суспільства, це рівень мільйонерів і мільярдерів); середній клас (відноситься порівняно високо забезпечена частина суспільства, що володіє власністю, економічною незалежністю, свободою вибору сфери діяльності і має високий рівень життя); нижчий клас (належать малокваліфіковані робітники, особи без професійної кваліфікації. Представники цього класу мають невисокі доходи, які інколи значно нижчі за прожитковий мінімум, або дорівнюють йому).

Соціальна стратифікація — процес соціального відтворення, внаслідок якого верстви (страти), групи, класи виявляються нерівними між собою і групуються в ієрархічно розміщені страти з різним престижем, власністю та владою. Критерії стратифікації: дохід, освіта, влада, престиж. Влада – можливість особи чи соціальної групи впливати на поведінку людей. Престиж – співвідносна оцінка соціальної ваги різних об’єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства на підставі прийнятої системи цінностей. Види соціальної стратифікації:економічна (за рівнем багатства і доходів), політична (за можливістю доступу до влади), професійна (престижність професій).

Соціальні переміщення - звичайне явище у суспільстві. Типи соціальної мобільності: горизонтальна (процеси переміщення в географічному просторі, перехід з групи в групу без зміни соціального статусу (зміна місця проживання, перехід індивіда з однієї сім’ї в іншу); вертикальна (перехід суб’єкта з одного соціального прошарку в інший, вгору чи донизу, щаблями ієрархічної соціальної диференціації). Вертикальна мобільність поділяється на висхідну (посадове просування, підвищення кваліфікації) і низхідну (декваліфікація, перехід у групи, які займають нижчі позиції у статусній ієрархії). Також можна виділити індивідуальну і групову мобільність.

Маргіналізація - втрата особистістю належності до певної соціальної групи, норм і цінностей відповідної субкультури без входження до іншої.

Процеси соціальної мобільності є важливими показниками ефективності різних типів суспільних устроїв.

Питання цільових виступів студентів

1. Причини утворення соціальних спільнот, прошарків, груп.

2. Проблеми забезпечення стабільності соціальної структури суспільства.

3. Охарактеризуйте середній клас і його роль у стабілізації суспільства.

4. Особливості історичних типів стратифікації.

5. Сутність соціальної мобільності.

Дата добавления: 2015-05-23