Сім'я як об'єкт соціально-педагогічної роботи

Т«ма 5

І

		функціональни-	реабілітацією	абілітації
		ми обмеження-		- налагоджувати зв'ялен і
		ми, активне за-		усіма можливими
		лучення їх до		суб'єктами корекційііо-
		участі в суспіль-		реабілітацітіної
		ному житті		допомоги
	Соціаль-	спрямована на	— теоретичні засади	- здійснювати домедичну
	но-тера-	вчасне подолан-	психолога- пат го г і ч ної	соціально-терапевтичну
	певтична	ня кризових си-	терапії	допомогу
		туацій та про-	-проблематику	- доцільно застосовувати
		блем клієнта на	соціально-	різноманітні форми
		основі самоусві-	терапевтичної роботи	психолого-педагогічної
		домлення особи-	- особливості соціально-	терапії
		стістю відно-	терапевтичної роботи	- проводити консультації
		шення до себе,	-рівні та форми допо-	індивідуальні, так і
		оточуючих та	моги	групові терапевтичні
		навколишнього	- особливості надання	зустрічі
		середовища	соціально-терапевти-	- залучати працівників
			чної допомоги різним	різних соціальних
			групам клієнтів	інституцій до надання
				допомоги особистості
				- надавати як очну, так і
				дистанційну психолого-
				педагогічну допомогу
				(робота на "Телефоні
				довіри")

4.3. Професійні ролі соціального педагога

Професійні ролі соціального педагога

Пояснення

Оскільки сфери, напрями та функції діяльності соціального педагога досить розмаїті, під час своєї роботи він виконує різноманітні професійні ролі.

Соціальний педагог може бути посередником під час розв'язання проблемних ситуацій між дитиною та групою однолітків, дитиною та батьками чи іншими дорослими. Він також може бути посередником між особистістю, сім'єю та державними службами чи громадськими організаціями.

Реалізуючи охоронно-захисну функцію професійної діяльності, захищаючи імісреси, законні права різних груп клієнтів, базуючись на міжнародних та державних законодавчих документах, соціальний педагог може виконувати роль лдвоката.

В ролі помічника соціальний педагог допомагає клієнтам розширити свою компетентність у певному питанні, розвинути здатність знаходити оптимальне І нііюння в складній ситуації, активізувати внутрішні ресурси особистості.

Як консультант соціальний педагог може давати клієнту інформацію стосовно икремих питань, пояснювати йому причини проблемної ситуації та пропонувати м;і|)іанти виходу з неї.

£3 процесі надання клієнту допомоги, яка базується на використанні різноманітних психотерапевтичних методів, соціальний педагог може виступати в ропі психотерапевта,

Роль експерта соціального педагога полягає в постановці соціальних, групових і,і індивідуальних діагнозів і визначенні методів компетентного втручання в конкретній проблемній ситуації.

(Соціальний педагог покликаний не лише допомагати у вирішенні проблем різним ірупам клієнтів, але й організовувати змістовне дозвілля дітей та молоді, сприяти ишореалізації особистості в різних видах творчої діяльності. Цей напрям роботи спеціаліста називається соціально-культурною анімацією, а соціальний педагог иідіювідно виступає в ролі аніматора.

Іі своїй професійній діяльності соціальний педагог впроваджує різноманітні масові форми соціально-педагогічної роботи (благодійні акції, фестивалі, тематичні тижні, місячники тощо), Ініціює участь дітей та дорослих в різноманітних соціальних проектах, тому в процесі такої роботи він може виступати в ролі менеджера.

Використана та рекомендована література

1. Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнопа Р.Х. Актуальні проблеми
соціапьно-педаґогічної роботи {модульний курс дистанційного
навчання). - К.,2002.

2. Медведева Г.П. Этика социальной работы. - М.,1999.

3. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка. - Запоріжжя, 1999.

4. Мигович 1.1. Соціальна робота/Вступ до спеціальності. - Ужгород, 1997.

5. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентов
высших педагогических заведений. - М.,2002.

6. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М.,2001.

7. Сидоров В.Н. Деятельность социального педагога: роли, функции,
умения. -М.,2000.

8. Словарь по социальной педагогике: Учебное пособие для студентов
высш. учеб. заведений /Аат.-сост. Л.В.Мардахаев. - М.,2002.

9. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. Е.И.Холостовой.
-М.,1997.

Ю.Словник-довідник для соціальних педагогів та працівників / За заг. ред. А.Й.Капської.-К.,2000.

11. Социальная педагогика: Курс лекций /Под общей ред. МА.Ґалагузовой.
-М.,2000.

12. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред.
Е.И.Холостова. - М.,2001.

ІЗ.Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб.

пособие для студ. высших учебных заведений. - М.,2001. 14.Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы

социального педагога: Учеб.пособие для студ. высш. пед. учеб.

заведений / Под ред. В.А.Сластенина. - М.,2000.

5.1. Сім'я - провідний фактор соціалізації особистості

Пояснення

¹ ім'я - динамічна мала група людей, котрі разом проживають, зв'язані родинними ■иінимами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю

■ 1-муилмня і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною
і'.імі.іюю відповідальністю.

¹ Ім'я також визначається як соціальний інститут, що характеризується спільною ■гмшо взаємовідносин між людьми, в межах якого здійснюється основна частина їх >пі діяльності. Як виховний інститут нуклеарна сім'я складається з трьох основних іИі.и.'м: чоловік - жінка; батьки - діти; дитина - дитина. ЦІ системи відносно ■і'ііінмні одна від одної, проте взаємозалежні у повсякденному житті. Мріпигом усього життєвого шляху особистості сім'я є тим найближчим

■ і'»і.ііці;іпьним оточенням, яке опосередковує І визначає своєрідність її
и и діяльності, тому сім'я виступає провідним мікрофактором соціалізації особистості.

' к чи іі соціалізуючі функції сім'ї перш за все полягають у забезпеченні фізичного та і--цінної о розвитку індивіда; формуванні статевої ідентифікації дитини; її розумовому ■•типу та розвитку здібностей і потенційних можливостей; забезпеченні дитині

■ іуі пі захищеності; формуванні ціннісних орієнтацій особистості; оволодінні дитиною
ммцмими соціальними нормами.

¹ Ім'я с першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства, 'ццщксі свого розвитку сім'я набула функцій, які тільки в сукупності забезпечують інмціїїність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального шіуіу. Як. соціальний інститут сім'я виконує в суспільстві такі функції:

■ ■ ипдлрсько-економічну - планування сімейного бюджету, організація споживчої
■ пишем, ведення домашнього господарства та організація побуту сім'ї;
'Чшдуктивну - продовження людського роду через народження дітей;
■-«упікати вну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація

■ 11 'І' -(мойного спілкування; виховну - передача дорослими членами сім'ї соціального
піду дітям; рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток

"•(ті і(і і потреб її членів; психотерапевтичну - психологічна підтримка членів сім'ї в ■пик жиітєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з

■ мни підновлення фізичних та психічних сил членів родини, витрачених в різних
і'Иі і тих ситуаціях.

ім>й<п.і сім'я відрізняється одна від одної за такими основними параметрами: ■цілгп.но-культурний - освітній рівень подружжя, їх участь у житті суспільства; <ц)япі.мо-економічний - майнові характеристики сім'ї, зайнятість подружжя у сфері німі.іюіо виробництва; техніко-гігієнічний - умови проживання, обладнання житла, ті способу життя; демографічний - кількість членів сім'ї, етап розвитку суспільства позначається на "обличчі" сімї. В останні роки в

■ мі і.учлсної сім'ї спостерігається ряд негативних тенденцій. До них насамперед
■ми*.пі. збільшення кількості сімей з низькими доходами; погіршення матеріального
■'•ччігчі-ння дітей; посилення нервової напруженості людей, зростання кількості
і>«и|п іл екстремальних ситуацій, які негативно позначаються на психологічному

і... пім.ііи сім'ї; формалізація стосунків дорослих членів родини з дитиною внаслідок

'чшнн п батьків; переважання малодітних сімей; збільшення числа дітей, ч«»Д'ініних поза шлюбом; домінування у багатьох сучасних сім'ях матеріальних •чи* іии іінд духовними, що сприяє виникненню у підростаючого покоління тенденції щмім.пизму, скнарості, зневажливого ставлення до толерантних взаємин; 'чмшміші кількості асоціальних сімей.

5.2. Типи сімей

Класифікаційна ознака	Види сімей
За загальним складом	Нуклеарна сім'я Складна сім'я (сім'я з кількох поколінь) Неповна сім'я Материнська сім'я
За кількістю дітей	Бездітна сім'я Малодітна сім'я Багатодітна сім'я
За наявністю нерідних дітей	Опікунська сім'я Прийомна сім'я
За сімейним стажем	Молода сім'я Сім'я середнього шлюбного віку Зріла сім'я
За типом главенства в сім'ї	Демократична (партнерська) сім'я Авторитарна (домінаторна) сім'я
За національним (етнічним) складом	Одно національна сім'я Міжнаціональна сім'я Сім'я з громадян різних держав Сім'я з осіб різного віросповідання
За місцем проживан­ня	Міська сім'я Сільська сім'я Віддалена сім'я

ІІІ рііПіеЛІ	Малозабезпечена сім'я
міі іг|)І;і.ііі>ііого	Заможна сім'я
пм' і її псу	Елітарна сім'я
ні професійною	Робітнича сім'я
іін п.іііспо подружжя	Фермерська сім'я
ІІІ ІЧЧіІіІИ.ІІНМ	Соціально гомогенні (однорідні) сім'ї
	Соціально гетерогенні (неоднорідні) сім'ї
іи шін'їлиішми умова-	Студентська сім'я
ми сімейного життя	Дистантна сім'я
	Позашлюбна сім'я
(и икігло сімейних	Благополучні сім'ї
II ПІІ ІМІІІІ	Неблагополучні сім'ї (сім'ї з стійкими
	конфліктами у взаємостосунках між
	подружжям, батьками і дітьми; сім'ї
	з алко- чи наркозалежними членами;
	сім'ї з низьким морально-культурним
	рівнем батьків; сім'ї з насильством
	щодо членів родини; сім'ї, де є
	засуджені чи ув'язнені; сім'ї, де є
	серйозні помилки і прорахунки у
	вихованні дітей)

5.3. Характеристика батьківства

Пояснення

Батьківство - це процес забезпечення батьками (рідними чи прийомними стосовно дитини) необхідних умов для повноцінного розвитку, виховання та навчання дітей. Основними характеристиками батьківства є батьківська позиція та стиль виховання.

Батьківська позиція - психологічна і виховна спрямованість матері та батька, заснована на свідомій чи неусвідомлюваній оцінці дитини, що знаходить своє вираження в певних способах і нормах взаємодії з нею. Батьківська позиція має такі ознаки: адекватність (найбільш близька до об'єктивної оцінка психологічних та характерологічних особливостей дитини, побудова виховного впливу на основі такої оцінки); гнучкість (здатність змінювати методи та форми спілкування і впливу на дитину відповідно її віковим особливостям, конкретним ситуаціям);

ияриміктипність (спрямованість виховних зусиль на майбутнє у відповідності з нимі и ими, чкі поставить перед дитиною подальше життя).

V мі.ихипого-пєдагогічній літературі існує багато різноманітних підходів до і нн ифік.іції стилів сімейного виховання. Проте найчастіше говорять про наступні гри.иииригарний, ліберальний та демократичний. Батьки, схильні до йінііригпрного стилю, мають тенденцію до карально-насильницької дисципліни, нидмірмо контролюють всі вчинки дитини, вимагають від неї покірливості, пЬмімцуиш. ступінь вибору дитини, нетерплячі до дитячих недоліків та проявів ди нічиї: і і", не бажають йти на компроміси з дитиною. В результаті цього в дитини І їй іниинюм.ся невпевненість в собі, страх, мстивість, агресивність по відношенню до і нивших,.ч.чнижена самооцінка, велика ймовірність підпадання під вплив "сильних", і«1 ии іпі.ун.інство, улесливість.

І..Щ.ИИ. які обирають ліберальний стиль виховання, мають незначний контроль їй іинтдінкою дитини або повну його відсутність внаслідок байдужого ставлення до батьківських обов'язків. Проявами ліберального стилю також можуть 'до-чполеність, виконання всіх забаганок дитини, невиправдана ідеалізація її п.іп.ипми. Наслідками такого стилю виховання для дитини в першому випадку мімііуіі. пуіи надмірне самолюбство, затримка емоційного розвитку, відчай, (іі>дмні|>.і до дорослих, озлобленість, розчарування. У випадку "залещеного дійнім іп.і" в Індивіда розвивається Інфантильність, егоїзм, впертість, вередливість, міщщі'іі.і самооцінка.

Іміїї.ііи, які є прихильниками демократичного стилю виховання, поважають

... іімі іи.іь дитини, приймають її такою, якою вона є, дають зрозуміти дитині, що ЇЇ

і М|кііщ і. можливими для батьків, довіряють дитині, дозволяють робити їй власний цитр, і.юхочують ЇЇ самостійність, засуджують не саму дитину, а її вчинок, нрні ну.іипься до думок дитини, проводять разом з нею вільний час, допомагають

ні |.... іиіігіги свої здібності. Результатом такого виховання є формування

> иміід<н і,іімьої особистості з адекватною самооцінкою, яка може приймати (іідмниїд.іліліі рішення.

і>і<|іім цісї класифікації стилей виховання досить поширеною є класифікація ї, І І ид*;міллера, в якій виокремлені такі стилі: гіпопротекція (недостатній догляд «о диіииою, контроль за її поведінкою, брак чи відсутність турботи про фізичний і душтии розвиток дитини, відсутність інтересу до справ дитини); домінуюча і іііо|ріі|ютокція (завищена увага і турбота про дитину, яка проявляється в надмірній нміі|і і,і постійному контролі, великій кількості заборон та обмежень); потураюча ііміфмроіокція (центрація батьків на дитині як "кумирі сім'ї", оберігання дитини від умінню фуднощів, надмірне обожнювання дитини, потурання всім її бажанням, іиміїїпгііин мінімальними успіхами); емоційне відчуження (дитина є тягарем для іммі.мп. ппми часто виявляють незадоволення з приводу її існування, ігнорують ін-і|»мііп диіини. Причиною цього може бути те, що дитина була небажаною, або не і іі|кімдііми<;я очікування батьків щодо народження дитини певної статі); підвищена ммршії.н.і відповідальність (від дитини вимагають таких проявів почуття

... іиику. які не відповідають її віку, покладають на дитину відповідальність за

фін їй і ииіополуччя близьких (здебільшого молодших дітей чи старих людей), що їм- йідіі'шідпє її реальним можливостям; очікують від дитини великих досягнень в •міі її І ноші боїться не справдити ці сподівання рідних).

Ни мпнш важким для дитини є непослідовний, змішаний стиль виховання, нмуііпджгність і суперечливість вимог батьків до дитини. Це позбавляє дитину нідчуі їй сглОільності оточуючого світу, породжуює в неї підвищену тривожність.

5.4. Зміст та форми соціально-педагогічної роботи з

сім'єю

За кількісною ознакою	Види форм
Індивідуальні	Бесіда Консультація Інформування Консультація по телефону "Довіри" Листування
Групові	Тренінг Семінар Лекторій Курси * Консультпункт Сімейний клуб Школа молодих батьків ВІдеолекторій Зустрічі з спеціалістами Прес-конференція Вечір запитань та відповідей Конкурс Вікторина Виставка Круглий стіл Група самодопомоги Тематичний концерт Розповсюдження листівок, буклетів Ігрові програми Спільне відзначення свят Інтерактивний театр
Масові	Тематичний день (День матері, День спор­тивної сім'ї) Тематичний тиждень (тиждень без насилля) Культурні акції та заходи в мікрорайоні Благодійні акції Прямий ефір Тематичний концерт Тематичний вечір Тематичні передачі на радіо та телебаченні "Гаряча" телефонна лінія

Пояснення

('іЩ)мпьію-пєдагогічна робота з сім'єю є одним з напрямів сімейної соціальної

■ -• 'Мішки. Сімейна соціальна політика - це система механізмів, за допомогою яких
[■ціліші епюрює умови для забезпечення життєдіяльності сім'ї, її захисту, якщо

мими ці.шо потребує.

І іічіПхідмість сильної державної сімейної політики зумовлена суспільними м.іі|ц.Гніми- сім'я є спільником суспільства у розв'язанні його головних проблем,.іч.|ці.мііінІ моральних основ, соціалізації дітей, розвитку культури та економіки.

■ чфіі, ' уишн.ство зацікавлене в такій сім'ї, яка здатна виробити та реалізувати
мітг ну»ниі н:ііу стратегію, забезпечити не лише своє виживання, а й розвиток.

і мніідні о Україні реалізуються такі напрями сімейної політики: стабілізація

• ім'ї. інижііннн рівня розлучень; підвищення престижу сім'ї та сімейних цінностей у
мінній иіідомості громадян; забезпечення розумово і фізично здорового
іінніМ' ти, орієнтація на середньодітну сім'ю; підвищення виховного потенціалу

• їм'» мдііиіпція сім'ї до ринкових умов життя.

імії і їй форми соціально-педагогічної роботи з сім'єю обумовлюються

■ І'уиіііп нлсіупних чинників: типом сім'ї; проблемами, які існують в сім'ї; видом
< нціііпі.ііию інституту, що працює з сім'єю, та напрямом фахової підготовки
і мнит/И' і.і, який надає послуги сім'ї.

і її нчпний зміст соціально-педагогічної роботи з сім'єю складають (нПіміЦіЧмння сім'ї різних видів соціального обслуговування {соціальної допомоги їй і ііціііііі.мих послуг), реабілітаційна та профілактична робота, соціальний >уі!|мінід окремих категорій сімей та соціальне інспектування неблагополучних. імии Ипии реалізуються в практичній діяльності соціального педагога шляхом нн»м|іні і.інни різноманітних методів, прийомів та форм соціально-педагогічної і-іПміи, ниир яких обумовлений переліком вищезазначених чинників.

\',м\\тт>їіо обслуговування сім'ї реалізується через: забезпечення сім'ї і-нікіМ'інііних виплат, гарантованих державою у законодавчому порядку; надання меті мГім ктченим сім'ям різних видів матеріальної підтримки (одяг, медикаменти,, санаторні путівки, оздоровлення членів сім'ї тощо); психологічна сім'ї у складних життєвих ситуаціях; надання різноманітних «мм» уіи.иііиіших послуг сім'ї; створення мережі організацій для надання куіи.іу|іш> <>< иііиіх та фізично-оздоровчих послуг членам сім'ї, забезпечення її шіниншіп) дозвілля {центри дозвілля, навчальні курси, клуби та гуртки за

ІНІ*і|ЦИ ІІМИ. МІКППИ МОЛОДОЇ СІМ'Ї ТОЩО).

І.нцІдш.но-рсабІлітаційна робота з сім'ю в першу чергу спрямована на иінн.інікііііш пихошюго потенціалу сім'ї, захист прав членів родини у кризових И".чім», іміну соціального та сімейного статусу окремих членів сім'ї. Така

І......... ідіииііоілься соціальним педагогом в школі, спеціалістами соціальної

(■ ■ и миііоді г.ч кризових центрів. Об'єктами соціальної' реабілітації в сім'ї є

ч...... (іидими, які зазнають у ній різних форм психічного, фізичного та

к* 'иміпмр н.нл/ільства; сім'ї, які за певних умов послабили або неправильно
^> ■.пні. і іюиі ниховну функцію; сім'ї, в яких окремі члени потребують медичної
в' -чіпіінч іиііої реабілітації. Діяльність спеціалістів по реабілітації сім'ї
!■......... ми н.і укріплення родинних зв'язків, подолання відчуженості дитини чи

членів родини від сім'ї, корекцію взаємостосунків у сім'ї, допомогу окремим чл

сім'ї у професійному та соціальному становленні.

І с

Основними формами роботи по соціальній реабілітації сім'ї є індивідуальні те групові. Серед індивідуальних форм роботи важлива роль належить консультаціям те психотерапевтичним бесідам з батьками, подружжям та дітьми. Серед групових фор роботи варто відзначити тренінгові заняття, які можуть проводитися як з подружнім парами так окремо з чоловіками та жінками. В останні роки практикуються спільн тренінги батьків та дітей. Груповими формами психолога-педагогічної реабілітації є семінари, відеолекторії, зустрічі з спеціалістами, групи самодопомоги тощо. Провідною формою професійної реабілітації є курси перекваліфікації.

Соціапьно-профіпактична робота з сім'єю спрямована на попередження неконструктивної взаємодії між членами сім'ї, різних форм насильства, помилок у сімейному вихованні, формування різних видів хімічної залежності у членів сім'ї, виявлення потенційно неблагопопучних сімей.

В переважній більшості групові та масові форми роботи є провідними в таких напрямах; зміцнення інституту сім'ї шляхом формування у населення розуміння сім'ї як базової цінності в житті людини; підготовка молоді до сімейного життя, відповідального батьківства; пропагування здорового способу життя серед членів сім'ї; психолого-педагогічна просвіта подружжя з питань побудови конструктивних взаємостосунків та сімейного виховання; попередження типових причин розлучень Серед основних форм профілактичної роботи можна виокремити лекторії, семінари, тренінги, клуби для молодих сімей, тематичні дні, тематичні передачі на радіо та телебаченні тощо.

Соціальний супровід сім'ї - це робота соціального педагога {працівника): сім'єю, яка спрямована на підтримку сім'ї у різних видах її життєдіяльності формування здатності сім'ї самотужки долати свої труднощі, надання допомоги сім'ї з метою ліквідації різних видів проблем. Сьогодні в практиці соціально-педагогічноі роботи основними типами сімей, стосовно яких здійснюється соціальний супровід, прийомні сім'ї, сім'ї, в яких виховуються діти з обмеженими функціонапьним можливостями та неблагополучні сім'ї.

Соціальний супровід здійснюється шляхом надання сім'ї різних видів матеріально] та психологічної допомоги, соціальних послуг, консультування, захисту інтересів сім в органах державної влади. Тривалість соціального супроводу окремої сім'ї залежит від гостроти проблем, які існують в сім'ї, рівня розвитку адаптаційного потенціал¹, членів сім'ї, ступеню функціональної спроможності сім'ї щодо самостійної^ подолання труднощів, рівня розвитку зв'язків сім'ї з мікро- та макросередовищем.

Соціальне інспектування - це складова соціального супроводу, метою якого контроль соціальним педагогом чи працівником за реалізацією у сім'ї прав її членів виявлення випадків їх порушення та умов, що цьому сприяють.

Соціапьне інспектування може здійснюватися спеціалістом спільно з дільничні* інспектором міліції, представниками опікунської ради, працівниками кримінально міліції у справах неповнолітніх.

Основними об'єктами соціального інспектування є сім'ї, де дорослі члени сім ведуть аморальний спосіб життя, перебувають на обліку в міліції, наркологічному диспансері, в службі у справах неповнолітніх як неблагополучна сім'я. Тако> об'єктами соціального інспектування є сім'ї, у яких дитина перебуває на обліку в

службі у справах неповнолітніх, в наркологічному диспансері, повернена з притулку для неповнолітніх у сім'ю, не відвідує школу, схильна до бродяжництва.

В процесі соціального інспектування соціальний педагог реалізує наступні Функції:

- діагностична (встановлення порушень прав людини);

- комунікативна (налагодження взаємодії соціального педагога з членами сім'ї
з метою спонукання їх до подолання причин неблагополуччя в родині);

- попереджувально-профілактична (запобігання рецидивам порушення прав
людини в сім'ї);

- інформаційна (інформування громадськості, представників державної влади
про наявність порушень прав людини в сім'ї);

- наглядово-контрольна (облік і перевірка житлово-побутових умов сім'ї,
перевірка виконання членами сім')' рекомендацій соціального педагога
щодо запобігання порушенням прав людини в сім'ї");

- охоронно-захисна (клопотання про позбавлення батьків батьківських прав,
вилучення дитини з сім'ї, направлення жертв сімейного насильства до
кризових центрів, притулків для жінок та неповнолітніх);

- координаційна (залучення для розв'язання проблем у сімї медиків,
психологів, юристів та інших фахівців).

Використана та рекомендована література

1. Антонов В.В., Медков В.М. Социология семьи. -М.,1996.

2. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К., 2001.

3. Дружинин В.Н.Психология семьи. - Екатиренбург, 2000.

4. Калська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х. Актуальні проблеїм
соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційногс
навчання). -К., 2002.

5. Коеаль Л.Г., Зверева І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка. Навчальний
посібник. - К.,1997.

6. Макаренко А.С.Книга для батьків. - К.,1982.

7. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентоЕ
высших педагогических заведений. - М., 2002.

8. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М., 2001. I

9. Социальная педагогика: Курс лекций /Под общей ред. М.А.Ґалагузовой.

- М., 2000.

10. Социальная педагогика: учеб. пособие для студ. высш. учеб.)
заведений / Под ред. В.А.Никитина. - М., 2000.

11.Социальная работа /Под ред. В.И.Курбатова. - Ростов н/Дону, 1999. 12.Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред.

Е.И.Холостова. - М., 2001. 13.Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. А.Й. Капської. -

К.,2000. 14.Трубавіна І.М. Зміст та форми просвітницької роботи з батьками.

К.,2000. 15.Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю

- К.,2002.

іб.Трубавина І.М., Бугаєць Н.А. Методи вивчення сім'ї. - К.,2001.

17. Формування навичок усвідомленого батьківства та ранній розвиток

дитини: Методичні матеріали для тренера / І.В.Братусь та інші. За заг.

ред. Ґ.М.Лактіонової. - К.,2002. 18.Холман А.М. Методы оценки семьи. Инструментарий для понимания и

интервенций. Перевод с англ, /Под общ. ред. Л.Романенковой -

Запорожье, 2000

19.Хоменаускас Г.Т. Семья глазами ребенка. - М.,1993 2О.Эйдемиллер Ё.Г. Психотерапия семьи. - Спб., 2001. 21.Якубова Ю.М., Антонова-Турченко О.Г. Проблемні сім'ї: діти і батьки. -

К.,1998.

Дата добавления: 2015-05-23