Соціологія управління 3 страница

Крім того, соціальна технологія повинна мати свого адресата, розроблятися для конкретного структурного підрозділу. Для її розробки й обґрунтування потрібна інформаційна база. Ефективність, успіх її опрацювання й реалізації значною мірою залежить від заінтересованості керівника, його уміння правильно сформулювати соціальне замовлення, його соціологічного мислення і культури.

Найбільш відомими у вітчизняній практиці були технології з таких питань: робота із працівниками, що звільняються, управління адаптацією нових працівників, профілактика порушень трудової та громадської дисципліни, професійна орієнтація школярів, формування резерву і вибори керівників, організація гнучкого режиму роботи, вивчення і поліпшення міжособистісних відносин у колективі та деякі інші.

Як уже було сказано, трудові колективи різняться за рівнем розвитку. Більшість колективів перехідного періоду до ринкової економіки мають перший рівень. Для нього необхідним є передо-
всім пакет соціальних технологій для соціальної стабілізації трудового колективу.

Головними напрямами такої стабілізації можуть бути: подолання безгосподарності, поліпшення організаційного порядку і дисцип­ліни праці; механізація, автоматизація та комп’ютеризація праці, збагачення її змісту; розвиток самоврядування тощо. Усі ці напрями соціологічної роботи мають конкретизуватися в соціальних технологіях. Розробка й адаптація соціальних технологій до управлінської діяльності конкретного трудового колективу — завдання досить складне.

Наприклад, навіть за умов масового безробіття серед окремих категорій працівників є так звана потенційна плинність кадрів, тобто незадоволення роботою, готовність змінити місце роботи, як тільки з’явиться така можливість. Ця ситуація найчастіше зумовлюється незадовільними умовами праці, низькою її змістовністю, поганою оплатою, низькою оцінкою результатів роботи. Відомо, що люди старанно, з повною віддачею працюють там, де не тільки суворо вимагають, а й піклуються про них.

Уперше соціальну технологію «Робота з працівниками, що звільняються» було розроблено та впроваджено на КАМАЗі. Вона складалася з 6 операцій.

1-ша — бесіда працівника, що звільняється, з інженером відділу кадрів та заповнення бланка «Заява про звільнення» із зазначенням причини звільнення та деяких даних про себе.

2-га — співбесіда у відділі кадрів, а також на раді колективу з обговоренням ситуації звільнення.

3-тя — уточнення причин звільнення соціологом або працівником відділу кадрів з використанням різних соціологічних способів збору контрольної інформації.

4-та — проведення засідання відповідних службових осіб з метою обговорення одержаної інформації та розробки відповідних заходів.

5-та — оформлення заяви про звільнення.

6-та — підготовка соціологами на підставі всіх цих даних що-
квартального бюлетеня для керівництва «Аналіз причин плинності».

Спільною проблемою для всіх підприємств була й залишається проблема успішної адаптації в перші два роки роботи, на які припадає найбільша кількість невдоволених. Цілеспрямована робота з адаптантом у цей період суттєво впливає на формування його професійного інтересу, набуття відповідних практичних навичок. У зв’язку із цим розробка й реалізація соціальної технології «Адаптація в колективі» має на меті створення оптимальних умов для адаптації нових членів колективу, реалізації їхніх життєвих планів, творчих задумів, формування стійкого інтересу до обраної професії, встановлення контактів з керівником і членами колективу, повного розкриття особистості.

З огляду на це технологія передбачає такі процедури:

· знайомство адаптанта з колективом, його нормами, організаційним порядком, із традиціями, що склалися в колективі;

· професійне й духовне становлення адаптанта, оволодіння про­фесією, виховання почуття відповідальності за спільну справу;

· сприяння самовираженню і самоствердженню молодого пра­цівника в колективі;

· контроль адаптації молодих працівників у колективі.

На жаль, соціальних технологій у вітчизняній практиці дуже мало. Це пояснюється як складністю соціальних процесів, що заважає повністю їх уніфікувати, технологізувати і запропонувати типові методи вирішення різних соціальних проблем, так і недостатнім розвитком вітчизняної соціологічної науки.

Дата добавления: 2015-05-23