Структурно–агрегатний склад ґрунту

Загальна шпаруватість і агроекологічні властивості ґрунтів.

46. Шпаруватість аерації ґрунтів, її значення і методи визначення.
Шпаруватість аерації-частина шпарового простору,зайнята повітрям. Виражається в відсотках від загального об’єму грунту. Шаер.=Шз-Шw, де Шз-загальна шпаруватість, Шw-об’єм шпар, зайнятих водою; Шw=W*в, де W-польова вологість,в-щільність будови грунту. Шпаруватість аерації знаходиться у прямій залежності від величини польової вологи ґрунту. Встановлено, що із збільшенням польової вологи відбувається зменшення шпаруватості аерації.

Загальноприйняте визначення структури ґрунту дав Качинський –сукупність агрегатів різної величини, форми, шпаруватості, механічної міцності і водостійкості, характерної як для кожного ґрунту, так і для окремих генетичних горизонтів. З агрономічного погляду структурним є той ґрунт, в якому переважають агрегати розміром 0,25-10мм.Причиною поділу грунту на агрегати є складне поєднання комплексу абіотичнихі біогенних процесів. Структуру поділяють на мікроструктуру(<0,25мм), макроструктуру(10-0,25мм), мегаструктуру(>10мм), а також на водостійку (агрономічноцінну і неводостійку).

48. Поняття про агрономічно–цінну структуру.
Структура ґрунту агрономічно цінна – водостійкі агрегати з пористістю не нижче 40%, розміром від 0,25 до 10 мм, вміст яких зумовлює фізичний стан і біологічну активність ґрунту.

З агрономічної перспективи структурними є ті ґрунти, у яких переважають агрегати розміром0,25-10мм, що мають назву агрономічно цінних. Агрономічно цінною є тільки та структура, яка забезпечує родючість ґрунту. Агрономічно цінною ввважається водостійка, з високою шпаруватістю,структура

49. Генеза структури ґрунту.
Під структурою грунту розуміють сукупність окремостей або агрегатів, різних за генезою, розмірами, формою, міцністю та звязністю. Здатність грунтової маси розпадатися на агрегати, називають структурність, а грунт – структурним.

У грунтознавстві розрізняють два поняття структури грунту: морфологічне і агрономічне. У морфологічному розумінні є доброю будь-яка чітко виражена структура: грудкувата, стовпчаста, призмоподібна, пластинчаста. Агрономічно цінною є тільки така структура, яка забезпечує родючість грунту.

За особливостями генези, геометричної будови та властивостями грунтову структуру поділяють на: мікроструктуру (агрегати менше 0,25 мм); макроструктуру (10-0,25 мм); і мегастуктуру (більше 10мм). Крім того вона поділяється на водостійку (агномічно цінну) і неводостійку.

Дата добавления: 2015-05-23