Фізичні властивості ґрунтів і вітрова ерозії

Фізичні властивості ґрунтів і процеси водної ерозії.

Штучне оструктурення ґрунтів.

Структурні меліорації ґрунтів, їхні види.

В утворенні структури бере участь низка чинників, серед яких найважливішими є: дія кореневих систем рослин, ключа властивість ґрунтових колоїдів, дія тварин, які населяють ґрунт. Особливе значення в утворенні структури має зміна об’ємів ґрунтової маси при періодичному зволоженні та висушуванні, замерзанні та розмерзанні. Велике значення для формування структури ґрунту має його обробіток с/г знаряддями. Поряд з утворенням структурних окремостей відбувається їхнє руйнування. Сприятливо на структуроутворення впливає обробіток ґрунту в стані його фізичної стиглості. І навпаки: якщо обробляти ґрунту в пересохлому стані, він сильно розпилюється, а якщо в перезволоженому стані – утворюється брилувата поверхня. Проте самим механічним обробітком не можна створити сприятливу структуру ґрунту, для цього потрібен комплекс заходів.

Ерозія, яка відбувається під впливом стоку дощових, талих, поливних і скидних вод, називається водною. Ерозія буває площинна і лінійна. Вона, окрім змитості і де гуміфікації, спричиняє негативні зміни фізичних властивостей ґрунтів, а саме: збільшується щільність будови, зменшується вміст агрономічно-цінних агрегатів, тобто погіршується структура, зменшуються показники загальної шпаруватості та шпаруватості аерації тощо.

Для збереження родючості ґрунтів їх потрібно захищати від водної ерозії. Для кожної конкретної території повинна бути розроблена система протиерозійних заходів, яка сприятиме створенню стійкого водного режиму, послабленню концентрації водних потоків і зменшенню поверхневого стоку, затриманню талих снігових вод та рідких опадів, що зупинятиме або послаблюватиме ерозійні процеси.

Вітрова ерозія – процес руйнування та перенесення верхнього шару ґрунту, який проявляється у вигляді пилових бур і місцевого розвіювання ґрунтів. Відбувається руйнування структурних агрегатів ґрунту, змінюється грансклад, відповідно підвищується щільність будови, що істотно впливає на загальну шпаруватість та повітромісткість ґрунту. Захист ґрунтів від руйнівної дії дефляції – застосування високого рівня культури землеробства, запровадження раціонального ґрунтозахисного землекористування, системи полезахисних смуг тощо.

62. Шляхи оптимізації загальних фізичних властивостей ґрунтів.
Фізичні властивості значною мірою визначають родючість та екологічний стан ґрунтів. Під впливом тривалого та інтенсивного окультурення ґрунтів, розвитку водної та вітрової ерозії відбувається погіршення фізичних властивостей: збільшується величина щільності будови, зменшуються показники загальної шпаруватості та шпаруватості аерації в орних та передусім в підорних горизонтах, змінюється структура та гранулометричний склад.

З метою раціонального використання ґрунтів та оптимізації їх фізичних властивостей необхідно впроваджувати ряд заходів: скорочувати частки орних земель; змінювати структуру посівних площ вилученням просапних культур на землях із крутістю понад 3˚; здійснювати консервації деградованих земель; вводити контурно-меліоративну організацію території.

Дата добавления: 2015-05-23