Модуль І. Методичні вказівки до тестування

1. Чи має рацію Х. Ортега-і-Гассет, коли стверджує, що «організаційна єдність картини повинна мати не філософську, математичну, містичну чи історичну природу, а суто живописну природу»? Якщо так, тоді чи не збіднює картину відмова від філософських чи історичних роздумів? Якщо не так, тоді чи не розчиняється тоді «внутрішнє» (живописне) єство твору у «зовнішніх» (неживописних) фактах?

2. Яким чином в концепції Т. Адорно конкретний досвід слухання і розуміння музики сприяє генералізації думки та філософському дослідженню дійсності?

3. Чому (на думку В. Беньяміна) «класика є унікальним станом самого буття»?

4. Що таке «чуттєве ядро» («Anschaulich Kern») мистецтва (за Г. Зедльмайром)?

5. В чому полягає різниця між іконографією та іконологією (за Е. Панофським)?

1. Чи має рацію Х. Ортега-і-Гассет, коли в «Думці про роман» стверджує, що «для роману ХХ ст. головними є не функції персонажів, а їх субстанції. Роман ХХ ст. описує не стільки дію, скільки певний погляд на світ. Ми скоріше думаємо про те, що читаємо, аніж розчиняємося у ньому. Завдання романиста – створювати не дію (сюжет), а цікаві характери, персонажі, ідеї. Саме це є сутністю сучасного роману»? Чи погоджуєтеся ви з думкою Х. Ортегі-і-Гассета? Чи збігається ця характеристика з вашим досвідом читання романів?

2. Чому музику нововіденської школи Т. Адорно називає «фурією зникнення»? Чому саме 12-тонова композиція виражає «шалене прискорення часу сучасної цивілізації»?

3. Як в концепції В. Беньяміна втрата твором мистецтва власної «аури» (у добу технічного виробництва) поєднується з втратою людиною своєї «особистості» (у добу масової культури)?

4. Розглядаючи сучасне мистецтво, Г. Зедльмайр констатує його чіткий розрив з традицією. Коли саме, на думку Г. Зедльмайра, він відбувся? Чи був цей розрив радикальним і остаточним? В чому конкретно він проявився?

5. Що за Е. Панофським визначає концептуальне значення художнього образу?

Тестові завдання охоплюють весь курс. Основна мета тестів – висвітлення диференційованої картини знань студентів. Запропоновані питання також можуть бути використані студентами для самоперевірки.

1. Термін «художня воля» (Kunstwollen) запропонував:
-а) А. Шопенгауер;	-г) І. Тен;
-б) Ф. Ніцше;	-д) А. Банфі.
+в) А. Рігль;
2. Автором концепції «фігуративного образу» є:
-а) М. Дессауер;	-г) А. Рігль;
+б) А. Банфі;	-д) Г. Зедльмайр.
-в) І. Тен;
3. Теорію «стильового позитивізму» сформулював:
-а) А. Рігль;	-г) А. Банфі;
-б) Е. Панофський;	-д) Е. Суріо.
+в) І. Тен;
4. Поняття «естетичне» та «художнє» вперше розмежував:
-а) А. Шопенгауер;	-г) А. Гільдебранд;
-б) С. К’єркегор;	-д) А. Рігль.
+в) Ф. Ніцше;
5. В концепції Ф. Ніцше до «аполлонійських мистецтв» належать:
+а) скульптура;	+г) епос;
+б) живопис;	- д) лірика.
-в) музика;
6. Тезу «Мистецтво є більш цінним, ніж істина» обґрунтував:
-а) С. К’єркегор;	-г) С. Малларме;
-б) П. Валері;	-д) А. Шопенгауер.
+в) Ф. Ніцше;
7. Автором твору «Три доби сучасної естетики» є:
-а) І. Кант;	+г) В. Дільтей;
-б) Г. Гегель;	-д) М. Гартман.
-в) Ф. Шлегель;
8. Поняття «поетичний світогляд» ввів:
-а) І. В. Гете;	-г) Л. Тик;
-б) Ф. Шіллер;	-д) Ф. Ніцше.
+в) В. Дільтей;
9. За В. Дільтеєм «художній ідеал» має характер:
-а) абсолютний;	+г) історичний;
-б) універсальний;	+д) конвенціональний.
+в) національний;
10. Термін «естетичне буття» вперше запропонував:
+а) М. Гартман;	-д) Р. Інгарден;
-б) М. Шелер;	-г) Ж. П. Сартр.
-в) М. Гайдеггер;
11. В концепції М. Гартмана краса – це …:
+а) «світ чуттєвих вражень»;	+г) «смислова єдність» речей;
+б) «об’єктивна природа» речей;	+д) «логічна сутність» речей.
+в) «внутрішній закон» речей;
12. Тезу «Мистецтво – це образна репрезентація світу» дав:
-а) Ф. Ніцше;	-г) Е. Кассірер;
-б) В. Дільтей;	-д) М. Гайдеггер.
+в) М. Гартман;
13. Інтелектуальними джерелами теорії Е. Кассірера є концепції:
+а) Дж. Віко;	+г) І. В. Гете;
+б) І. Канта;	+д) Г. Когена.
-в) І. Гердера;
14. В системі Е. Кассірера до «символічних форм» належать:
+а) історія;	-д) політика;
+б) міф;	+є) наука;
+в) релігія;	+ж) мова;
-г) економіка;	+з) мистецтво.
15. За Е. Кассірером основними символічними функціями є:
+а) презентація;	-) генералізація;
-б) формалізація;	+д) вираз.
+в) значення;