Металічний зв’язок

Водневий зв’язок

Хімічний зв’язок, який виникає між позитивно поляризованим атомом Гідрогену і негативно поляризованим атомом з великою електронегативністю, наприклад, атомом Флуору, Оксигену або Нітрогену, називають водневим. Він може бути міжмолекулярним і внутрішньомолекулярним. Його виникнення обумовлене частково електростатичною, частково донорно-акцепторною взаємодією.

Процес утворення водневого зв’язку при взаємодії двох молекул HF може бути представлений схемою:

В молекулі HF електронна пара зміщена до атома Флуору, тобто атом Гідрогену поляризований позитивно, а атом Флуору – негативно.

Водневий зв’язок виникає і між молекулами води

Енергія водневого зв’язку лежить в межах 5-25 кДж/моль, вона значно менша за енергію ковалентного зв’язку (150-400 кДж/моль), однак цієї енергії достатньо, щоб спричинити асоціацію молекул. Саме асоціація молекул є причиною аномально високих температур кипіння і плавлення сполук з водневим зв’язком.

Більше 75% елементів періодичної системи – метали. До них належать всі s -елементи, окрім Гідрогену і Гелію, всі d - і f -елементи і частина р -елементів. З погляду будови атомів типові металічні властивості виявляють елементи, які мають невелике число валентних електронів і велику кількість незаповнених орбіталей на зовнішньому енергетичному рівні. Наприклад, розглянемо будову електронної оболонки Літію:

На зовнішньому енергетичному рівні один валентний електрон займає одну з чотирьох орбіталей. При наближенні атомів валентні орбіталі сусідніх атомів перекриваються, завдяки цьому електрони вільно рухаються з однієї орбіталі в іншу, забезпечуючи зв’язок між всіма атомами кристала металу. Електрони стають усуспільненими, утворюючи так званий „електронний газ”(рис. 20).

Отже, металічний зв’язок – це тип зв’язку, зумовлений взаємодією валентних електронів з позитивно зарядженими йонами кристалічних граток металів.

Рис. 20. Схематичне зображення металічної гратки

Дата добавления: 2015-05-24