Спектри поглинання

Спектри випромінювання

Електронні орбіталі+АО+МО. Спектри поглинання та випромінювання. Спектральні методи дослідження. Електронні та коливальні спектри

Білет 4

Поширеність

Дисперсні системи значно поширені в природі (гірські породи, ґрунти, хмари, тканини живих організмів тощо).

А́томна електронна орбіталь – це стан електрона в атомі, що характеризується певними значеннями квантових чисел n, l і m, певними розмірами, формою та орієнтацією в просторі електронної хмари.

Електронні орбіталі класифікують за орбітальними квантовими числами.

А́томною орбіта́ллю у квантовій механіці й хімії називають базисну хвильову функцію електрона в атомі.

Молекулярна орбіталь — наближена хвильова функція електронів молекули, утворена суперпозицією атомних орбіталей різних атомів.

Світло сонця, електричної дуги чи лампочки розжарювання розкладаються в суцільну різнобарвну смужку з безперервним переходом одного спектрального кольору в інший, тобто виникає неперервний спектр. Неперервність спектра свідчить про те, що в сонячному світлі присутні коливання всіх можливих частот (довжин хвиль).Досліди показують що неперервний спектр випромінюють розжарені тверді і рідкі тіла. Гази можуть випромінювати неперервний спектр тоді, коли вони перебувають під досить великим тиском. Це свідчить про те, що існування неперервного спектра обумовлено не тільки властивостями окремих випромінюючих атомів, а дуже залежать від взаємодії атомів між собою.

Вивчення лінійчатих спектрів різних речовин показало, що лінійчаті спектри випромінюють всі речовини в газоподібному атмосферному стані, причому кожен хімічний елемент дає свій лінійчатий спектр, який не збігається зі спектрами інших елементів.

Якщо біле світло пропустити крізь певну речовину, а потім спрямувати на стінку спектроскопа, то в суцільному спектрі білого світла з‘являються темні лінії або смуги поглинання. Такий спектр називають спектром поглинання. Для різних речовин вигляд спектра поглинання буде різним – темні смуги чи лінії поглинання виникають у різних місцях суцільного спектра, мають неоднакову ширину. Пара чи гази поглинають проміння лише тих довжин хвиль, які вони самі можуть випромінювати.

Спектральний аналіз — це сукупність методів визначення фізичних характеристик та хімічного складу об'єкта, він заснований на вивченні властивостей його випромінювання (зокрема, світла). Атоми кожного хімічного елемента мають свої певні резонансні частоти, внаслідок чого саме на цих частотах вони випромінюють або поглинають світло. Це приводить до того, що у спектрографі на спектрі видно лінії (темні або світлі) у певних місцях, визначених для кожного атому або молекули. Інтенсивність та профіль ліній залежить від кількості і стану речовини (тиск, температура, великомасштабні і турбулентні рухи, магнітні поля та ін.). У кількісному спектральному аналізі визначають вміст досліджуваної речовини за інтенсивністю ліній або смуг в спектрах.

Електронні спектри – молекулярні спектри, обумовлені квантовими переходами із одного електричного стану молекули в інший. Переходи, при яких відбувається поглинання кванта електромагнітного випромінювання, створюють спектри поглинання, випромінювання кванта – спектри випромінення. Електронні спектри розташовані у видимій і УФ областях спектру.

Коливальні спектри – молекулярні спектри, обумовлені квантовими переходами між коливальними рівнями енергії молекул. Створюють ІЧ спектри поглинання.

Дата добавления: 2015-05-24