Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Полтава – 2014




Читайте также:
  1. Невская Полтава
  2. Полтава
  3. ПОЛТАВА
  4. Полтава 2006
  5. Полтава 2007
  6. Полтава 2007
  7. Полтава 2012
  8. Полтава – 2013

Збірник статей

Контрольні запитання

1. Які коливання називаються гармонічними?

2. Вивести формулу для періоду коливань пружинного маятника.

3. У чому полягають статичний і динамічний методи визначення коефіцієнта жорсткості пружини?

4. Вивести формули для розрахунку коефіцієнта жорсткості пружини.

 

 

Рекомендована література

1. Курс фізики / За редакцією І.Є.Лопатинського.

– Львів: Вид. «Бескид Біт», 2002.

2. Трофимова Т.И. Курс физики.– М.: Высшая школа, 1990.

3. Савельев И. В. Курс общей физики, т.1 –М.: Наука, 1982.

 

 

УДК 378.096 + 91(477.53) + 929

ББК 84.584/4 + 74.262.6 + 74.58 (4Укр−4Пол)

Г35

 

ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА В ПОЛТАВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА: ІСТОРІЯ В ОСОБАХ, 1914 – 2014 роки

: збірник статей регіональної наукової конференції, 11 квітня 2014 року. / За ред. Л.М. Булави ; Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка. – Полтава, 2014. – 150 с.

 

У збірнику наукових статей подаються матеріали регіональної наукової конференції, яка проходила 11 квітня 2014 року в м. Полтава (у зв’язку з підготовкою до святкування 100-річчя Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка).

Викладені основні етапи розвитку географічної освіти за весь період існування навчального закладу. В хронологічній послідовністю подаються професійні портрети і біографічні нариси викладачів географічних дисциплін (штатних і сумісників).

Остання частина збірника містить інформацію про випускників, які отримали кваліфікацію учителя географії та мемуари викладачів.

Для дослідників історії освіти і науки, студентів-географів, краєзнавців.

Постійне розташування матеріалів збірника: http://geo.pnpu.edu.ua/MSzK.php

 

Редакційна колегія:

СТЕПАНЕНКО Микола Іванович – доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;

БУЛАВА Леонід Миколайович – кандидат географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (відповідальний редактор, підбір фото, довідкових матеріалів, верстка збірника);

ШЕВЧУК Сергій Миколайович – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (відповідальний секретар).

 

Р е ц е н з е н т и:

В.Г. СМИРНОВА кандидат географічних наук, доцент кафедри технологічного обладнання харчових виробництв і торгівлі Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».



В.М. ЗАКАЛЮЖНИЙ кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри біології та охорони здоров’я Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

 

 

Рекомендовано до друку за рішенням Вченої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 10 від 24 квітня 2014 р.)

Адреса редколегії: 36003,

м. Полтава, вул. Остроградського, 2, каб. 9

Полтавський національний

педагогічний університет

імені В.Г.Короленка,

': 8-099-3487505; (8-0532)-7-27-25

E-mail: bulavapolt@rambler.ru

 

© ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2014

© Л.М. Булава та інші.

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ

В ПНПУ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА(1914 – 2014 РОКИ)

 

У 2014 році виповнюється 100 років з початку діяльності Полтавського учительського інституту (офіційно заснований у липні 1914 року, фактично навчання в ньому розпочалося 25 вересня того ж року). Під цією назвою заклад існував до січня 1920 року. З січня 1920 р. по квітень 1921 р. – Полтавський український педагогічний інститут. Після об’єднання з історико-філологічним факультетом, заснованим полтавським товариством «Просвіта», з квітня 1921 по серпень 1930 року навчальний заклад мав назву «Полтавський інститут народної освіти» (ПІНО). ПІНО був реформований у Полтавський інститут соціального виховання (серпень 1930 — серпень 1933 рр.), а після цього невдалого експерименту, з 1933 по 1999 рік — Полтавський державний педагогічний інститут (з грудня 1946 р. – імені В.Г. Короленка), в 1999 – 2010 роках – Полтавський державний педагогічний університет, з березня 2010 року – Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.

Учительський інститут готував учителів широкого профілю для вищих початкових шкіл (неповної середньої освіти), без поділу на спеціальності. Тому географію викладали як загальноосвітню дисципліну (в комплексі з методикою її навчання та проходженням педагогічної практики). Географічна освіта в 1914-1917 рр. поєднувалася з історичною (викладачем цих дисциплін був В.Н.Тарасов), а в 1917-1919 рр. – з природничою (викладач О.Т.Булдовський).

Полтавський український педагогічний інститут (1920-1921 рр.) поділявся на три відділи. Географічні дисципліни викладали для студентів природничого відділу: О.Т.Булдовський (методика навчання географії); К.В.Дубняк (загальне землезнавство); М.М.Самбікін (метеорологія і кліматологія) та інші.

Педінститут у 1920-1921 роках, як і Учительський інститут у 1914-1919 роках, не мали статусу закладів вищої освіти в нинішньому розумінні. Відлік існування вищого навчального закладу слід вести з квітня 1921 року — часу створення Полтавського інституту народної освіти (ПІНО). А вказані вище навчальні заклади були його гідними попередниками.

Впродовж 9 років функціонування ПІНО неодноразово змінювалася його структура й місце географічних дисциплін у підготовці вчителів.

У 1921/1922 н.р. було два факультети, один із яких - природничо-математичний (з математичним і природничим відділами). Природничий відділ готував учителів природознавства та географії.

На початку 1922/1923 н.р. відбулася внутрішня реорганізація ПІНО. На першому курсі тепер єдиного факультету соціального виховання студенти не розподілялися за напрямками підготовки і вивчали спільні дисципліни. А з другого курсу починалася фахова (спеціальна) підготовка за трьома секціями (циклами): математичною, природничою, гуманітарною. Організація викладання географічних дисциплін в ПІНО була в компетенції природничо-математичної предметної комісії. Випускники природничої секції до 1925 р. отримували диплом з кваліфікацією: «викладовець природознавства та географії».

Серед лекторів на початку 1920-х років в інституті працювали професори К.В. Дубняк – відомий український географ, теоретик української економічної географії та географічного краєзнавства; Ф.Т. Матвієнко-Гарнага – один із лідерів районної школи в українській економічній географії першої половини ХХ століття, основоположник краєзнавчого та районного напрямків у науці; М.М.Самбікін – фундатор української агрометеорологічної науки.

Професійних географів на той же час взагалі було ще мало. Тому окремі фізико-географічні дисципліни викладали й представники інших природничих наук: ботаніки В.Ф. Ніколаєв і М.Ф.Ніколаєв, зоологи О.Т.Булдовський і М.І.Гавриленко, яким належала провідна роль у розробці змісту й методики природничо-географічної освіти в Полтавському інституті народної освіти. Економічну географію також декілька років викладали вчені-історики, які, зокрема, займалися економічною історією (І.Ф. Рибаков, В.О. Пархоменко). ПІНО займалось підготовкою вчителів досить широкого профілю, й географічні дисципліни входили до планів підготовки як природознавців, так і гуманітаріїв.

Починаючи з середини 1920-х рр. природничо-наукова підготовка студентів ПІНО мала яскраво виражений краєзнавчий і сільськогосподарський зміст. У 1926/1927 і 1927/1928 н.р. діяв один факультет соціального виховання зі спеціалізацією на ІІІ-му курсі за трьома напрямками, у т.ч. агробіологічним (природознавство з елементами географії). Випускники отримували кваліфікацію: «вчитель природничих дисциплін», та мали право працювати учителями трудових шкіл старшого концентру (5-7 класи). Головування в природознавчій цикловій комісії було доручено професорові О.Т.Булдовському (впродовж 1927/1928 і 1928/1929 навчальних років).

Серед викладачів природничо-географічних дисциплін продовжували працювати професори О.Т. Булдовський (методика природознавства), М.М.Самбікін (енциклопедія виробництва з краєзнавчим ухилом; метеорологія; геологія); з 1925 р. починають працювати М.Ф. Ніколаєв (ботаніка, фізична географія) і О.М.Колонтай, який до 1931р. викладав економічну географію; у 1928-1930 рр. геологію та методику неживої природи викладав І.С.Педан.

З 1928/1929 н.р. в ПІНО відбулася чергова внутрішня реорганізація. Дисципліни географічного змісту викладалися для студентів двох відділів факультету старшого концентру: агробіологічного (голова циклової комісії проф. М.М.Самбікін, його заступник – І.С.Педан), і соціально-економічного (економічна географія). Проте перелік дисциплін змінився, в зв’язку із загальною орієнтацією навчального процесу на ознайомлення студентів з основами виробництва (при цьому зростала роль навчальних екскурсій на виробництво і практик). В 1929 – 1932 рр. географію викладали на робітфаці.

У зв’язку з першою хвилею репресій на рубежі 1920-1930-х років, залишили ПІНО майже всі кваліфіковані природознавці, які викладали й дисципліни географічного змісту: М.І. Гавриленко (жовтень 1929 р.), улітку 1930 р. – М.Ф.Ніколаєв, О.Т.Булдовський, І.С.Педан.

У серпні 1930 р. ПІНО було реорганізовано в Полтавський інститут соціального виховання (ПІСВ). Це був невдалий експеримент, за рахунок збільшення прийому на навчання – два рази на рік, прискорених темпів підготовки вчителів, зниження вимог до обсягу і якості теоретичної підготовки.

Природничо-географічна освіта в ПІСВ була зосереджена на кафедрі землезнавства і сільського господарства (пізніше називалася: агрономічних наук; реконструкції сільського господарства), якою керував професор Ф.Г.Білецький. Вона здійснювалася, в аспектах, що стосувалися аграрного сектора господарства. В ті роки перелік і обсяг навчальних дисциплін змінювалися щорічно. Курс геології викладав О.О.Іллічевський; ґрунтознавства з хліборобством Ф.Г.Білецький; фізичну географію з краєзнавством – проф. М.М. Самбікін.

До суспільно-географічної освіти, до певної міри, можна віднести курси основ виробництва (їх на кафедрі хімії викладав доц. О.М.Колонтай), і курс економічної географії (з 1931 р. – Л.П. Ткаченко, кафедра економіки).

У вересні 1933 року ПІСВ з трирічним терміном навчання був реорганізований у педагогічний інститут з чотирирічним терміном навчання. Замість агробіологічного відділу створені три окремі природознавчі відділи підготовки учителів, у тому числі – географічний (у межах факультету біологічного, хімічного й географічного відділів, який працював під такою назвою й складом відділів тільки в 1933/1934 навчальному році). В інших педагогічних інститутах аналогічні факультети називались природничо-географічними.1 вересня 1933 року на посаду керівника кафедри біології призначено агрометеоролога і географа професора М.М. Самбікіна. Повернувся на посаду доцента за сумісництвом М.І. Гавриленко; на посаду нештатного викладача геодезії та топографії призначено М.О. Соколова. Причини припинення підготовки вчителів географії в 1934 р. нам достеменно не відомі.

В 1934/1935 навчальному році на кафедру історії перейшов Л.П.Ткаченко, який викладав для студентів-істориків і економістів курси «Економічна географія» і «Історична географія». Але й історичний факультет був невдовзі закритий. Л.П.Ткаченко – єдиний на той час географ в ПДПІ, – перейшов на природничий факультет (який у 1934-1936 р. називали біохімічним). Він викладав геологію та фізичну географію в педагогічному й учительському інститутах, двічі призначався деканом природничого факультету (вдруге у 1939-1941 рр.). Час від часу для роботи за сумісництвом запрошувалися також викладачі метеорології. Таким чином, фізико-географічні дисципліни були складовою частиною підготовки вчителів природознавства.

Після війни, з 1943 року й донині, елементи географічної освіти певною мірою, формуються на природничому факультеті (геологія з основами палеонтології, зоогеографія, географія рослин, біогеографія). Ці дисципліни викладають біологи – працівники кафедр цього факультету.

Короткий період тривала діяльність природничо-географічного відділу полтавського учительського інституту (1946 – 1951 рр.), який підготував на стаціонарі й заочній формі біля півтори сотні учителів природничих дисциплін і географії для 5-7 класів середньої школи. Викладачами географічних дисциплін для студентів цього відділу працювали Л.І. Прохорова і Н.І. Нікітенко (в складі кафедри загальної історії та географії). Після закриття природничо-географічного факультету учительського інституту майже на 40 років припинилася підготовка вчителів географії у нашому виші.

У 1989/1990 навчальному році на історичному факультеті розпочалася підготовка вчителів за поєднанням спеціальностей «історія та географія» (стаціонарна форма навчання). У 1993 – 2014 роках здійснено 17 випусків спеціалістів із кваліфікацією «учитель історії та географії» (усього 613 осіб):

 

У 1999 році ліцензована спеціальність «Географія», як перша. В 2004 – 2014 роках здійснено 9 випусків спеціалістів із кваліфікацією «Географ. Учитель географії, історії та основ економіки. Організатор краєзнавчо-туристичної роботи» та 2 випуски із кваліфікацією «Географ. Учитель географії та основ економіки. Організатор краєзнавчо-туристичної роботи». Всього було випущено 250 спеціалістів, що навчалися на стаціонарній формі навчання:

В ці ж роки і з абсолютно такою ж кваліфікацією випущений 251 спеціаліст – зі студентів, які навчалися на заочній формі:

У 2007 році була ліцензована, а в наступному – акредитована підготовка магістрів з напряму 0101 «Педагогічна освіта», спеціальності 8.010103 “Педагогіка і методика середньої освіти. Географія”(з 2011 року - галузь знань: 0401 Природничі науки. Спеціальність: 8.040104 Географія). Підготовка магістрів тривала до 2013 року включно. За 6 років функціонування магістратури на кафедрі було підготовлено 55 магістрів (кваліфікація фахівця: Географ. Викладач географії), від 7 до 10 осіб щорічно.

Таким чином, за 25 років після відновлення спеціальності «Географія» в ПНПУ імені В.Г. Короленка підготовлено понад 1170 учителів географії.

 

Кафедра географії та краєзнавства, 11 квітня 2014 року

Зліва – направо, сидять: О.М. Мащенко,А.А. Шуканова, Л.П. Вішнікіна, Л.М. Кушнір;

Стоять: В.В.Єрмаков, Л.М. Булава, О.В. Гайдар, О.А. Федій, С.М. Шевчук

Підрозділи (факультети, кафедри), у складі яких працювали

викладачі географічних дисциплін упродовж 1914 – 2014 років

Назва факультету, інституту (декан, завідувач відділу) Назва кафедри (керівник, завідувач кафедри Викладачі (роки роботи в закладі)
Полтавський учительський інститут (09.1914 – 01.1920 ) Не мав поділу на факультети й кафедри Тарасов В.Н. (історик, викладач історії й географії), 09.1914 – 09.1917
Булдовський О.Т.викладав біологію і географію, 10.1917 – 07.1919
Полтавський український педагогічний інституту(01.1920 – 04.1921)
Природничий відділ (В.Ф. Ніколаєв) Булдовський О.Т. (методика природознавства, методика навчання географії); Дубняк К.В. (загальне землезнавство); Самбікін М.М. (метеорологія і кліматологія)
Полтавський інститут народної освіти(04.1921 – 08.1930)
Природничо-математичний д-т 04.1921 – 09.1922 (В.Ф. Ніколаєв) Секція природничо-географічна (В.Ф. Ніколаєв) Булдовський О.Т. (1917 – 1930), НіколаєвВ.Ф.(1920 – 1923), ГавриленкоМ.І. (1920 – 1960), Самбікін М.М. (1920 – 1934), Дубняк К.В. (1921 – 1922), Лук’яневич Б.Б. (1921 – 1924), Матвієнко-Гарнага Ф.Т. (1921 – 1923), РибаковІ.Ф. (1920 – 1924), Пархоменко В.О. (1924 – 1925), НіколаєвМ.Ф. (1924 – 1930), КолонтайО.М. (1925 – 1933), ПеданІ. С. (1928 – 1930).
Факультет соціального виховання 09.1922 – 09.1928   (О.Т.Бузинний, 1923-1929) Природничо-математична предметна комісія (голова - В.С. Воропай)
З 1926 р. агробіологічний відділ (проф. Булдовський О.Т.)
Факультет старшого концентру 09.1928 – 09.1930 (П.Х.Митрофанов) Агробіологічний відділ (проф. Самбікін М.М.). Соціо-економічний відділ
Інститут соціального виховання - заклад давав неповну вищу освіту (08.1930 - 08.1933)
Шкільний факультет, (І.М. Ромер, 1930-32; Ю.Ю.Циганенко, 1932) Агробіологічний відділ (керівники: Ф.Г. Білецький, 1930-1932, І.І.Мазепа, 1932) Кафедра землезнавства і сільського господарства (1930/1931), агрономічних наук (1931/1932), реконструкції сільського господарства (1932/1933). Незмінний завідувач - Ф.Г.Білецький. Викладачі географічних дисциплін: Самбікін М.М., Іллічевський О.О..На кафедрі економіки – Колонтай О.М. (1930/31), Ткаченко Л.П.викладали економічну географію.
Агро-математичний ф-т 1932-1933 (Ю.Ф. Костенецький) Агробіологічний відділ (І.І.Мазепа, 1932-1933)
Полтавський державний педагогічний інститут (з 1946 р. – імені В.Г. Короленка), ПДПУ, ПНПУ
Біологічний, хімічний та географічний відділи (декан І.І. Мазепа). Географічний відділ (1933/1934 н.р.) Кафедра біології (завідувач – проф. Самбікін М.М.), Викладачі: Гавриленко М.І., Соколов М.О. Кафедра економіки (завідувач М.С.Дащенко): Ткаченко Л.П.– викладач економічної географії
Історичний фа культ.(М.А.Курилко) Кафедра історії (1934/1935 н.р.) Ткаченко Л.П.– викладач економічної та історичної географії
Біохімічний ф-т (1934 - 1936) Природничий ф-т (1936 - 1941) Кафедра біології (1935 –1937) Кафедра зоології (1937 – 1941) Ткаченко Л.П.– викладач геології та фізичної географії в педагогічному й учительському інститутах
Декани: в 1934/35 н.р. – зоолог І.І.Мазепа, в 1935/36 – хімік М.М.Дашевський, 1936-1937 географ Л.П.Ткаченко; з 25.10.1937 по 28.02.1938 в.о. декана А.П.Каришин; з 1.03.1938 по 18.4.1939 – знову І.І.Мазепа; 19.4.–1.09.1939 хімік К.Я.Скарченко; з 1.09.1939 по 17.09.1941 р. – географ Л.П.Ткаченко.
Німецька окупація Полтави (09.1941 – 09.1943). Заняття в інституті не проводилися.
Учительський інститут (помічник директора Гур’єв М.Ф.) Кафедра загальної історії та географії (1946-1951). В.о. завідувача С.О.Данішев Підготовка вчителів природознавства і географії 5-7 класів. Викладачі географічних дисциплін: Прохорова Л.І., Нікітенко Н.І.
Природничий факультет: Геологія з основами палеонтології, зоогеографія, географія рослин (1943 – 2014 рр.)
Історичний факультет (П.А.Кравченко, Б.В.Год) Спеціальних історичних дисциплін та географії (Єрмак О.П.), 1990 – 2000 рр.: Гоженко Л.І., Кушнір Л.М., Кушнір Л.Л., Злобіна С.О., .Булава Л.М, Мащенко О.М., Бульба С.С., Вільховий Ю.В., Єрмаков В.В.
Географії та краєзнавства (Л.М.Булава), з 2000 р. Булава Л.М., Кушнір Л.М., Мащенко О.М.,Іщенко І.І., Іващенко Н.С., Вішнікіна Л.П., Шуканова А.А., Федій О.А., Кубарєва Л.Д., Швець О.С., Шевчук С.М., Єрмаков В.В.
                     

Викладачі географічних дисциплін, які працювали в ПНПУ





Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 399; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.