Відносини в біоценозах

Поняття про біоценоз.

Біоценози

Екологія, яка вивчає особливості взаємовідносин в угрупованнях (або біоценозах), а також їх відносини з навколишнім середовищем, прийнято називати біоценологією або синекологією.

У кінці 70-х років ХІХ ст. Мебіус вивчав устричні "банки" і ввів поняття «біоценоз».

Біоценоз – це історично складена сукупність живих організмів різних видів, що населяють ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування.

Біотоп – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами існування (рельєф, ґрунт мікроклімат, зволоження), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Подібні біотопи об’єднують у біохори, а подібні біохори – у біоцикли.

Біохори – група подібних біотопів, а біоцикли – найвища одиниця розчленування земної поверхні. Розрізняють три біоцикли – море, суша, внутрішні водойми. Наприклад, біотопи піщаних, глинистих, кам’янистих пустель об’єднують у біохори пустель.

Біоценози діляться на водні і наземні. Угруповання, які знаходяться в океанах, ставках, ріках, джерелах – приклади водних біоценозів.

Представники біоценозу вступають в численні форми біотичних відносин. Ці взаємозв’язки і визначають умови життя в угрупованні.

Те становище виду, яке він займає у загальній системі біоценозу, його зв’язки і вимоги до умов середовища називають екологічною нішею виду.

Взаємозв’язки між видами в біоценозі можна поділити на 4 групи: трофічні, топічні, форичні, фабричні.

Трофічні зв’язки виникають, коли один вид живиться другим – або живими особинами, або їхніми рештками, або продуктами життєдіяльності. І бабки, що ловлять на льоту інших комах, і жуки-гнойовики, які живляться кізяком великих копитних, і бджоли, які збирають нектар рослин, вступають у прямий трофічний зв’язок з видами, які дають їм їжу.

Топічні зв’язки характеризують будь-яку, фізичну або хімічну, зміну умов існування одного виду внаслідок життєдіяльності іншого. Ці зв’язки надзвичайно різноманітні. Вони полягають у тому, що один вид створює середовище для іншого (наприклад, паразитизм чи квартиранство), формує субстрат, на якому оселяються чи, навпаки, якого уникають представники інших видів, впливає на рух води, повітря, зміну температури, освітленості навколишнього простору, насичує середовище продуктами виділення

Форичні зв’язки – це участь одного виду в поширенні іншого. У ролі транспортувальників виступають тварини. Перенесення ними насіння, спор, пилку рослин називається зоокорією, перенесення інших, дрібніших тварин – форезією..

Фабричні зв’язки за В. Н. Беклемішевим – це такий тип біоценотичних відносин, в які вступає вид, що використовує для своїх споруд (фабрикацій) продукти виділення, рештки, а той навіть живих особин іншого виду. Наприклад, птахи використовують для спорудження гнізд гілки дерев, шерсть ссавців, траву, листя, пух і пір’я інших видів птахів. Бджола-мегакіла вміщує яйця і запаси в стаканчики, які вона робить з м’якого листя різних чагарників (шипшини, бузку, акації…).

У зв’язку із складністю міжвидових відносин кожен конкретний вид може досягати успіху далеко не скрізь, де створюються придатні для цього умови фізичного середовища. Розрізняють фізіологічний і синекологічний оптимум у поширенні виду.

Фізіологічний оптимум – це сприятливе для виду поєднання всіх абіотичних факторів, при якому можливі якнайшвидші темпи зростання і розмноження.

Синекологічний оптимум – це таке біотичне оточення, при якому вид зазнає найменшого тиску з боку ворогів і конкурентів, що дає йому змогу успішно розмножуватись.

Синекологічний і фізіологічний оптимум далеко не завжди

Дата добавления: 2015-05-24