Вивчення продуктів діяльності. Психолого-педагогічний експеримент

Психолого-педагогічний експеримент

Психолого-педагогічний експеримент — метод, що забезпечує спостереження за змінами психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї.

Експеримент дає змогу реєструвати факти, розкрива­ти закономірності, механізми, динаміку, тенденції пси­хічного розвитку, становлення особистості, виявляти мож­ливості для оптимізації цього процесу. Саме цей метод сприяє поєднанню психологічних досліджень з педагогіч­ним пошуком.

За місцем проведення розрізняють лабораторний і природний педагогічний експеримент. Лабораторний експеримент відбувається в штучних умовах, коли екс­периментатор моделює всі необхідні для його проведен­ня умови. Він дає змогу точно враховувати досліджува­ні зовнішні впливи (силу, тривалість, послідовність по­дразників або їх комбінацій) та реакції-відповіді (дії, висловлювання) людини на ці подразники. Експеримент завжди доповнюють певними методичними засобами, що дає змогу розширити його можливості й підвищити ефект від дослідження загалом. Природний експеримент запропонований російським психологом О. Ф. Лазурсь-ким (1874—1917). Дослідження відбувається у спеціаль­них умовах, відповідно до його мети, а досліджувані процеси протікають природно та послідовно, без втру­чання експериментатора. Він поєднує у собі позитивні риси спостереження і лабораторного експерименту, однак, порівняно з лабораторним, є менш точним і то­му доповнюється ним.

Педагогічний експеримент дає змогу відокремити до­сліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців, повторювати окремі педагогічні явища приблизно в таких же умовах. Дані експерименту обробляють, перевіряють за результат тами спостережень та інших методів дослідження.

Вивчення продуктів діяльності — метод дослідження, за якого ви­користовують систему процедур, спрямованих на збір, системати­зацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини.

Поєднує кілька дослідницьких та аналітичних про­цедур, які розрізняють за особливістю предмета пізнан­ня. До таких процедур належать:

Аналіз особистих документів (листів, фотографій, що­денників, автобіографій, особових справ, зошитів). Дає ма­теріал для психодіагностики, дослідження життєвого шля­ху особистості, її ставлення до навчання, рівень засвоєн­ня знань, сформованості умінь та навичок.

Аналіз офіційних матеріалів групової, колективної та масової комунікації (записів розмов, дискусій, на­рад, статутів, наказів, оголошень, розпоряджень, зако­нів, правил, газет, радіо-, телепередач, реклами). Засто­совується для вивчення соціальних процесів, явищ та їх впливу на особистість, стан навчально-виховної роботи в школі.

Аналіз продуктів діяльності (творчих, професійних, поведінкових, суспільних, самоорієнтованих тощо). Як метод психолого-педагогічного дослідження широко ви­користовується у дослідницькій, прикладній діяльності педагогів і психологів. Його ефективність залежить від уміння дослідника знаходити в документах навчально-виховного закладу та матеріалах діяльності вихованців головне, характерне, глибоко аналізувати їх, бачити за ними реальні факти й дії педагогів та учнів.

Дата добавления: 2015-05-24