Соціологічні методи дослідження

Останнім часом у педагогіці активно використовують соціологічні методи дослідження: анкетування, визначення рейтингу, узагальнення незалежних характеристик.

Анкетування

Це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість пев­них явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитуван­ня проводять для з'ясування біографічних даних, погля­дів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особис-тісних рис опитуваних.

Метод рейтингу

Полягає в оцінюванні діяльності, її окремих аспектів компетентними експертами, здатними вирішувати творчі завдання, контролювати процес експертизи, виявляти на­укову об'єктивність, аналітичність, широту і конструк­тивність мислення, самокритичність, мати власну думку. і вміти її обстоювати. За допомогою рейтингу відбуваєть­ся первинна класифікація соціально-психологічних об'єк-і тів за ступенем вираження загальної для них властивос­ті — експертних оцінок.

Рейтинг є основою для побудови найрізноманітніших шкал оцінок. Використовують його при оцінюванні по­пулярності окремих учнів, значущості їх моральних яко­стей, престижності професій тощо. Наприклад: «Вка­жіть по порядку, кому з Вашого колективу Ви довірили б серйозну справу передусім, у другу чергу, у третю чергу і т. д.?».

Метод узагальнених незалежних характеристик

Розроблений російським психологом К. Платоновим. Передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержа­них з різних джерел (вчителі, батьки, особи, що спосте­рігали за учнями у важливих для дослідника ситуаціях, однолітки, друзі), зіставлення цих відомостей, їх осмис­лення.

При зіставленні незалежних характеристик необхідно зважати на ймовірність існування розбіжностей в оцін­ках, зумовлені необ'єктивністю, поспішністю, непрофе-сійністю суджень «експертів». В такому разі з'ясову­ють причини розбіжностей, аналізують чинники, що зу­мовили їх.

Різновидом даного методу є педагогічний консиліум. Передбачає колективне обговорення результатів вивчення вихованості учнів (за певною програмою єдиними кри­теріями), оцінювання конкретних якостей особистості, з'ясування причин можливих відхилень в їх поведінці, вироблення засобів щодо запобігання недоліків.

Дає змогу оцінювати не тільки наявний рівень розвит­ку конкретних рис особистості, але й динаміку їх.

Соціометрія — галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними методами, зосереджуючись на внутрігрупових симпатіях і антипатіях; прикладна наука, ме­тод вивчення структури й рівня міжособистісних емоційних зв'яз­ків у групі.

Цей метод застосовують для дослідження міжособис­тісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх по­ліпшення. Він дає змогу вивчити особливості неформа­льних (неофіційних) стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже немож­ливо. Грамотне його використання є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у фор­муванні колективів, підвищенні ефективності їх діяль­ності.

Процедурно соціометрія є поєднанням методики опи­тування та алгоритмів для спеціального математичного обчислення первинних вимірювань. Взаємини між чле­нами колективу з'ясовують на основі процедур: вибір (ба­жання індивіда до співробітництва з іншим індивідом);

відхилення (небажання співпрацювати з іншим); опус­кання (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).

Запитання соціометричної анкети містять так званий соціометричний критерій.

Тестування — метод діагностики із застосуванням стандартизова­них запитань та завдань, що мають певну шкалу значень.

До нього вдаються для стандартизованого визначен­ня індивідуальних відмінностей особистості. Тестові ме­тоди використовують у трьох сферах: 1) в освіті; 2) при виборі професії та професійній підготовці; 3) при пси­хологічному консультуванні й психотерапії. Вони да­ють змогу з певною ймовірністю визначити рівень роз­витку в індивіда психологічних властивостей (пам'яті, мислення, уяви та ін.), особистісних характеристик, сту­пінь готовності до певної діяльності, засвоєння знань і навичок тощо.

Дата добавления: 2015-05-24