Модуль. 2. Кількісний аналіз 10 страница

E. комплексоутворення

658. До безіндикаторних методів осаджувального титрування належать:

A. метод Мора

B. *метод до точки просвітлення

C. метод Фаянса-Ходакова

D. меркурометрія

E. метод Фольгарда

659. Як називається метод, який базується на реакціях осадження галогенів у вигляді малорозчинних солей ртуті?

A. Цериметрією

B. Меркуриметрією

C. Роданометрією

D. *Меркурометрією

E. Аргентометрією

660. Для визначення масової частки натрію хлориду в ізотонічному розчині використовують метод прямого титрування за методом Мора. Титрування проводять у присутності індикатора:

A. Розчину натрію еозинату (0,1 моль/л)

B. Спиртового розчину дифенілкарбазону (W = 1-2 %)

C. *Розчину калію хромату (W = 5 %)

D. Розчину флуоресцеїну (W = 0,5 %)

E. Насиченого розчину амоній ферум (ІІІ) сульфату

661. Сульфатометрія - метод осаджувального титрування, яким визначають вміст Ba²⁺ або SO₄^2-. Титрантами цього методу є розчини:

A. К₂SO₄ i BaCl₂

B. Na₂SO₄ i BaCO₃

C. BaSO₄ i H₂SO₄

D. *Н₂SO₄ i Ba(NO₃)₂

E. Na₂SO₄ i H₂SO₄

662. Перевагою методу Фольгарда порівняно з методом Мора:

A. розчин титранту є первинним стандартом

B. можливість маскування заважаючих іонів

C. можливість використання додаткових титрантів

D. *можливість титрування в кислих розчинах

E. можливість титрування більшої кількості іонів

663. Метод Фаянса-Ходакова застосовується для визначення іонів:

A. аргентуму

B. сульфатів і хроматів

C. хроматів

D. *бромідів і йодидів

E. йодидів

664. Титрантом методу Мора є:

A. стандартний розчин NH₄SCN

B. *вторинний стандартний розчин AgNO₃

C. первинний стандартний розчин AgNO₃

D. вторинний стандартний розчин NaCl

E. первинний стандартний розчин NaCl

665. До адсорбційних індикаторів, які застосовуються в методі Фаянса-Ходакова належать:

A. дифенілкарбазон

B. натрію нітропрусид

C. калію тіоціанат

D. калію хромат

E. *еозин

666. В осаджувальному титруванні застосовуються реакції, які:

A. проходять селективно і стехіометрично

B. *проходять кількісно, швидко, стехіометрично

C. проходять за короткий, але визначений час

D. проходять стехіометрично

E. проходять кількісно і швидко;

667. До 10,0 мл 0,1 моль/л розчину натрію хлориду додали 10,1 мл 0,1 моль/л розчину аргентум нітрату в присутності калій хромату. Яким буде забарвлення розчину чи осаду:

A. Білий осад і жовтий розчин над ним

B. Осад залишиться білим, сирнистим на вигляд

C. Розчин змінить забарвлення з жовтого на оранжево-червоний

D. Розчин залишиться слабко-жовтим

E. *Осад набуде червоно-коричневого кольору

668. Що є робочим розчином (титрантом) під час фіксування точки еквівалентності за способом Фольгарда?

A. Дихромат калію

B. Хромат калію

C. Хлорид срібла

D. *Тіоціанат амонію

E. Хлорид натрію

669. Яка речовина є індикатором під час аргентометричного визначення іонів хлориду по методу Мора?

A. Дихромат калію

B. *Хромат калію

C. Еозин

D. Флюоресцеїн

E. Залізоамонійні галуни

670. Для визначення масової частки натрію хлориду в лікарському препараті використовують метод прямого титрування за методом Фаянса-Ходакова. Титрування проводять у присутності індикатора:

A. Розчину натрію еозинату (0,1М).

B. Спиртового розчину дифенілкарбазону (w=1-2 %).

C. Амонію заліза (ІІІ) сульфату, насиченого розчину.

D. *Розчину флуоресцеїну (w=0,5%).

E. Розчину калію хромату (w=5%).

671. Перевагою меркурометрії порівняно з аргентометрією є:

A. *вища точність, можливість визначення в кислих розчинах і менша кількість заважаючих іонів

B. не заважають багато іонів металів та аніонів кислот

C. можливість титрування в кислому середовищі

D. вища чутливість і точність визначення

E. вища точність і ширші межі рН титрування

672. Зворотнім титруванням по методу Фольгарда можна визначати вміст:

A. аніонів

B. Ag⁺-іонів

C. *галогенід- і тіоціанат-іонів

D. катіонів металів

E. хлоридів і бромідів

673. У методі Фаянса-Ходакова титрантом є розчин:

A. *AgNO₃, який є вторинним стандартом

B. NaCl, який є вторинним стандартом

C. K₂CrO₄, який є первинним стандартом

D. NaCl, який є первинним стандартом

E. AgNO₃, який є первинним стандартом

674. До безіндикаторних методів осаджувального титрування належать:

A. метод Мора

B. *метод Гей-Люссака

C. метод Фаянса-Ходакова

D. меркурометрія

E. метод Фольгарда

675. До осаджувальних індикаторів, які застосовуються у методі осадження належать:

A. *калію хромат

B. еозин

C. ферум (ІІІ) сульфат

D. калію тіоціанат

E. калію ціанід

676. В осаджувальному титруванні використовуються реакції утворення важкорозчинних електролітів, для яких ДР є:

A. меншим 10^-5

B. меншим 10^-6

C. *меншим 10^-10

D. більшим 10^-10

E. більшим 10^-6

677. При визначенні вмісту натрію хлориду в ін’єкційних розчинах, які є нейтральними за реакцією середовища розчинами, ДФУ рекомендує використовувати:

A. Метод кислотно-основного титрування

B. Метод Фаянса-Ходакова

C. Метод Гей-Люссака

D. Метод Фольгарда

E. *Метод Мора

678. Який аналітичний сигнал спостерігається під час фіксування точки еквівалентності в методі Фаянса?

A. Випадання осаду жовтого кольору

B. *Забарвлення осаду в малиновий колір

C. Забарвлення розчину у жовтий колір

D. Забарвлення розчину у червоний колір

E. Випадання осаду бурого кольору

679. У методах титриметричного аналізу використовують реакції окислення-відновлення; комплексоутворення; осадження; нейтралізації тощо. Яку реакцію використовують при аргентометричному титруванні?

A. реакцію комплексоутворення

B. реакцію нейтралізації

C. реакцію окислення-відновлення

D. *реакцію осадження

E. реакцію окислення бромідів до вільного брому

680. При титруванні слабкої кислоти розчином натрій гідроксиду (неводне кислотно-основне титрування) в присутності тимолового синього другий перехід забарвлення буде:

A. Від червоного до синього

B. *Від жовтого до синього

C. Від червоного до жовтого

D. Від безбарвного до рожевого

E. Від червоного до жовтого

681. При титруванні слабкої кислоти розчином метилату натрію (неводне кислотно-основне титрування) в присутності тимолового синього другий перехід забарвлення буде:

A. Від червоного до синього

B. Від червоного до жовтого

C. *Від жовтого до синього

D. Від безбарвного до рожевого

E. Від червоного до жовтого

682. Для визначення масової частки аргентум нітрату в лікарському препараті використовують метод прямого титрування за методом Фольгарда. Титрування проводять у присутності індикатора:

A. *Амонію заліза (ІІІ) сульфату, насиченого розчину.

B. Спиртового розчину дифенілкарбазону (W = 1-2 %).

C. Розчину флуоресцеїну (W = 0,5 %).

D. Розчину калію хромату (W = 5 %).

E. Розчину натрію еозинату (C = 0,1 моль/л).

683. При титруванні слабкої кислоти розчином натрій гідроксиду (неводне кислотно-основне титрування) в присутності тимолового синього перший перехід забарвлення буде:

A. Від синього до червоного

B. Від червоного до синього

C. Від синьо-зеленого до фіолетового

D. *Від червоного до жовтого

E. Від фіолетового до синьо-зеленого

684. При титруванні слабкої кислоти розчином метилату натрію (неводне кислотно-основне титрування) в присутності тимолового синього перший перехід забарвлення буде:

A. *Від червоного до жовтого

B. Від червоного до синього

C. Від синьо-зеленого до фіолетового

D. Від фіолетового до синьо-зеленого

E. Від синього до червоного

685. При титруванні слабкої основи розчином перхлоратної кислоти (неводне кислотно-основне титрування) в присутності тимолового синього титрування припиняють при зміні забарвлення:

A. Від синього до червоного

B. Від фіолетового до синьо-зеленого

C. Від синьо-зеленого до фіолетового

D. *Від жовтого до рожевого

E. Від рожевого до жовтого

686. Для визначення слабких кислот методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. *CH₃ONa в суміші C₆H₆ i CH₃OH

B. NaOH в H₂O

C. KOH в H₂O

D. HClO₂ в CH₃COOH

E. CH₃ONa в H₂O

687. Для визначення слабких кислот методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. CH₃OH в C₆H₅OH

B. NaOH в CH₃COONa

C. HClO₄ в CH₃COONa

D. CH₃OH в C₆H₆

E. *NaOH в суміші C₆H₆ i CH₃OH

688. Для визначення слабких кислот методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. HClO₄ в CH₃COOH

B. NaOH в CH₃COONa

C. *CH₃ONa в CH₃OH

D. CH₃ONa в H₂O

E. NaOH в H₂O

689. Для визначення слабких кислот методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. Метилат кальці ю в суміші бензолу і метанолу

B. Натрій гідроксид в розчині метанової кислоти

C. Водний розчин натрій гідроксиду

D. *Метилат натрію в суміші бензолу і метанолу

E. Водний розчин калій гідроксиду

690. Виберіть титрант неводного кислотно-основного титрування для визначення слабких основ:

A. HClO₄ в H₂О

B. H₂SO₄ в H₂О

C. *HClO₄ в CH₃COOH

D. HCl в H₂О

E. HClO₂ в CH₃COOH

691. При титруванні слабкої основи розчином перхлоратної кислоти (неводне кислотно-основне титрування) в присутності кристалічного фіолетового титрування припиняють при зміні забарвлення:

A. Від синього до червоного

B. *Від фіолетового до синьо-зеленого

C. Від синьо-зеленого до фіолетового

D. Від жовтого до рожевого

E. Від рожевого до жовтого

692. Для визначення слабких кислот методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. Натрій гідроксид в бензолі

B. *Метилат натрію в метанолі

C. Водний розчин натрій гідроксиду

D. Натрій гідроксид в розчині льодяної ацетатної кислоти

E. Саліцилат натрію в метанолі

693. Для визначення слабких кислот методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. Водний розчин калій гідроксиду

B. Натрій гідроксид в розчині льодяної ацетатної кислоти

C. Водний розчин натрій гідроксиду

D. Розчин перхлоратної кислоти в ацетатній кислоті

E. *Натрій гідроксид в суміші бензолу і метанолу

694. Для стандартизації перхлоратної кислоти в неводному кислотно-основному титруванні використовують:

A. *Калій гідрофталат

B. Натрій карбонат

C. Калій гідроксид

D. Натрій гідрокарбонат

E. Натрій тетраборат

695. Для визначення слабких основ методом неводного кислотно-основного титрування як титрант використовують:

A. Розчин сульфатної кислоти

B. *Розчин перхлоратної кислоти в ацетатній кислоті

C. Розчин хлоридної кислоти

D. Водний розчин перхлоратної кислоти

E. Розчин хлоритної кислоти в ацетатній кислот

696. Для кількісного визначення слабких кислот використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Дистильовану воду

B. Мурашина кислота

C. Оцтовий ангідрид

D. *н-Бутиламін

E. Етанова кислота

697. Для кількісного визначення слабких кислот використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. *Піридин

B. Оцтовий ангідрид

C. Дистильовану воду

D. Концентрована ацетатна кислота

E. Форміатна кислота

698. Для кількісного визначення слабких кислот використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Ангідрид етанової кислоти

B. Дистильовану воду

C. *Етилендіамін

D. Льодяна оцтова кислота

E. Метанова кислота

699. Серед наведених нижче індикаторів виберіть індикатори неводного кислотно-основного титрування:

A. *Тимоловий синій і кристалічний фіолетовий

B. Дифенілкарбазид і метилоранж

C. Фероїн і метиловий червоний

D. Фенолфталеїн і лакмус

E. Кристалічний фіолетовий і фенолфталеїн

700. Серед наведених нижче індикаторів виберіть індикатор неводного кислотно-основного титрування:

A. Метиловий червоний

B. *Тимоловий синій

C. Дифенілкарбазид

D. Лакмус

E. Метилоранж

701. Для кількісного визначення слабких кислот використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Дистильовану воду

B. *Диметилфомамід

C. Льодяна ацетатна кислота

D. Мурашина кислота

E. Оцтовий ангідрид

702. Для кількісного визначення слабких основ використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Диметилфомамід

B. н-Бутиламін

C. Піридин

D. *Оцтову кислоту

E. Етилендіамін

703. Для кількісного визначення слабких основ використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Етилендіамін

B. н-Бутиламін

C. Диметилфомамід

D. Піридин

E. *Мурашина кислота

704. Для кількісного визначення слабких кислот використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому не використовується?

A. Етилендіамін

B. н-Бутиламін

C. *Льодяна ацетатна кислота

D. Піридин

E. Диметилфомамід

705. Для кількісного визначення слабких основ використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. *Льодяну ацетатну кислоту

B. н-Бутиламін

C. Етилендіамін

D. Піридин

E. Диметилфомамід

706. Для кількісного визначення слабких кислот використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Амфіфільний розчинник

B. Можна любий розчинник

C. Протогенний розчинник

D. *Протофільний розчинник

E. Дистильовану воду

707. Для кількісного визначення слабких основ використовують титрування в неводному середовищі. Який розчинник при цьому краще використовувати?

A. Амфіфільний розчинник

B. Можна любий розчинник

C. *Протогенний розчинник

D. Протофільний розчинник

E. Дистильовану воду

708. Серед наведених нижче індикаторів виберіть індикатор неводного кислотно-основного титрування:

A. Метиловий оранжевий

B. Фероїн

C. Дифеніламін

D. Фенолфталеїн

E. *Кристалічний фіолетовий

709. Якщо після припинення титрування ацетатної кислоти розчином калій гідроксиду в розчині ще міститься ацетатна кислота, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. „-”;

B. „-”;

C. *„-”;

D. „+”;

E. „+”;

710. Якщо після припинення титрування амоній гідроксиду розчином хлоридної кислоти в розчині ще міститься амоній гідроксид, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. „-”;

B. „-”;

C. „+”;

D. „+”;

E. *„-”;

711. Якщо після припинення титрування сильної основи розчином сильної кислоти в розчині ще міститься ця основа, то похибка буде мати знак.... і буде називатися:

A. „+”; основною

B. „-”; кислотною

C. „-”; гідроксонієвою

D. „+”; кислотною

E. *„-”; гідроксильною

712. Якщо після припинення титрування натрій гідроксиду розчином сульфатної кислоти в розчині ще міститься ця натрій гідроксид, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. „+”;

B. „+”;

C. „-”;

D. „+”;

E. *„-”;

713. Якщо після припинення титрування хлоридної кислоти розчином калій гідроксиду в розчині ще міститься хлоридна кислота, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. „+”;

B. „+”;

C. *„-”;

D. „+”;

E. „-”;

714. Якщо після припинення титрування сульфатної кислоти розчином калій гідроксиду в розчині ще міститься надлишок калій гідроксиду, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. *„+”;

B. „+”;

C. „-”;

D. „+”;

E. „-”;

715. Якщо після припинення титрування натрій гідроксиду розчином хлоридної кислоти в розчині міститься надлишок хлоридної кислоти, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. „+”;

B. „+”;

C. „-”;

D. *„+”;

E. „-”;

716. Якщо після припинення титрування сильної кислоти розчином сильної основи в розчині ще міститься ця кислота, то похибка буде мати знак.... і буде називатися:

A. „+”; основною

B. „-”; кислотною

C. *„-”; гідроксонієвою

D. „+”; кислотною

E. „-”; гідроксильною

717. Якщо після припинення титрування сильної кислоти розчином сильної основи в розчині міститься надлишок цієї основи, то похибка буде мати знак.... і буде називатися:

A. *„-”; гідроксильною

B. „-”; гідроксонієвою

C. „-”; основною

D. „+”; гідроксонієвою

E. „-”; кислотною

718. Якщо після припинення титрування сильної основи розчином сильної кислоти в розчині міститься надлишок цієї кислоти, то похибка буде мати знак.... і буде називатися:

A. „+”; кислотною

B. „-”; гідроксильною

C. „-”; гідроксонієвою

D. *„+”; гідроксонієвою

E. „-”; основною

719. Якщо після припинення титрування слабкої основи розчином сильної кислоти в розчині ще міститься ця основа, то похибка буде мати знак.... і буде називатися:

A. *„-”; основною

B. „-”; гідроксонієвою

C. „-”; гідроксильною

D. „+”; гідроксильною

E. „+”; основною

720. Якщо після припинення титрування слабкої кислоти розчином сильної основи в розчині ще міститься ця кислота, то похибка буде мати знак.... і буде називатися:

A. „+”; гідроксонієвою

B. *„-”; кислотною

C. „-”; основною

D. „+”; кислотною

E. „-”; гідроксонієвою

721. Якщо після припинення титрування слабкої кислоти розчином сильної основи в розчині ще міститься ця кислота, то похибка буде мати знак.... і буде розраховуватися за формулою:

A. „-”;

B. „-”;

C. *„-”;

D. „+”;

E. „+”;

Дата добавления: 2015-05-24