Аналіз рентабельності продукції

Для оцінки господарсько – фінансового діяльності підприємства, ефективності виробництва всієї продукції та окремих її видів недостатньо використовувати лише показники прибутку. Річ у тім, що в умовах переходу до ринку підприємства намагаються всіляко збіль­шувати прибуток, що досить часто пов'язано з негативними явищами. Деякі підприємства обрали спосіб одержання прибутку здебільшого шляхом невигідних для споживачів змін умов поставки продукції або матеріальних ресурсів, структурних зрушень у випуску продукції, підвищення цін.

Тому для оцінки інтенсивності та ефективності виробництва вико­ристовують показники рентабельності. Вони повніше, аніж прибуток, характеризують кінцеві результати діяльності, оскільки їх величина пока­зує співвідношення прибутку з наявними або використаними ресурсами. Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалі­зації продукції воно покриває свої витрати і отримує прибуток. Але сума прибутку і рівень рентабельності, як правило, змінюються не в рівній пропорції, а іноді в різних напрямках: прибуток може збільшуватися швидшими темпами, ніж рентабельність. Показники рентабельності характеризують ефективність поточних затрат підприємства, пов'яза­них з виробництвом та реалізацією як усієї продукції, так і окремих її видів. У той же час ці показники відображають рівень використання всіх коштів підприємства як авансованих у даному виробничому циклі, так і спожитих у ньому.

Аналіз показників рентабельності має важливе значення. Його дані використовуються для вибору варіантів формування асортименту та структури продукції, оцінки можливостей додаткового прибутку шляхом збільшення випуску більш рентабельних виробів, як інстру­мент інвестиційної політики та ціноутворення. Аналіз необхідний для узагальнюючої оцінки рівня рентабельності підприємства і визначення основних напрямів пошуку резервів підвищення його ефективності.

Розглянемо економічний зміст основних показників рента­бельності продукції.

Переважна більшість промислових підприємств для оцінки ефективності своєї підприємницької діяльності використовують показник рентабельності продажу (Рп).

Обчислюють його діленням прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг (Пр) або чистого прибутку (ЧП на суму виторгу від реалізації продукції без ПДВ та акцизів (Вр):

або

Показники рентабельності продажу характеризують дохідність реалізованої продукції і показують, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні реалізованої продукції.

Для поглибленого аналізу ефективності діяльності підприємства на практиці широко використовуються показники рентабельності різних видів продукції, зокрема:

Ø товарної продукції;

Ø реалізованої продукції;

Ø окремих видів продукції.

Рентабельність товарної продукції (Ртп) визначають за формулою:

де ТП - обсяг товарної продукції в цінах продажу (ринкових);

Стп - собівартість товарної продукції.

Для оцінки рентабельності реалізованої продукції (Рpn) використовують формулу:

де Вр- обсяг реалізованої продукції в цінах продажу (ринкових);

Срп - собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність окремих видів продукції (Рі) обчислюють за формулою:

де Ці - ціна і - го виробу;

Сі - собівартість і - го виробу.

Для аналізу показників рентабельності продукції використовують:

Ø бізнес-план;

Ø ф. № 1 «Баланс підприємства»;

Ø ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»;

Ø ф. № 5-е «Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг»;

Ø планові та звітні калькуляції;

Ø інформацію про ціни.

Аналіз передбачає оцінку показників рентабельності, вивчення їх динаміки та визначення резервів зростання рентабельності.

Оцінка показників рентабельності проводиться методом порівняння фактичного їх рівня з плановим, прогнозованим. Окрім того, порівнюють фактичні темпи зростання показників з темпами зростання, передбаченими планом, прогнозом.

Аналіз передбачає визначення впливу факторів на відхилення за рівнем рентабельності.

Так, на зміну фактичного рівня рентабельності окремих видів продукції впливають зміни середньо реалізаційних цін та собівартість одиниці продукції.

Вплив цих чинників на відхилення за рівнем рентабельності окремих видів продукції визначається методом ланцюгових підстановок.

Щоб визначити напрями збільшення прибутковості виробництва, у процесі аналізу доцільно визначити питому вагу виробів:

Ø з низькою рентабельністю;

Ø з рентабельністю, близькою до середньогалузевої;

Ø з високою рентабельністю.

Окрім того, рекомендується вивчити тенденцію зміни рента­бельності порівняно з попередніми періодами. Це уможливить керівництву підприємства прийняти правильне управлінське рішення щодо формування виробничої програми на майбутній період.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. У чому полягають мета та завдання аналізу прибутку і рентабельності, які джерела інформації використовують при цьому?

2. Як аналізують та оцінюють рівень і динаміку фінансових результатів діяльності підприємства?

3. Які показники доходів формують фінансові результати діяльності підприємства, які основні завдання і методика їх аналізу?

4. Назвіть основні групи витрат, які беруть участь у формуванні фінансових результатів діяльності. Які завдання і методика їх аналізу?

5. У чому полягає зміст методики аналізу розподілу чистого прибутку підприємства, які основні фактори визначають розмір капіталізованого прибутку і прибутку, призначеного для споживання?

6. у чому сутність і значення аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу реалізації та прибутку?

7. У чому полягає зміст аналізу беззбитковості? Як визначають критичний обсяг виробництва (реалізації) аналітичним способом?

8. Які завдання можна вирішувати в системі взаємозв’язку «витрати – обсяг - прибуток» графічним способом?

9. Розкрийте сутність показників рентабельності продукції, завдання та механізм їх аналізу.

10. Охарактеризуйте порядок розрахунку та аналізу показників рентабельності капіталу (інвестицій).

Дата добавления: 2015-05-24