Загальна оцінка фінансового стану підприємства

ПЛАН

Тести

1. Показником фінансових результатів діяльності підприємства є:

а) валовий прибуток (збиток);

б) операційний прибуток (збиток);

в) прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

г) всі відповіді правильні.

2. Показником фінансових результатів діяльності підприємства є:

а) прибуток (збиток) в розрахунку на один виріб;

б) чистий прибуток (збиток);

в) прибуток (зиток) від звичайної діяльності після оподаткування;

г) всі відповіді правильні.

3. Показником фінансових результатів (прибутком, збитком) діяльності підприємства є:

а) дохід від діяльності;

б) витрати діяльності;

в) різниця між доходом і витратами;

г) всі відповіді правильні.

4. Доходи підприємства – це:

а) перевищення суми витрат над сумою доходу;

б) сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати;

в) зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);

г) збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

5. Витрати підприємства – це:

а) перевищення суми витрат над сумою доходу;

б) сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати;

в) зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);

г) збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

6. Прибуток – це:

а) перевищення доходів над витратами;

б) перевищення витрат над доходами;

в) рівність доходів і витрат;

г) всі відповіді правильні.

7. Збиток – це:

а) перевищення доходів над витратами;

б) перевищення витрат над доходами;

в) рівність доходів і витрат;

г) всі відповіді правильні.

8. Валовий прибуток – це:

а) різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції та її виробничою собівартістю;

б) різниця між фактичною та плановою собівартістю реалізованої продукції;

в) валовий дохід (виручка) від реалізації продукції;

г) всі відповіді правильні.

9. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції залежить від:

а) величини валового доходу (виручки) від реалізації;

б) податку на додану вартість;

в) акцизного збору та інших вирахувань з доходу;

г) всі відповіді правильні.

10. Фінансовий результат від операційної діяльності залежить від:

а) валового прибутку;

б) адміністративних витрат і витрат на збут;

в) сальдо інших операційних доходів та інших операційних витрат;

г) всі відповіді правильні.

11. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування залежать від:

а) фінансового результату від операційної діяльності;

б) доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів;

в) втрат від участі в капіталі, інших фінансових витрат, інших витрат;

г) всі відповіді правильні.

12. Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як:

а) різниця між фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування і податком з прибутку від звичайної діяльності;

б) чистий фінансовий результат за мінусом податку з прибутку від звичайної діяльності;

в) надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрат мінус податок з прибутку від надзвичайної діяльності;

г) всі відповіді правильні.

13. Фінансовий результат від надзвичайної діяльності визначається як:

а) різниця між фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування і податком з прибутку від звичайної діяльності;

б) чистий фінансовий результат за мінусом податку з прибутку від звичайної діяльності;

в) надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрат мінус податок з прибутку від надзвичайної діяльності;

г) всі відповіді правильні.

14. Чистий фінансовий результат (прибуток, збиток) визначається як:

а) різниця між фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування і податком з прибутку від звичайної діяльності;

б) фінансовий результат від звичайної діяльності за мінусом податку з прибутку від звичайної діяльності;

в) надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрат мінус податок з прибутку від надзвичайної діяльності;

г) фінансовий результат від звичайної діяльності плюс надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрати мінус податок з прибутку від надзвичайної діяльності.

15. Прибуток від виробу – це:

а) різниця між ціною виробу і питомими змінними витратами;

б) різниця між ціною виробу і питомими постійними витратами;

в) різниця між ціною і собівартістю виробу;

г) всі відповіді правильні.

16. Завданням аналізу фінансових результатів є:

а) загальна оцінка фінансових результатів та ступеня виконання плану щодо їх рівня;

б) оцінка динаміки фінансових результатів і виявлення тенденцій і пропорцій їх зміни;

в) факторний аналіз валового прибутку та виявлення резервів його застосування;

г) всі відповіді правильні.

17. Завданням аналізу фінансових результатів є:

а) аналіз показників використання прибутку;

б) оцінка рівня, динаміки та виявлення впливу факторів зміни показників рентабельності;

в) розробка системи заходів щодо залучення резервів зростання рентабельності діяльності;

г) всі відповіді правильні.

18. Завданням аналізу фінансових результатів є:

а) загальна оцінка показників фінансової стійкості підприємства;

б) оцінка динаміки показників платоспроможності;

в) факторний аналіз валового прибутку та виявлення резервів його застосування;

г) всі відповіді правильні.

19. Об’єктом аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

а) динаміка чистого прибутку підприємства;

б) рівень виконання плану щодо продуктивності праці;

в) плинність кадрів на підприємстві;

г) забезпеченість виробничої діяльності основними засобами.

20. Об’єктом аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

а) динаміка чистого прибутку підприємства;

б) рівень виконання плану щодо продуктивності праці;

в) фактори формування і резерви зростання чистого прибутку;

г) всі відповіді правильні.

21. Об’єктом аналізу фінансових результатів діяльності підприємтсва є:

а) динаміка стану запасів підприємства;

б) рівень виконання плану щодо продуктивності праці;

в) забезпеченість виробничої діяльності основними засобами.

г) жодної правильної відповіді.

22. При аналізі якості прибутку підприємства береться до уваги такий критерій оцінки:

а) стабільна позитивна динаміка прибутку підприємства;

б) частка прибутку від операційної діяльності у заробленому фінансовому результаті;

в) динаміка показників котирування цінних паперів підприємства на фондовому ринку;

г) всі відповіді правильні.

23. Доречна для аналізу фінансових результатів інформація міститься у фінансовій звітності:

а) Форми №1;

б) Форми №2;

в) Форми №3;

г) всі відповіді правильні.

24. Для того, щоб отримати достовірну інформацію про чистий прибуток, отриманий підприємством, слід скористатися:

а) звітом про працю;

б) звітом про собівартість продукції;

в) балансом акціонерного товариства;

г) звітом про фінансові результати.

25. Доречну для детальнішого аналізу фінансових результатів інформацію відображено на рахунках:

а) 7-го класу Плану рахунків;

б) 8-го класу Плану рахунків;

в) 9-го класу Плану рахунків;

г) всі відповіді правильні.

26. Звіт про фінансові результати надає правдиву і неупереджену інформацію про:

а) реальний фінансовий стан підприємства на конкретну дату;

б) надходження і вибуття грошових коштів від різних видів діяльності підприємства протягом звітного періоду;

в) зміни компонентів власного капіталу за звітний та попередній періоди;

г) доходи, витрати та фінансові результати діяльності за звітний та попередній періоди.

27. Прибуток в процентах до вартості активів характеризує:

а) прибуток на гривню засобів на оплату праці;

б) рентабельність реалізації;

в) рентабельність активів;

г) рентабельність окремих видів продукції.

28. Прибуток у відсотках до середньорічної вартості основних засобів і нормованих оборотних засобів характеризує показник:

а) рентабельності реалізації;

б) загальної рентабельності;

в) рентабельності власного капіталу;

г) рентабельності майна.

29. Прибуток від реалізації у відсотках до виручки від реалізації продукції характеризує:

а) загальну рентабельність;

б) рентабельність реалізації;

в) рентабельність окремих видів продукції;

г) рентабельність майна.

30. Відношення прибутку, включеного до ціни виробу, до собівартості виробу у відсотках характеризує:

а) загальну рентабельність;

б) рентабельність реалізації;

в) рентабельність окремих видів продукції;

г) рентабельність майна.

31. Рентабельність окремих видів продукції це:

а) відношення у % прибутку, що включається в ціну виробу, до собівартості одиниці продукції;

б) відношення у % прибутку від реалізації продукції до доходу (виручки) від її реалізації;

в) відношення у % чистого прибутку до середньорічної вартості майна підприємства;

г) відношення у % валового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів і матеріальних оборотних коштів.

32. Величину прибутку з кожної гривні реалізації у відсотках показує показник:

а) рентабельності основної діяльності;

б) рентабельності реалізованої продукції;

в) рентабельності окремих видів продукції;

г) рентабельності майна.

33. Вплив окремих факторів на рівень рентабельності можна проаналізувати:

а) балансовим прийомом;

б) способом ланцюгових підстановок;

в) прийомами елементарної математики;

г) дисконтованого грошового потоку.

34. Фактори, які впливають на зміну прибутку від реалізації продукції, - це:

а) обсяг і структура продажу;

б) фінансова стійкість підприємства;

в) обсяг інвестицій у цінні папери;

г) невідшкодовані збитки від надзвичайних подій.

35. Фактори формування валового прибутку є:

а) зміна обсягу, структури і асортименту реалізованої продукції;

б) зміна виробничої собівартості;

в) зміна ціни на реалізовану продукцію;

г) всі відповіді правильні.

36. Резервом зростання величини фінансового результату від операційної діяльності є:

а) скорочення величини сплачених підприємством штрафних санкцій за порушення умов контрактів;

б) зростання обсягів реалізації зайвих товарно-матеріальних цінностей за ціною, нижчою від собівартості їх придбання;

в) зростання обсягів реалізації зайвих необоротних активів;

г) всі відповіді правильні.

37. Резервом зростання величини валового прибутку є:

а) скорочення величини сплачених підприємством штрафних санкцій за порушення умов контрактів;

б) зниження рівня виробничих витрат на 1 гривню реалізованої продукції;

в) зростання обсягів реалізації зайвих необоротних активів;

г) всі відповіді правильні.

38. Аналіз безбитковості продажу дозволяє визначити:

а) зону безпеки підприємства;

б) критичний обсяг продажу продукції;

в) обсяг реалізації продукції для отримання певного прибутку;

г) всі відповіді правельні.

39. На величину валового прибутку впливають фактори, пов’язані з:

а) реалізацією продукції;

б) фінансовою стійкістю підприємства;

в) структурою трудових ресурсів;

г) зміною оборотності оборотних засобів.

40. Рентабельність виробництва (загальна рентабельність) залежить від:

а) прибутковості реалізації;

б) оборотності оборотних засобів;

в) фондовіддачі основних виробничих засобів;

г) всі відповіді правильні.

41. Рівень рентабельності виробництва (загальна рентабельність) прямо залежить від:

а) валового прибутку;

б) фінансової стійкості;

в) ліквідності активів;

г) зменшення кредиторської заборгованості.

42. Для розрахунку абсолютної динаміки фінансового результату діяльності підприємства слід:

а) від значення прибутку звітного періоду відняти значення прибутку попереднього (базового) періоду;

б) від значення прибутку попереднього (базового) періоду відняти значення прибутку звітного періоду;

в) від фактичного значення прибутку звітного періоду відняти планове значення прибутку цього ж періоду;

г) від планового значення прибутку звітного періоду відняти фактичне значення прибутку цього ж періоду.

43. Для розрахунку абсолютного відхилення фінансового результату діяльності підприємства відносно плану слід:

а) від значення прибутку звітного періоду відняти значення прибутку попереднього (базового) періоду;

б) від значення прибутку попереднього (базового) періоду відняти значення прибутку звітного періоду;

в) від фактичного значення прибутку звітного періоду відняти планове значення прибутку цього ж періоду;

г) від планового значення прибутку звітного періоду відняти фактичне значення прибутку цього ж періоду.

44. Для розрахунку темпу зміни показника чистого прибутку необхідно:

а) значення прибутку звітного періоду поділити на значення прибутку попереднього (базового) періоду;

б) значення прибутку попереднього (базового) періоду поділити на значення прибутку звітного періоду;

в) від фактичного значення прибутку звітного періоду відняти планове значення прибутку цього ж періоду;

г) від планового значення прибутку звітного періоду відняти фактичне значення прибутку цього ж періоду.

45. Для розрахунку коефіцієнта виконання плану за показником чистого прибутку необхідно:

а) значення прибутку звітного періоду поділити на значення прибутку попереднього (базового) періоду;

б) значення прибутку попереднього (базового) періоду поділити на значення прибутку звітного періоду;

в) фактичне значення прибутку звітного періоду поділити на планове значення прибутку цього ж періоду;

г) від планового значення прибутку звітного періоду відняти фактичне значення прибутку цього ж періоду.

46. Для розрахунку відносної динаміки фінансового результату діяльності підприємства слід:

а) різницю між значенням прибутку звітного періоду і значенням прибутку попереднього (базового) періоду поділити на прибуток попереднього (базового) періоду і помножити на 100%;

б) різницю між значенням прибутку попереднього (базового) періоду і значенням прибутку звітного періоду поділити на прибуток звітного періоду і помножити на 100%;

в) різницю фактичного значення прибутку звітного періоду і планового значення прибутку цього ж періоду поділити на планове значення і помножити на 100%;

г) різницю планового значення прибутку звітного періоду і фактичного значення прибутку цього ж періоду поділити на планове значення і помножити на 100%.

47. Для розрахунку відносного відхилення фінансового результату діяльності підприємства відносно плану слід:

а) різницю між значенням прибутку звітного періоду і значенням прибутку попереднього (базового) періоду поділити на прибуток попереднього (базового) періоду і помножити на 100%;

б) різницю між значенням прибутку попереднього (базового) періоду і значенням прибутку звітного періоду поділити на прибуток звітного періоду і помножити на 100%;

в) різницю фактичного значення прибутку звітного періоду і планового значення прибутку цього ж періоду поділити на планове значення і помножити на 100%;

г) різницю планового значення прибутку звітного періоду і фактичного значення прибутку цього ж періоду поділити на планове значення і помножити на 100%.

48. Для аналізу розподілу заробленого підприємством прибутку використовують коефіцієнт:

а) оподаткування прибутку, як відношення суми податків і платежів, виплачених за рахунок прибутку, до величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

б) чистого прибутку, як відношення чистого прибутку до величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

в) співвідношення між сумою податків та інших обов’язкових платежів, виплачених за рахунок прибутку, до суми чистого прибутку;

г) всі відповіді правильні.

49. Для оцінки пропорцій дивідендної політики підприємства використовують коефіцієнт:

а) дивідендних виплат, як відношення суми виплачених дивідендів власникам до величини чистого прибутку;

б) капіталізація як відношення капіталізованої частини прибутку до суми того прибутку;

в) співвідношення між величиною виплачених дивідендів і капіталізованою частиною прибутку;

г) всі відповіді правильні.

50. Для оцінки використання капіталізованої частини прибутку визначають коефіцієнт:

а) резервування прибутку, як відношення відрахувань до резервного капіталу до величини капіталізованого прибутку (або суми чистого прибутку) підприємства;

б) інвестування прибутку, як відношення величини прибутку, що інвестується на приріст активів підприємства (приріст нерозподіленого прибутку) до величини капіталізованого прибутку (або суми чистого прибутку) підприємства;

в) співвідношення між резервованою та інвестованою частиною капіталізованого прибутку;

г) всі відповіді правильні.

Тема 8. Аналіз фінансового стану підприємства.

Мета теми:

- розкрити особливості аналізу фінансового стану підприємства;

- дати загальну оцінку фінансового стану підприємства (основного і оборотного капіталу);

- провести аналіз майна підприємства;

- ознайомити з основними показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства, його плато і кредитоспроможність.

1. Зміст і завдання аналізу фінансового стану підприємства, інформаційне забезпечення аналізу.

2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

3. Аналіз динаміки, складу та структури джерел фінансових ресурсів підприємства.

4. Аналіз фінансової та ринкової стійкості підприємства.

5. Аналіз платоспроможності та ліквідності.

6. Аналіз кредитоспроможності.

7. Аналіз грошових потоків.

1. Зміст і завдання аналізу фінансового стану підприємства, інформаційне забезпечення аналізу.

Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговими завданнями аналізу є:

· загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його
зумовлюють;

· вивчення відповідності між коштами та джерелами, раціо­нальності їх розміщення та ефективності використання;

· визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними
показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності
і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження
фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення
фінансового стану підприємства;

· дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;

· визначення ліквідності та фінансової стабільності підприємства;

· прогнозування можливих фінансових результатів, економічної
рентабельності, виходячи з реальних умов господарської
діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

· розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне
використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового
стану підприємства.

Це коло завдань визначається керівниками підприємств і вирішується внутрішнім аналізом.

Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямами:

· вивчення змін обсягу, структури і динаміки майна (капіталу)
підприємства, зокрема - мобільних (обігових) активів, відносних
показників управління активами;

· аналіз змін структури власних та залучених коштів і на основі
цього оцінка рівня раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства та його ринкової стійкості;

· оцінка фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

· аналіз показників керування боргами;

· оцінка платоспроможності підприємства;

· оцінка грошового потоку;

· виявлення причин утворення дебіторської і кредиторської заборгованості;

· вивчення та оцінка кредитних взаємовідносин підприємства з банками.

Слід зазначити, що завдання аналізу фінансового стану підприємства змінюються залежно від зацікавленості різних груп користувачів аналітичним матеріалом.

Так, наприклад, податкові органи за даними звітності намагаються отримати відомості про результати діяльності підприємства, вплив окремих чинників на відхилення від прогнозованих, передбачуваних результатів, про структуру балансового прибутку та його розподіл.

Акціонерів, що вклали свої кошти у власний капітал підприємства, цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Окрім того, їх цікавить рентабельність підприємницької діяльності та політика керівництва щодо виплати дивідендів,

Ці ж питання цікавлять і держателів облігацій, які випускає підприємство.

Оскільки банки зацікавлені в повноті та своєчасності погашення одержаних підприємством позик, їх цікавить питання кредито­спроможності підприємства.

Оцінку платоспроможності підприємства, перспектив його розвитку, рівня рентабельності проводять і фондові біржі, які купують і продають акції та облігації підприємства з метою одержання прибутку у вигляді курсової різниці. Відомо, що ціна на акції та облігації залежить від перспектив діяльності акціонерних підприємств. Тому біржі вивчають й аналізують фінансовий стан підприємств, перспективи їх розвитку в майбутньому.

Для вивчення тенденцій розвитку окремих галузей народного господарства і розробки рекомендацій з регулювання економіки країни статистичні органи вивчають і дають оцінку змінам низки аналітичних показників фінансової діяльності підприємств за кілька років.

Таким чином, зовнішні користувачі аналітичного матеріалу вивчають і дають оцінку таким показникам фінансової діяльності підприємства:

• прибуток і його розподіл;

· рівень рентабельності;

· майновий стан;

· зміна динаміки фінансового стану за кілька років;

· фінансова стійкість;

· платоспроможність;

· взаємовідносини підприємств з фінансово-банківською системою, постачальниками і споживачами продукції;

· перспективи розвитку в майбутньому.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовується система показників, яка характеризує зміни:

· структури капіталу за його розміщенням та джерелами утворення;

· ефективності використання капіталу;

· платоспроможності та кредитоспроможності підприємства;

· фінансової стійкості;

· рівня прибутковості (рентабельності) підприємства.

Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються внутрішні і зовнішні джерела інформації.

До внутрішніх джерел інформації відносять звітний бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати діяль­ності (форма № 2), звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3), пояснювальна записка до річного звіту, дані бухгалтерського обліку.

Зовнішні дані - це матеріали преси, фінансові довідники, висновки аудиторських фірм тощо.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженого Міністерством фінансів України 31.03,99 р., № 87.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до пункту 10 цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

Зобов'язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відобра­женням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

У статті «Нематеріальні активи» відображається вартість об'єк­тів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо почат­кова та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума зношеності. Залишкова вартість визначається як різниця між початковою вартістю і сумою зношеності.

У статті «Незавершене будівництво» показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих ціліс­них майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наво­дяться вартість інших необоротних матеріальних активів, окремо початкова (переоцінена) вартість, сума зношеності основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між початковою (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зношеності на дату балансу.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Відтерміновані податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Необоротні активи».

У статті «Виробничі запаси» показується вартість запасів сиро­вини, основних і допоміжних матеріалів, палива, куплених напівфаб­рикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

У статті «Незавершене виробництво» показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті «Готова продукція» показуються запаси виробів на скла­ді, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповіда­ють технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються в складі незавершеного виробництва.

У статті «Товари» показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

У статті «Векселі одержані» показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забез­печена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюдже­том» показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

У статті «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів).

У статті «Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів» показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

У статті «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті «Інша дебіторська заборгованість» показується заборго­ваність дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебітор­ської заборгованості та яка відображається в складі оборотних активів. У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

У статті «Інші оборотні активи» відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Оборотні активи».

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У статті «Статутний капітал» наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті «Пайовий капітал» наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими

документами.

У статті «Додатковий вкладений капітал» акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

У статті «Інший додатковий капітал» відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума прибутку, яка реінвестована в підприєм­ство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наво­диться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного

капіталу.

У статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгова­ності власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті «Вилучений капітал» господарські товариства відо­бражають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відобража­ються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету

та інших джерел.

У статті «Довгострокові кредити банків» показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

У статті «Інші довгострокові фінансові зобов'язання» наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нара­ховуються відсотки.

У статті «Відтерміновані податкові зобов'язання» показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті «Інші довгострокові зобов'язання» показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов'язання».

У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобо­в'язаннями» показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Векселі видані» показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги» показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті «Поточні зобов'язання Із розрахунків з бюджетом» показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

У статті «Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів» показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті «Поточні зобов'язання зі страхування» відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивіду­альне страхування його працівників.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) І формуванням статутного капіталу.

У статті «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків» відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті «Інші поточні зобов'язання» відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов'язання».

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського балансу.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за допомогою «читання» балансу.

Під «читанням» балансу розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства та його фінансовим станом.

У зарубіжній практиці фірм та на деяких вітчизняних підприєм­ствах при початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовуються показники горизонталь­ного (динамічного), вертикального (структурного) і трендового аналізів.

У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні зміни розміру валюти балансу та різних його статей за звітний період, а також темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства.

Для цього підсумок балансу на кінець періоду, який аналізують, порівнюють з підсумком балансу на початок цього періоду. Це дає змогу визначити масштабність підприємства, загальний напрям руху балансу. В звичайних виробничих умовах збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, але необхідно визначити, за рахунок чого вона зросла. Якщо це сталося за рахунок власного капіталу або за рахунок власного капіталу разом із збільшенням позикових коштів, то це добре. Однак керівництву підприємства варто замислитись, якщо зростання валюти балансу зумовлене зростанням лише боргових зобов'язань.

Зменшення валюти балансу «сигналізує» про звуження (згор­тання) діяльності підприємства. Причини такого згортання необхідно вивчити.

Після визначення динаміки зміни валюти балансу потрібно встановити її відповідність динаміці обсягів виробництва і реалізації продукції, прибутку. Більш швидкі темпи зростання обсягів виробництва, реалізації продукції і прибутку порівняно з темпами зростання валюти балансу свідчать про поліпшення використання коштів на даному підприємстві і, навпаки, відставання темпів зростання виробництва, реалізації і прибутку від темпів зростання валюти балансу вказує на погіршення використання коштів.

Наступним етапом «читання» балансу є визначення показників прибутку, товарної і реалізованої продукції в розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості майна. Цей показник порівнюється з даними минулих років, з аналогічними показниками інших підприємств, середньогалузевими даними. Ці показники при ринковій економіці використовуються для характеристики ділової активності керівників підприємств.

Показник виторгу від реалізації продукції (послуг) у розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості майна показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва та обігу або скільки реалізованої продукції дає кожна гривня господарських коштів.

Показники балансового прибутку в розрахунку на 1 грн. середньо­річної вартості майна характеризують рентабельність усього майна підприємства.

«Читання» бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оціню­ється збільшення в активі балансу залишків грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, як правило, основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу - підсумку першого розділу й особливо сум прибутку, доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської заборго­ваності в активі і кредиторської заборгованості в пасиві балансу.

Потрібно зазначити, що в умовах ринкової економіки пере­глядається оцінка характеру змін деяких статей балансу. Наприклад, якщо раніше в усіх випадках позитивно оцінювались збільшення залиш­ків грошових коштів на розрахунковому та валютному рахунках, то тепер підприємства повинні намагатися більш раціонально використо­вувати вільні грошові кошти (надавати позику іншим підприємствам, купувати короткострокові цінні папери). Підприємства, які орієнтуються на ринкову економіку, як правило, здійснюють короткострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купують патенти, ліцензії та іншу інте­лектуальну власність, яка відображається в статті «Нематеріальні активи».

Метою вертикального (структурного) аналізу є визначення:

· питомої ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець звітного періоду;

· змін у питомій вазі;

· змін у % до розміру статей балансу на початок періоду (темп приросту статті балансу);

· змін у % до змін валюти балансу (темп приросту структурних
змін - показник динаміки структурних змін);

· ціна одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті
- відношення розміру абсолютної зміни до відсотка
абсолютної зміни на початок періоду.

Зіставляючи структури змін в активі та пасиві, можна зробити висновок про те, через які джерела в основному був приплив нових коштів і в які активи ці нові кошти в основному вкладено.

Для коригування фінансової стратегії підприємства, визначення перспектив фінансового стану особливе значення має трендовий аналіз окремих статей балансу.

При трендовому аналізі використовуються спеціальні економіко-математичні методи (середній приріст, визначення функцій, що дають опис поведінки даної статті балансу, та інше).

Ознаками «доброго» балансу щодо підвищення (зростання) ефективності можна вважати такі показники:

· коефіцієнт поточної ліквідності > 2,0;

· забезпеченість підприємства власним оборотним капіталом;

· зростання власного капіталу;

· немає різких змін в окремих статтях балансу;

· дебіторська заборгованість на рівні (у рівновазі) розмірів
кредиторської заборгованості;

· у балансі відсутні «хворі» статті (збитки, прострочена
заборгованість банкам і бюджету);

· на підприємстві запаси і затрати не перевищують розмір
мінімальних джерел їх формування (власний оборотний капітал,
довгострокові та короткострокові кредити і позики).

Найбільш повну й глибоку інформацію про загальний фінансовий стан підприємства його динаміку можна одержати шляхом побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу Вперше поняття і загальну форму цього балансу запропонував засновник балансоведення Н. А. Блатов у 20-х роках. Порівняльний аналітичний баланс будується на основі бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел коштів.

Економісти Ю. Мороз і О. Камінський пропонують проводити аналіз фінансового стану підприємства за даними агрегованого балансу підприємства. При агрегуванні статей балансу використовують різні види групувань залежно від мети аналізу та його напрямів. Вони, зокрема, пропонують такий варіант агрегованого балансу в основному за принципом ліквідності:

Актив балансу I. Основний капітал Основний капітал та інші позаоборотні активи Нематеріальні активи Довгострокові фінансові вкладення ІІ. Оборотний капітал Швидкореалізовувані активи Середньореалізовувані активи Дебіторська заборгованість Короткострокові фінансові вкладення Повільнореаліховувані активи у.т.ч.протрочена дебіторська заборгованість ІІІ. Збитки і витрати, віднесені на майбутні періоди Витрати майбутніх періодів Збитки

Пасив балансу IV. Власні кошти Власний капітал Додатковий капітал V. Позикові кошти Довгострокові зобов’язання Короткострокові зобов’язання Заборгованість за короткотерміновими кредитами банку у.т.ч.протрочені Заборгованість постачальникам у.т.ч.протрочена заборгованість Заборгованість за бюджетними та позабюджетними платежами Заборгованість за витратами до оплати Інша заборгованість

Запропонований варіант побудови агрегованого балансу заслуго­вує на увагу, оскільки форма цього балансу найбільш наближена до західних стандартів складання бухгалтерської та фінансової звітності. В основу при складанні агрегованого балансу покладено принцип ліквідності. За цим же принципом побудовані баланси американських фірм та підприємств тих країн, бухгалтерський облік в яких ведеться за англосаксонським зразком.

За іншою формою звіту, яка застосовується, зокрема, у Франції, статті балансу класифікуються виходячи з юридичних критеріїв.

Наприклад, пасив балансу французьких підприємств має дві частини: власний капітал (капітали, резерви, прибуток), боргові зобов'язання (борги фінансові, борги постачальників, борги соціальні, борги фіскальні).

Деякі західні аналітики радять для фінансового аналізу викорис­товувати «функціональний баланс», побудований таким чином, щоб виявити або підкреслити основні функції підприємства як на рівні розміщення коштів, так і на рівні джерел коштів. Ось приблизна схема функціонального балансу:

Дата добавления: 2015-05-24