Аналіз динаміки, складу та структури джерел фінансових ресурсів підприємства

Пасив

Актив

Активи для інвестування (іммобілізація)

Активи експлуатаційної діяльності (запаси, боржники і т. д.)

Активи ліквідні

Фінансування інвестування

Фінансування експлуатаційної діяльності (борги, постачальники)

Фінансування ліквідних активів

На практиці в більшості випадків при побудові балансу використовують кілька підходів

Стабільність фінансового стану підприємства залежить ввід правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структур майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

За даними балансу (ф.1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу – валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату.

Далі визначається відхилення за кожним видом майна і джерел його утворення порівнянням даних на кінець і початок звітного періоду. Для вивчення структури змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел його утворення.

Детальний аналіз цього питання дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні і позичені кошти. Отже, менеджер матиме змогу вирішити, наскільки надійними є джерела засобів і що треба для забезпечення грошових надходжень. Цей аналіз уможливлює також визначення відповідності стратегії підприємства (фірми) напрямкам використання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації.

І етап. Загальна оцінка стану майна і його окремих частин. (таблиця 8.1).

З даних аналітичної таблиці 8.1. можна зробити висновок, що на кінець року вартість майна в розпорядженні підприємства становила 7882 тис.грн., тобто за звітний період майно підприємства збільшилось на 3210 тис.грн. за рахунок збільшення основних і оборотних коштів. У загальній вартості майна, яке перебуває в розпорядженні підприємства 64,62% становлять основні засоби й необоротні активи, які збільшилися на кінець звітного періоду на 2963 тис.грн., і в загальній вартості майна їхня питома вага збільшилась на 19,03%.

Оборотні активи збільшилися на 27 тис.грн., але в загальній вартості майна їхня питома вага зменшилась на 18,84% причому матеріальні активи на кінець звітного періоду збільшились на 60 тис.грн., а їхня питома вага в загальній вартості оборотного капіталу зменшилась на 2,15%, частка дебіторської заборгованості зменшилась на 2,74%, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Таблиця 8.1.

Загальна оцінка стану майна

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна
А
І. Усього майна (валютного балансу)
1.1. Основні засоби і необоротні активи
у % до майна	45,59%	64,62%	19,03%
1.2. Оборотні активи (оборотний капітал)		27,19
у % до майна	53,34%	34,50%	-18,84%
1.2.1. Запаси
у % до оборотного капіталу	52,17%	50,02%	-2,15%
1.2.2. Дебіторська заборгованість			-7
у % до оборотного капіталу	29,78%	27,03%	-2,74%
1.2.3. Кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті
у іноземній валюті			-115
у % до оборотного капіталу
у національній валюті	2,81%	7,40%	4,58%
у іноземній валюті	4,82%	0,18%	-4,63%
1.3. Витрати майбутніх періодів
у % до майна	1,07%	0,89%	-0,18%

Кошти (гроші) та їх еквіваленти в національній валюті збільшилася на 131 тис.грн., але в іноземній валюті значно зменшилося.

Далі вивчаються співвідношення динаміки оборотних і необоротних активів, а також показники мобільності всього майна підприємства й оборотних активів:

а) якщо оборотні кошти збільшилися, а необоротні активи зменшилися, це означає, що на підприємстві спостерігається тенденція прискорення оборотності всього майна підприємства. Результатом може бути вивільнення частини коштів і короткострокових вкладень (якщо відсоток за цими статтями зріс);

б) для характеристики майна розраховується коефіцієнт мобільності майна: відношення вартості оборотних активів до вартості всього майна;

в) коефіцієнт мобільності оборотних активів розраховується як відношення найбільш мобільної їх частини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів. Збільшення коефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства.

Слід зазначити, що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширення виробництва.

ІІ етап. Аналіз виробничого потенціалу.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства (особливо на майбутній період), необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять:

- основні засоби;

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- витрати майбутніх періодів.

Ці статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники вартості майна:

1. наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

2. наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;

3. коефіцієнт зносу основних засобів;

4. середня норма амортизації;

5. наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50%. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу.

Такий розрахунок здійснюється на початок і кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

Виробничий потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції. Високі темпи зростання фінансових вкладень можуть знизити виробничі можливості підприємства.

ІІІ етап. Аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів.

На основі аналізу структури оборотних коштів вивчають зміни, що відбулися в складі оборотних коштів в цілому, а після цього – в розрізі окремих статей.

Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

1. прибуток (після сплати податків);

2. амортизаційні відрахування;

3. приріст власних засобів;

4. збільшення заборгованості за кредитами і позиками;

5. збільшення зобов’язань з кредиторської заборгованості.

Причини зменшення оборотних коштів.

1. витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;

2. капітальні вкладення;

3. довгострокові фінансові вкладення;

4. зменшення кредиторської заборгованості.

Необхідно також порівняти за даними балансу розмір зміни іммобілізованих активів (необоротні активи) з оборотними коштами. Якщо темп приросту оборотних коштів вищий, ніж необоротних іммобілізованих коштів, це означає, що на підприємстві існує тенденція прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

Далі необхідно проаналізувати складові іммобілізованих активів. Якщо в складі цих коштів значну частину становлять довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства зменшуватиметься.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Дата добавления: 2015-05-24