Аналіз кредитоспроможності

Ліквідність активів - це величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Що менше необхідно часу для перетворення того чи іншого активу в грошову форму, то вища його ліквідність.

Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства коштівдля погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов'язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.

Аналіз платоспроможності та ліквідності.

В умовах ринкових відносин питанню платоспро­можності суб'єктів господарської діяльності приділяється особлива увага.

Керівники підприємств повинні мати достовірну інформацію про наявність коштів, необхідних для розрахунків із заробітної плати з персоналом, за платежами в бюджет з фінансовими органами, за позиками з установами банків, за товарно-матеріальні цінності з постачальниками. Така інформація потрібна і для прогнозування фінансової діяльності на майбутнє.

В оцінці платоспроможності зацікавлені й підприємства-партнери, які надають комерційний кредит або вирішують питання про відтермі­нування платежів, й установи банків при визначенні кредитоспро­можності позичальників.

Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Ліквідність означає спроможність перетворення активу в готівку.

Цей показник свідчить про те, як швидко підприємство може продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Поняття платоспроможності та ліквідності за своїм змістом дуже близькі, але ліквідність більш містке поняття, оскільки від ліквідності балансу залежить платоспроможність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів.

Ліквідність балансу, або платоспроможність, забезпечується в тому разі, коли менш ліквідні активи покриваються відносно стійкими пасивами, а короткостроковим борговим зобов'язанням відповідає найбільш ліквідна частина активів.

Ліквідність характеризує не лише поточний стан розрахунків, а й їх перспективу.

Важливість ліквідності краще за все можна усвідомити лише тоді, коли оцінюються можливі результати недостатньої спроможності підприємства покрити свої короткострокові зобов'язання.

Розрізняють кілька ступенів ліквідності, зокрема - недостатню ліквідність та високий рівень недостачі ліквідності.

Недостатня ліквідність означає, що підприємство не в змозі ско­ристатися перевагами надання йому знижок і вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що керівництво підприємства не має свободи вибору і це обмежує його дії.

Високий рівень недостачі ліквідності означає, що підприємство неспроможне погасити свої поточні борги і зобов'язання. Це може спричинити його неплатоспроможність і навіть банкрутство.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю, часткову або повну втрату вкладень капіталу.

Для кредиторів такий стан ліквідності в боржника може означати затримку в сплаті відсотків та основної суми боргу або часткову чи повну втрату позичених коштів. Стан ліквідності підприємства може вплинути на його взаємовідносини з партнерами, оскільки підприємство може бути неспроможним виконувати умови контрактів, а це, у свою чергу, призводить до втрат зв'язків підприємства з постачальниками. Ось чому аналізу ліквідності приділяється така велика увага.

Залежно від того, які зобов'язання підприємства приймають у розрахунок, розрізняють короткострокову і довгострокову платоспро­можність.

Оцінка платоспроможності проводиться за даними балансу на основі розрахунку таких показників:

· розміру власного оборотного капіталу;

· коефіцієнтів ліквідності;

· співвідношення позикового та власного капіталу;

· коефіцієнта довготермінового залучення позикових коштів;

· коефіцієнта забезпеченості процентів за кредитами.

Усі вище перелічені показники, крім показників ліквідності, розглянуто в попередніх темах. Що ж до показників ліквідності, то тут розрізняють:

· коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності;

· коефіцієнт поточної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття);

· коефіцієнт загальної ліквідності.

Розраховуючи всі ці показники, до уваги беруть один і той же знаменник - короткострокові зобов'язання: короткострокові кредити, позики, не погашені в строк, короткострокові позикові кошти та кредиторську заборгованість (III розділ пасиву балансу).

Розглянемо кожний з цих показників.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс. лікв.} - це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів: грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидкореалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов'язань.

Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена за необхідності негайно. Його значення вважається теоре­тично достатнім, якщо воно перевищує 0,2 - 0,3 %. Тобто якщо під­приємство на даний момент може на 20 - 30 % погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною

Кабс.лікв = (Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції) / Поточні зобов’язання

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) - це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених у дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов'язань (коротко­строкової заборгованості):

Кп.л. = (Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції + Дебіторська заборгованість + Готова продукція) / поточні зобов’язання

Деякі фахівці рекомендують обчислювати коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшв.л.) як відношення величини поточних активів мінус запаси і незавершене виробництво (Нзв.) до величини поточних зобов'язань:

Кшв.л = (Поточні активи – Запаси - Нзв) / Поточні зобов’язання

Незбалансованість платіжного календаря спонукає підприємство негайно шукати резерви збільшення обсягу фінансових ресурсів як за рахунок прискорення відвантаження продукції, ліквідації недоліків у сфері розрахунків зі споживачами продукції, так і за рахунок зменшення (або тимчасового відкладення) певних витрат, налагодження парт­нерських відносин з комерційними банками. Якщо ж дані оперативного фінансового планування показують, що в той чи інший період підприємство забезпечує стале перевищення коштів над потребами в них, є сенс внести певну суму вільних грошей на банківський депозит, що приносить підприємству відповідний дохід. Наявність сталого значного сальдо грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства недоцільна.

Оцінка платоспроможності підприємства передбачає вивчення та аналіз причин фінансових утруднень підприємства. Вивчається, як часто виникають неплатежі, тривалість прострочених боргів. Як правило, причинами неплатоспроможності бувають:

· невиконання плану з випуску та реалізації продукції;

· недотримання режиму економії, перевитрати по собівартості;

· недовиконання плану прибутків і як результат - нестача
власних джерел самофінансування;

· високий процент оподаткування;

· відвернення коштів у наднормативні запаси сировини,
матеріалів, готової продукції.

Поняття платоспроможності підприємства взаємопозв'язане з поняттям його кредитоспроможності. Але залежно від мети аналізу це можна розглядати по-різному. В одному випадку платоспроможність підприємства розглядається як більш широке поняття порівняно з його кредитоспроможністю. В іншому - платоспроможність зводиться до ліквідності балансу, яка є однією з характеристик кредитоспроможності.

Розглянемо перший випадок. Підприємство може забезпечити своєчасне погашення боргових зобов'язань як за рахунок ліквідного балансу, достатнього розміру капіталу, рентабельної діяльності, ефективного управління цією діяльністю, тобто факторів кредито­спроможності або фінансової стійкості, так і за рахунок використання вторинних джерел погашення боргу як гарантії, поручительств, страхування, застави. При низькій кредитоспроможності позичальника кредитор завжди вимагає забезпечення, тобто вторинних джерел погашення боргу.

Кредитоспроможність характеризується здатністю своєчас­но розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Рівень кредитоспроможності підприємства - один з основних методів оцінки кредитного ризику.

При іншому підході, коли платоспроможність зводиться до ліквідності балансу, ширшим поняттям є кредитоспроможність, а платоспроможність є лише одним з її чинників. У цьому разі ліквідність балансу свідчить про спроможність підприємства вивільнити з обороту кошти для погашення боргових зобов'язань.

Дата добавления: 2015-05-24