Поняття про внутрішнє середовище організму

ТЕМА. ФУНКЦІЇ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ

Рефлекторна дуга – шлях рефлексу.

Будова:

І. Рецептори органів чуття сприймають подразнення і перетворюють їх на нервовий імпульс, який далі поширюється по структурах рефлекторної дуги.

Рецептори – спеціалізовані клітини, або кінцеві структури чутливих нервових клітин. За розташуванням поділяються на: зовнішні (шкіри, ока, вуха), внутрішні (внутрішніх органів та опорно-рухової системи).

За характером подразнень: 1. фоторецептори, 2. механорецептори, 3. хеморецептори, 4. терморецептори.

ІІ. Нервовий імпульс по доцентровому шляху (чутливому – аферентному) несе інформацію до ЦНС, де відбувається передача імпульсу з чутливого на руховий нейрон.

ІІІ. В ЦНС інформація отримується, обробляється і передається на руховий шлях.

ІV. По руховому шляху (відцентровому – еферентному) імпульс іде до робочого органа (ефектор).

V. Робочим органом може бути скелетні та гладкі м’язи, залози, серце.

Основна частина рефлекторних дуг в організмі людини складається з трьох нейронів, деякі з двох нейронів (колінний, ахіллів рефлекси).

Час рефлексу залежить від складності рефлекторної дуги, сили подразнення та рівня збудливості.

У нервовій системі виділяють ЦНС (головний і спинний мозок), ПНС (12 пар черепномозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів).

Функціонально ПНС поділяється на соматичну, яка іннервує скелетні м’язи та органи чуття, та вегетативну (автономну), яка іннервує внутрішні органи. Соматична підпорядковується вищими кірковими нервовими центрами, а тому більше ніж інші відділи нервової системи контролюється свідомістю.

Забезпечує зв’язок ЦНС зі шкірою, м’язами, сухожиллями і зв’язками суглобів; з навколишнім середовищем завдяки шкірній та м’язовій чутливості.

Внутрішнє середовище організму утворюють кров, міжклітинна рідина та лімфа.

Особливості крові - рідка тканина, безперервний рух, утворення і руйнування формених елементів за межами кровоносного русла.

Головна функція крові транспортна. Її різновидами є:

1.Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Ця функція забезпечує енергією організм.

2.Трофічна функція – кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин.

3. екскреторна функція (перенесення кінцевих продуктів метаболізму клітин до органів виділення); полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.

4.Теплорегуляційна, тобто збереження сталості температури тіла(перенесення тепла від енергоємних органів (наприклад, м’язів) до шкіри або внутрішніх органів, які потребують зігрівання;. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров рівномірно розподіляючись в організмі створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).

5.Регуляторна – кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об’єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.(перенесення гормонів).

6.Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму) досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи. забезпечення водно-електролітного обміну (в артеріальній частині більшості капілярів рідина та електроліти надходять у тканину, у венозній повертаються у кров);

7.Захисна – лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).(антитіла та лімфоцити знешкоджують чужородні організми);

Складовими фізіологічної системи крові є: кровотворні органи (лімфатичні вузли, червоний кістковий мозок), кроворуйнівні органи (печінка, селезінка), нервовий і гуморальний механізми регуляції складу крові.

В організмі людини кров становить 5-8% маси тіла, що дорівнює 5-6 л. У стані фізіологічного спокою по кровоносних судинах циркулює лише половина всієї крові. Друга частина знаходиться в депо (печінка, селезінка, легені, судини шкіри, периферичні вени кінцівок). Депонована кров надходить у кровоносне русло, коли виникає потреба (м’язова робота, крововтрати тощо).

Посередником між клітинами крові та тканинами є міжклітинна рідина. Її функція переміщення поживних речовин і О2 з крові до тканин і виведення з клітин продуктів метаболізму. Та частина міжклітинної рідини, яка відтікає від органів по лімфатичних судинах в кров, називається лімфою.

Дата добавления: 2015-05-24