Роль та місце історико-краєзнавчих досліджень в теорії i практиці історичного знання. особливості історико-краєзнавчих (локальних) досліджень

Роль та місце історико - краєзнавчих в теорії та практиці історичного пізнання. Особливості історико - краєзнавчих (локальних) досліджень.

Історичний процес, його хід зумовлений об’єктивною закономірністю розвитку суспільства, історичний процес ніколи не проходить одноманітно по всій території. Без врахування місцевих особливостей історичний процес буде сплощеним і неповним. Конкретна історія краю багатша ніж загальна схема.

Історичне кр-во завжди збагачувало і збагачує історичну науку. Без вивчення місцевої історії історичні дослідження будуть виглядати абстрактно і бездоказово.

Богословський вважав, що місцеві розвідки – грунт історичних досліджень. Вивчення місцевої історії допомагає, а іноді і виправляє раніше зроблені висновки теорії та практики.

Історичне кр-во – полк перевірки окремих і загальних положень історичного пізнання. Вивчення конкретного дає можливість історії як науці розкрити певні закономірності, водночас, ці закономірності, які зумовлюють країну в цілому, врешті-решт в головному визначають розвиток краю. Діалектичний аспект.

Історичне кр-во і історична наука взаємозбагачують і доповнюють одне одного.

Висновок. Неодмінною умовою успішних досліджень є оптимальне поєднання вивчення місцевого та загального матеріалу.

Цінність регіональних досліджень в тому, щоб визначити особливості історичного процесу, не підганяючи його під загальну схему.

Історична наука прагне виявити закономірності історичного процесу, тому методи досліджень історичної науки і кр-ва відмінні.

Особливості історико – краєзнавчих досліджень:

1. у специфічних просторових формах організації конкретного (фактичного) матеріалу і чіткій локалізації об’єкту дослідження;

2. у максимальному наближенні до суб’єкту історичного процесу – людини в її природному та соціокультурному оточенні;

3. у більшій конкретності та деталізації дослідження;

4. у можливості вивченні процесів сучасного суспільства по гарячих слідах, безпосередніх слідах подій;

5. у майже необмежених евристичних (пошукових) можливостях, що зумовлюються специфікою джерельної бази. Джерельна база – необмежена.

6. у активному використанні здобутків і дослідницьких методів суміжних галузей знань.

Логічна схема пізнання в краєзнавстві:

1. Накопичення фактів, які стосуються об’єкту досліджень;

2. виявлення їхньої специфіки, зумовленої регіональними особливостями;

3. визначення ролі і місця регіональних історичних подій у загальному перебігу історичного процесу;

простеження певних особливостей, що стосуються діалектики загального і особливого.

Дата добавления: 2015-05-24