Особливості галузі діяльності ПАТ «Будівельні матеріали», загальні економічні фактори і умови

Промисловість будівельних матеріалів — комплекс галузей у складі важкої промисловості, які забезпечують найважливішими будівельними матеріалами всі види будівельних робіт. За всіма ознаками це один з найстаріших напрямків матеріального виробництва на Землі, підвалини якого ховаються у надрах первісного суспільства. Протягом історичного часу ця галузь теж була значною мірою трансформована в зв'язку з появою нових видів будівельних матеріалів, проте еволюція її, на відміну від більшості інших галузей промисловості, відбувалася шляхом нагромадження — нові будівельні матеріали, як правило, не перекреслювали існування своїх попередників, змінювалися лише технологія виробництва та основні напрямки використання тих чи інших матеріалів. Саме тому, поряд з незнаними раніше матеріалами (цементом, бетоном тощо), і досі широко використовуються у будівництві різноманітні природні утворення, відомі ще первісній людині (природні камені, глини та ін.).

Промисловість будівельних матеріалів поділяється на великі групи:

1) видобування і первинна обробка мінерально-будівельної сировини (пісок, гравій, щебінь, бутовий камінь, пиляний камінь,глина тощо);

2) виробництво в'яжучих матеріалів (цемент, вапно, гіпс та ін.);

3) виробництво різноманітних стінових матеріалів і конструкцій для зведення будівель і споруд (цегла, бетон, залізобетон тощо).

4) інші виробництва (черепиці, облицювальної плитки, віконного скла).

До неї належать такі галузі: цементна, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів,

будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.

За економічним призначенням продукція промисловості будівельних матеріалів належить до виробництва засобів виробництва і є основною частиною матеріально-технічної бази будівництва, забезпечуючи зростання обсягів капітального будівництва та його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів і конструкцій. Ця промисловість має велике значення для індустріалізації будівництва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капітальних вкладень у народне господарство. Розвиток промисловості будівельних матеріалів в Україні пов'язаний з наявністю будівельної сировини.

Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельний камінь тощо. Галузь виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція — стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, толь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельна кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо.

Промисловість будівельних матеріалів розвивається під впливом двох чинників — сировинного і споживчого, тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Залежно від потреб будівництва і стадій технологічного процесу виділяють підприємства і виробництва, що орієнтуються на сировинні райони: наприклад, видобуток і первинна обробка сировини (піску, гравію, щебеню, бутового каменю тощо), виробництво в'яжучих (цементу, вапна, гіпсу) і стінових матеріалів, а також ті, що тяжіють до споживача: виробництво залізобетонних конструкцій, шиферу, будівельного і віконного скла тощо.

Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів — Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Комплексотвірні функції промисловості будівельних матеріалів незначні внаслідок слабкого зв'язку її з іншими галузями виробництва щодо сировини і збуту готової продукції. У господарському комплексі економічного району вона виковує роль обслуговуючої галузі, тому сконцентрована здебільшого у великих містах. Так, у Києві розміщено майже 40 заводів з виробництва будівельних матеріалів.

Вітчизняні забудовники змушені імпортувати від 50 до 80 % будматеріалів, і це суттєво позначається на собівартості українських новобудов. Провідні гравці ринку з метою уникнення дорогого та неякісного імпорту відкривають нові виробничі потужності.

Промисловість будівельних матеріалів характеризується складністю галузевої структури. Найважливішими підгалузями є виробництво стінових, рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів, азбестоцементних труб і шиферу, видобування і переробка нерудних будівельних матеріалів, цементна промисловість, виробництво будівельної кераміки. На них припадає понад 80 % усієї продукції і майже 90 % робітників, зайнятих у будівельній промисловості.

Виробництво будівельної цегли - одне з найстаріших у промисловості будівельних матеріалів. Його підгалузями є виробництва глиняної та силікатної цегли. Сировина для них є майже скрізь, тому їх розміщення зорієнтоване на споживача, оскільки перевезення цегли на далекі відстані економічно невигідне.

В цегельній промисловості важку ручну працю замінили механізми, а виробництво стало цілорічним. У високопродуктивних кільцевих тунельних печах глиняну цеглу випалюють протягом 18—36 год. її виробництво дуже матеріаломістке: на 1000 шт. цегли потрібно 2,5 м3 глини. Виробляють глиняну цеглу звичайну, порожнисту й пористу.

З кварцового піску з домішками вапна (на 1000 шт, цегли — 2,5 м3 піску та 0,1—0,2 м3 вапна) виготовляють силікатну цеглу, її виробництво менш трудомістке, ніж глиняної, і вона на 30 % дешевша.

Найбільшими виробниками будівельної цегли є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Бахмут, Слов'янськ, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.

Основним фактором розвитку ринку будівельних матеріалів виступає загальний розвиток будівельної галузі в Україні.

Згідно даних Державної служби по статистиці будівельна галузь України динамічно розвивається, на протязі останніх п’яти років приріст обсягів будівельних послуг становив в середньому 8,2 % в рік. Приріст кількості будівельних підприємств за цей період становив в середньому 8,6 % в рік.

Будівельна цегла один з найбільш дешевих стінових матеріалів в Україні, що відповідає існуючим кліматичним умовам країни. Саме це та досвід роботи будівельних підприємств з цеглою, робить її найбільш популярним будівельним стіновим матеріалом. Попит на цеглу зростає відповідно до зростання обсягів будівництва в Україні. Аналіз ринку цегли в Україні ускладнюється відсутністю єдиної системи класифікації видів цегли, тому різні офіційні джерела інформації наводять різні дані стосовно обсягів виробництва і споживання будівельної цегли в Україні. Основним сегментом будівельного ринку, що споживає цеглу, виступає житлове будівництво.

Оцінювання сильних і слабких сторін, маркетингових можливостей та загроз ПАТ «Будівельні матеріали» проведено за допомогою матриці SWOT-аналізу (табл. 1.1).

SWOT-аналіз ПАТ «Будівельні матеріали» показав, що підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на концентрованому сегменті ринку по виробництву цегли, займає досить стабільне становище на ньому та має можливості для свого подальшого розвитку. В табл.1.1 показані конкретні напрями з потенціювання сильних сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить підприємству конкурентні переваги.

Матриця SWOT-аналізу ПАТ «Будівельні матеріали»

SWOT	Сильні сторони (S) 1.Досвід роботи на ринку 2. Висока швидкість доставки 3.Наявність електронної пошти 4. Відносно невеликий штат організації. 5. Молодий і перспективний колектив. 6. Гнучка політика керівництва. 7. Порівняно недорогі початкові матеріали. 8. Хороша репутація у клієнтів. 9. Низькі витрати на одиницю продукції	Слабкі сторони (W) 1. Відсутність підрозділу економічного аналізу 2.Відсутність спеціального маркетингового підрозділу 3. Відсутність власного Веб-сайту 4. Брак власного устаткування. 5. Додаткові транспортні витрати. 6. Недостатньо високий прибуток 7. Порівняно із зарубіжними аналогами окремі види продукції неконкурентноспроможні 8. Недосконале обладнання
Можливості (О) 1. Невисокий рівень конкуренції 2. Можливість виготовляти продукцію на рівні світових стандартів 3. Розширення виробничої лінії. 4. Вихід на нові ринки. 5. Налагодження роботи з постачальниками інших регіонів.	SO-стратегія 1.Розширення участі на ринку 2.Привернення уваги можливих клієнтів за домомогою інтернет 3. Стратегія концентрованого зростання. Можливий вихід на нові ринки.	WO-стратегія 1.Створення маркетингової, економічної груп на підприємстві 2. Навчання персоналу 3. Найбільш ефективними є дії з посилення позицій на ринку 4. Стратегія скорочення витрат також є доцільною, оскільки прибуток у компанії невеликий, а ціни на матеріали ростуть.
Загрози (Т) 1. Поява нових конкурентів. 2. Збільшення цін на матеріали. 3. Зростаючий конкурентний тиск. 4. Зниження репутації. 5. Банкрутство.	ST-стратегія 1.Формування асортиментної політики, тісно пов’язаної із диверсифікацією в напрямку розширення асортименту виготовлення товарів 2.Використання принципів цінової дискримінації клієнтів 3.Перегляд системи надання товарних кредитів і політики встановлення відсотків за ними	WT-стратегія 1.Надання відстрочок у платежах для надійних клієнтів 2.Привернення уваги нових клієнтів шляхом формування оптимального ассортименту товарів, доступних за ціною для різних сегментів споживачів

На цегельному ринку спостерігається дефіцит будівельної цегли. Найбільш яскраво дефіцит виражено в Дніпропетровську, Одесі та Криму.