Правила, які полегшують вирішення генетичних задач

Перше правило. Якщо при схрещуванні двох фенотипово однакових особин в їх потомстві спостерігається розщеплення ознаки, то ці особини гетерозиготні (♀ мама – Аа; ♂ тато – Аа).

Друге правило. Якщо в результаті схрещування особин, які відрізняються за фенотипом по одній парі ознак, отримано потомство, у якого спостерігається розщеплення по той самій парі ознак, то одна з батьківських особин була гетерозиготна, а інша – гомозиготна по рецесивній ознаці (♀ мама – Аа; ♂ тато – аа).

Третє правило. Якщо при схрещуванні фенотипово однакових (за однією парою ознак) особин в першому поколінні гібридів відбувається розщеплення ознак на три фенотипові групи в співвідношенні 1: 2: 1, то це свідчить про неповне домінування ознаки і про те, що батьківські особини гетерозиготні (♀ мама – Аа; ♂ тато – Аа).

Четверте правило. Якщо при схрещуванні двох фенотипові однакових особин серед нащадків відбувається розщеплення ознак в співвідношенні 9: 3: 3: 1, то вихідні особини були дигетерозиготні (♀ мама – АаВв; ♂ тато – АаВв).

Таблиця 1: Позначення які застосовують в генетичних задачах

Позначення (символ)	Сутність цього позначення (що означає це позначення)
Р	– батьки (паренте);
Х	– схрещування між батьками;
♀	– материнська особина (жіноча), знак Венери (люстерце з ручкою);
♂	– батьківська особина (чоловіча), знак Марсу (копіє з щитом);
G ©®	– гамети (гамете або гаметес) – праворуч від символу гамет позначають самі гамети вписані в кружальця;
F	– нащадки, гібриди (філіс);
F1, F2	– цифрові індекси позначають покоління гібридних нащадків;
:	– співвідношення між різними за генотипом або фенотипом групами нащадків ((3:1); (9:3:3:1); (1:1) та ін.);
А, а	– алельні гени, з яких один домінантний, інший рецесивний;
А, b	– НЕалельні гени;
А	– домінантний алельний ген;
а	– рецесивний алельний ген;
Ā, a	– алельні гени, за відсутності домінування або неповному домінуванні, позначають верхньою надлітерною рискою – ПРОМІЖНЕ успадкування;
Аа	– гетерозигота або моногетерозигота (гетерозигота за однією ознакою);
АаВb	– ДИгетерозигота (гетерозигота за двома ознаками);
АА	– домінантна гомозигота;
ААВВ	– домінантна за двома ознаками гомозигота;
ААbb	– домінантна за першою ознакою і рецесивна за другою ознакою гомозигота
аа	– рецесивна гомозигота;
ааbb	– рецесивна за двома ознаками гомозигота
ААВb; АаВВ; ааВb; Ааbb	– організми гомозиготні за однією ознакою і гетерозиготні за іншою ознакою
АаВ_; А_Вb; _аВb	– нижньою рискою позначається НЕВІДОМИЙ ГЕН, який треба знайти
X^aY; X^АX^a	– верхнім індексом позначаються ГЕНИ ЛОКАЛІЗОВАНІ В СТАТЕВІЙ ХРОМОСОМІ

6. Порядок проведення роботи.

6.1 Спочатку уважно прочитайте короткі теоретичні відомості.

6.2 Виконайте чотири завдання згідно вашого варіанту.

6.3 При розв’язуванні завдань користуйтесь таблицею 1 а також законами Менделя і додатковими правилами.

6.4 Розв’язок завдань супроводжуйте розрахунками та посиланнями на конкретні закони Менделя або додаткові правила.

6.5 Обов’язково використовуйте при розв’язуванні завдань решітку Пеннета.

Дата добавления: 2015-05-24