Їським

Особливості корекційної роботи залежать від (пеня виразності РДА. Так, наприклад, якщо поява сів та моторних стереотипій при РДА 4-го ступеня свідчить регрес і погіршення стану дитини, то при РДА 1-го ступеня ознакою розвитку, появи вибіркового ставлення до середо-Тому корекційній роботі обов'язково має передувати ре-ьна діагностика структури дефекту, ступеня його виразності ^•сильних сторін особистості дитини.

*^і: У випадку глибокого ступеня РДА добре зарекомендував метод холдінг-тсрапії, розроблений М. Уєлч. Його сут-полягає в тому, що матері пропонують взяти дитину на і, попри її агресивний спротив, обнімати її, гладити, при-ати до себе Дитина при цьому вириватиметься, кусатимеіь-*ї*арапатиметься. У відповідь мати ще дужче обіймає і пере-

17^Г>

Модуль II Психххіюго-педахачна характеристика дітей з порушеннями ncujoafiiswatctxi

конує дитину у своїй любові. Зрештою дитина виснажується і заспокоюється Холдшг проводиться щодня Поступово періоди конфронтації та відторгнення скорочуються в часі і зводяться на нівець. В такий спосіб досягаються довірливі взаємини дитиня з матір'ю, на основі яких можна вибудовувати подальшу корек-ційну роботу.

Основним завданням корекційної робота є розви­ток у дитини здатності взаємодіяти з навколишнім світом. Фахівці з проблем РДА О. С. Нікольская, Є. Р. Ба-єнская, М. М. Ліблінг застерігають від типових помилок в організації корекційного впливу, до яких, зокрема, відносять фіксацію на питаннях "Хто винен?", "Що чекає дитину у май­бутньому?"; прагнення зробити дитину "зручною"; підведення дитини до шаблонів вікової норми; установку на те, що окреме досягнення дитини кардинально вирішить всі проблеми.

Першим завданням корекційного впливу при РДА, від якого залежить успішність всієї роботи, є встановлення емоційного контакту з дитиною. Спочатку за підтримки матері вона повинна призвичаїтись до приміщення, в якому проходять заняття, переконатись в тому, що їй тут нічого не загрожус Дитину можуть налякати голосні розмови, різкі рухи, надмір­на активність та метушливість дорослого; неприємними можуть бути пряме звернення, запитання, активні спроби привернутії увагу, настирні пропозиції щось подивитись, тілесні контакти, зазирання в очі. Ознакою того, що дитина призвичаїлась до об­становки може бути її прагнення дослідити приміщення або його окремі об'єкти. Дорослий доброзичливим поглядом, посмішкою підтримує щонайменші прояви активності дитини, невербальни-ми засобами виказує готовність допомогти (підняти іграшку, що впала під стіл; подати руку для опори, якщо дитина хоче вилізти на стілець, щоб подивитись у вікно тощо). Дорослий терпляче очікує, коли дитина сама підійде до нього і виявить готовність до взаємодії. Важливо, щоб дитина відчувала, що сама контро­лює ситуацію спілкування: дистанцію, засоби, тривалість та ін­тенсивність контакту. Можна терпляче вислуховувати шаблонні розповіді дитини, даючи їй цим самим досвід комфорту у спіл­куванні. Можна встановлювати контакт опосередковано через батьків, спілкуючись з ними у присутності дитини на цікаві для неї теми. В процесі спілкування слід стежити за наростанням моторної напруженості, метушливості, іншими різкими зміна

розвитку та особливості роботи з ними в умовах каргкигшкп та інклюзивної освтги

ми у поведінці, які можуть бути сигналами наростання тривоги. У такому випадку дорослий повинен негайно знизити свою ак тивність і пошукати приємнішу для дитини тему. Встановивши довірливі взаємини, можна переходити до спільних ігор, малю­вання та інших видів активності, які приносять задоволення ди-, тині, в яких вона почувається успішною.

Наступним завданням коре'кційної роботи є роз­виток активного осмисленого ставлення до світу.,;На заваді цьому стоїть схильність дітей з РДА до одноманіт-itforo повторення тих самих рухів, фраз, дій. Стереотипії не Можна усунути, оскільки вони виступають у якості захисту від, тривоги та засобу аутостимуляції. Дорослий може прийняти ^киву поведінку дитини, приєднатися до неї і трансфор­мувати її з середини. Так, до сюжету агресивної фантазії дити- Іщ можна ввести доповнення неагресивного побутового харак-й?Єру. Розширення і ускладнення стереотипів дитини перетво-Ij їх із випадкового набору в систему зв'язків з оточенням. Усвідомлення життєвого стереотипу як звичної послідовності їокремих подій дає дитині можливість навчитись чекати, загля-ати в майбутнє, а отже планувати.

Впливати на поведінку дитини з РДА можна через відпо-чу організацію простору. Так, відкрита книга спонукає до), щоб погортати її, роздивитись малюнки; встановлені качелі щоб на них погойдатись; відкрита коробка з пластиліном -

поліпити тощо.

Діти з РДА потребують постійної емоційної підтримки, бливо при появі несподіваних подразників, труднощів та пе-чкод. Дитина повинна відчути впевненість дорослого у тому, вона хороша, попри невдачі. Позитивну та негативну оцінку

надавати дуже обережно. Про помилки в діяльності можна зрити як результат спільного неуспіху, який спільними ж зу-

іми обов'язково буде виправлений іншим разом.

Формування навчальної діяльності дитини з РДА залежить успішності психокорекційної роботи, спрямованої на соціа-їію. Тому описані вище напрямки роботи повинні переду-

навчанню.

Найчастіше дитина з РДА не може навчатись в колекти­ве є підставою для призначення індивідуального навчання, цемо особливості реалізації індивідуального підходу у на-№і аутичних дітей

Модуль II Псшамаео-гихкіхегчна характеристикаОітей з порушеннями психофничтм*

Особливості реалізації індивідуального підходу у навчанні аутичних дітей

• для організації навчання повинно бути обладнане спеціальне
постійне місце;

• педагог повинен проводити заняття в той самий час;

• перш ніж приступати до навчання педагогу необхідно встано
вити контакт з дитиною;

• передусім слід виявити рівень актуальних знань дитини,
адже розвиток при РДА може бути настільки нерівномірним,
що навчати дитину з таким діагнозом за певною програмою
виявляється недоцільним. З кожного предмета даються ті
знання, які дитина спроможна засвоїти. Навчаючи дитину
з РДА, важливо постійно орієнтуватись на її актуальніш
стан;

• поява напруження, стереотипних рухів, інших проявів неа­
декватної поведінки є ознакою підвищення тривожності. Том\
ні в якому разі не можна дитину карати за таку поведінку
У співробітництві з психологом вчитель може виробити кон
кретні прийоми усунення таких станів або їх попередження,

• у процесі навчання не варто фіксуватись на унікальних здіб­
ностях дитини до обчислень, механічного запам'ятовування
тощо;

• слід стежити за тим, щоб учень усвідомлював практичну зна­
чущість одержаних знань, вмів застосовувати їх у своїй ді
яльності;

• навіть якщо дитина з РДА спроможна навчатись в умовах
класу, вона часто «випадає» з фронтальної роботи, тому по­
требує постійної підтримки та заохочення;

• опитування такої дитини краще проводити індивідуально;

• учню з аутизмом слід допомогти встановити контакт з одно­
класниками;

• клас необхідно налаштовувати на підтримку комфортного са­
мопочуття такої дитини.

Дата добавления: 2015-05-24