Рівні організації живого в біології

Екологія рефлектує феномен життя

Екологія у своїх витоках тісно пов’язана з феноменом життя.

• Вона відображає стан життя на планеті (стан живих організмів, стан екосистем)
• Вона роздумує над поняттям життя (переосмислення означеного феномену є фундаментальною передумовою формування екологічної свідомості).

Сутність життя не вичерпується такими конкретними характеристиками, як здатність до метаболізму та редублікації, або постійним прагненням живих систем до забезпечення гомеостазу. Таємниця життя є однією з найтаємничіших в науці філософії. Й.Ґетте зазначив, що в біології важлива не думка про природу, а відчуття природи, природного досвіду і спостереження, безпосереднє переживання явищ.

«У кожній живій істоті те, що ми називаємо частками, є настільки невіддільне від цілого, що може бути зрозумілим лише в ньому і з ним, і ні частки не можуть бути взяті за міру цілого, ні ціле – за міру часток» (Ґетте Й.В. Избранные философские произведения. Москва, 1964. с. 47)

З філософського погляду, характерна риса живого, полягає в тому, що все живе спроможне до іманентної дії, тобто реальна спроможність живого бути причиною і кінцевою метою власних дій.

Існують три рівні життя (їх описав ще Арістотель):

На І-му рівні – вегетативний – ця іманентна дія виявляється у спроможності живитися, рости й відтворюватися (здійснювати певні рухи).

На ІІ-му – чутливий (тваринний) – ця дія виявляється у цих самих спроможностях, що і в попередньому, але додається здатність саморегулювати власну діяльність.

На ІІІ-му рівні – духовний (людський) – характеризує людину – виникає спроможність до раціонального мислення та свободи.

Щодо екології, то вона розглядає всі три рівні життя.

На сьогоднішній день, виходячи з головних властивостей живого, в біології виділяють наступні рівні організації живої матерії:

Клітина – тканина – орган – організм – популяція – біоценоз – екосистема – біосфера.

Клітина – основа живої природи. Це система безперервних біохімічних перетворень що називаються метаболізмом. А суть метаболізму полягає в наступному: 1) забезпечити енергією клітину для того, щоб вона могла виконувати свої біологічні функції, 2) а також забезпечити будівельним матеріалом для зростання та відновлення (регенерації) клітинних структур.

Сукупність (система) клітин, які виконують одну функцію формують тканини.

Тканини формують органи, які виконують одну або кілька специфічних функцій.

Орган - це частина тіла певної форми, що складається з однакових груп тканин і виконує спеціальну функцію

Різні за функцією тканини та органи, які взаємодіють і пов’язані між собою складають організм.

Це жива істота, частини якого — органи — впливають один на одного так, що вони функціонуют разом как стабільне єдине ціле.

Організм, взаємодіє з навколишнім середовищем (природою) і виступає при цьому як цілісна система. Основними властивостями організму є: безперервний обмін речовин з навколишнім середовищем, здатність рости і розвиватися, множитися (давати потомство), мінливість та спадковість.

Сукупність особин одного виду, які займають певну територію – популяцію.

Популяція – угрупування особин одного виду, які проживають на спільній території.

Кожне угрупування особин, що належать до одного виду, має окреслену генетичну структуру, яка виражена в певних морфологічних особливостях виду.

Сукупність популяцій – біоценоз

Біоценоз – сукупність популяцій різних видів, пов’язані між собою різноманітними біологічними стосунками.

В межах біоценозу відбувається кругообіг речовин та енергії, а також формування середовища життя організмів.

Біогеоценоз – сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов’язані між собою обміном речовин та енергії.

Сукупність біоценозів формує макросистему що називається екосистемою. Екосисте́мою в екології називають природну сукупність організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій і т.ін. — що загалом мають назву «біоценоз»), які мешкають разом в спільному середовищі («біотопі») та функціонують як взаємопов'язана система.

Таким чином, екосистема — це біоценоз + його біотоп.

А сукупність екосистем планети творить біосферу Землі.

Біосфера – оболонка Землі, яка включає частини атмосфери, гідросфери і літосфери, населені живими організмами.

Верхня межа біосфери має озоновий екран, що затримує більшу чатку згубних для живих організмів ультрафіолетових променів. А нижня – тепловий бар’єр.

Екологія досліджує явища, які займають шість рівнів організації живої природи: сферою екології є організми, популяції, біоценози, біогеоценози, біоми і біосфера.

Дата добавления: 2015-05-24