Чисельність і щільність популяцій

Упродовж свого життя популяція займає певну територію і зберігає якусь середню статистичну кількість особин. Вивчаючи популяцію найперше визначають чисельність та щільність особин. Ці два показники визначають ступінь впливу даної популяції на екосистему (на скільки вагомою є дана популяція).

Чисельність популяції – це загальна кількість особин, які належать до однієї популяції на певній території або в певному об’ємі (води, ґрунту, повітря).

Чисельність популяції є змінною величиною. Розрізняють неперіодичні (такі, що спостерігаються рідко) і періодичні (постійні) коливання чисельності популяції. Чисельність будь-якої популяції коливається під впливом дії біотичних і абіотичних факторів.

Повінь, пожежа, град, раптові морози, поcуха, буревії, надмірне застосування хімічних препаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових хижаків, паразитів, епідемії – все це може призвести до багаторазового скорочення чисельності популяції, навіть до повної її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції, за звичай, викликає ланцюгову реакцію в біоценозі і може спричинити коливання чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від 3-4 до 30 і більше видів тварин.

У кожний конкретний момент будь-яка популяція складається з певної кількості особин. Ця доволі динамічна величина часто залежить від народжуваності і смертності особин у популяції.

Народжуваність – кількість нових особин, які з’явилися за одиницю часу у процесі розмноження.

Смертність – кількість особин, які загинули за одиницю часу.

Головним джерелом поповнення популяції є відтворення потомства.

Швидкість зростання популяції визначається біотичними потенціалом – це кількість нащадків, яку здатна дати одна материнська особина. В одних видів біотичний потенціал здатний перевищувати мільярд, в інших – буде обмежуватися кількома десятками. Види, які живуть у сприятливих умовах і добре пристосовані до виживання, мають низький біотичний потенціал. І навпаки, висока смертність зумовлює надзвичайно високу плодючість. Наприклад, риби, які не турбуються про потомство, відкладають тисячі і навіть мільйони ікринок. Біотичний потенціал деяких видів риб сягає у місяць до 3 мільярдів, а в акул, для яких характерне яйцеживонародження, він обмежений десятками. Більшість шкідливих комах здатні плодити від кількасот до тисячі особин.

Для стабілізації чисельності популяцій достатньо, щоб до розмноження доживало стільки потомків, скільки було батьків. Якщо відсоток виживання вищий за відсоток рівноваги, популяція зростає, якщо менший – популяція зменшується. Це необхідно враховувати як при боротьбі зі шкідниками, так і при охороні зникаючих видів.

Також існує поняття мінімальної чисельності популяції, нижче якої популяція перестає існувати.

При характеристиці популяції часто використовують поняття щільності – кількості особин певного виду на одиниці площі чи об’єму.

При збільшенні чисельності щільність популяції повинна зростати. Щільність не росте лише у випадку її розселення, розширення ареалу.

Максимальною щільністю особин популяції вважається така, яка вже не може підтримуватися екосистемою.

Мінімальна щільність особин на певній території не дає можливостей для їх розмноження, а отже і для існування цієї популяції в екосистемі.

Існують різні методи підрахунку чисельності та щільності популяцій. Розмір території, на якій здійснюється підрахунок, залежить передусім від розміру особин (мурашка чи олень), можливостей їх підрахунку (нерухоме дерево і рухлива тварина). Для великих хижаків площа підрахунку може сягати 100 км². для підрахунку дерев, білок чи мурашників можна взяти площу 1 га, тоді як для личинок травневого хруща чи дощового хробака – 1 м². У водному середовищі або ґрунті поряд з одиницею площі для дрібних та мікроскопічних мешканців беруть одиницю об’єму 1 дм³ або 1л, 1см³ або 1мл.

Дата добавления: 2015-05-24