Метання гранати

Метання гранати виконується стоячи з місця, з розбігу, з коліна, з положення лежачи. В навчально-бойових умовах зазначені способи метання застосовуються в атаці, з невисоких укриттів, траншеї, танка.

Метання гранати стоячи з місця. Узяти гранату в праву руку; від­ставляючи праву ногу назад (або з кроком лівою ногою вперед), зробити замах рукою назад дугою; відштовхуючись правою ногою і подаючи корпус уперед, кинути гранату, проносячи її маховим рухом руки над плечем. При метанні цим способом досягається найбільша влучність.

У цілі, що перебувають на відстані понад 30 м, метання гранати ви­конується із замахом дугою назад. Для цього потрібно стати обличчям до цілі, гранату тримати в напівзігнутій руці перед собою. Зробити правою ногою крок назад (або лівою вперед); згинаючи праву ногу в коліні і повертаючи корпус вправо, замахнутись, відводячи руку з гранатою по дузі назад. Розгинаючи праву ногу і повертаючись грудьми до цілі, метнути гранату у ціль, проносячи її над плечем і випускаючи з додатковим ривком кисті. Вага тіла в момент кидка переноситься на ліву ногу.

Метання гранати з розбігу. У вихідному положенні перед розбігом метальник утримує гранату перед грудьми за нижню половину ручки (під час метання гранати вагою 700 г), мізинець перебуває під її основою, а великий палець розташований уздовж осі снаряда. Розбіг складається з двох частин: від старту (вихідного положення) до контрольної мітки (15-20 м) і від контрольної мітки до планки (7-9 м).

У першій частині розбігу метальник набирає швидкість, у другій – виконує «обгін» снаряда і кидок. Кроки в цій частині прийнято називати кидковими. їх може бути 4-6 або трохи більше. На контрольну мітку метальник ступає лівою ногою (при метанні правою рукою).

Відведення гранати виконується двома способами: дугою вперед-вниз-назад або вгору-назад. Техніка виконання кидкових кроків зображена на мал. 1. Під час першого кидкового кроку плечовий пояс повертається праворуч і трохи нахиляється в той же бік, рука з гранатою починає відведення. До кінця другого кидкового кроку поворот плечей закінчується і метальник стає в положенні лівим боком до напряму розбігу. Рука з гранатою повністю відведена назад і випрямлена. Третій крок називають «скрісним»: права нога обганяє ліву і ставиться перед лівою з п'яти (на зовнішню сторону стопи носком назовні). Рука, якою роблять кидок, залишається випрямленою. Плечі і таз розвернуті вправо, а зігнута у ліктьовому суглобі ліва рука розташовується перед грудьми. Четвертий крок виконується лівою ногою, що, немов випереджаючи дії правої ноги, швидко виноситься вперед і пружно ставиться на п'яту з наступним переходом на всю ступню (носком усередину). Завершуючи четвертий крок, спортсмен стає у вихідне положення для виконання фінального зусилля — «ривка».

У фазі фінального зусилля спочатку включаються м'язи ніг, а потім тулуб і руки, причому метальник повинен зберігати стабільну опору на ноги протягом усього кидка.

Оптимальний кут вильоту снаряда близько 40-42° відносно горизонту; граната, як правило, обертається вертикально в площині польоту.

Після кидка для утримання рівноваги метальник робить швидкий крок правою ногою вперед з поворотом носка усередину і, згинаючи ногу в колінному суглобі, гальмує рух тіла вперед. При цьому він може зробити кілька підстрибувань на нозі, намагаючись не наступити на планку.

Методика навчання:

1. Ознайомлення з технікою метання.

2. Освоєння хвата і кидка гранати з місця.

3. Розучування фінального зусилля при кидку з місця і з кроку правою ногою.

4. Вивчення техніки кидкових кроків і виходу у вихідне положення для кидка.

5. Вільний біг із гранатою в руці з поступовим збільшенням швидкості.

6. Удосконалення техніки метання гранати з короткого, середнього і повного розворотів.

Метання гранати з коліна. З положення стоячи на правому коліні припідняти коліно від землі і, відводячи руку з гранатою назад або вгору-назад, зробити замах; корпус при цьому відхиляється назад і повертається вправо. Розвертаючись грудьми до цілі і різко нахиляючись вперед у бік лівої ноги, кинути гранату у ціль, проносячи її над головою.

Метання гранати з положення лежачи. Підтягти руки до грудей і спертися ними на землю. Відштовхуючись руками і відставляючи праву ногу назад, звестися на ліве коліно і одночасно зробити замах, відводячи руку з гранатою назад; відштовхуючись правою ногою, повертаючись грудьми до цілі й падаючи вперед, метнути гранату і впасти на зігнуті руки.

Навчання метання гранати стоячи з місця, з коліна і з положення лежачи здійснюється спочатку поетапно, а потім у цілому.

ГІГІЄНА ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

У процесі занять з фізичної підготовки необхідно дотримуватись гігієнічних вимог, що висуваються до місця занять, спортивного і спеціального знаряддя, спортивної форми тих, хто займається.

Спортивні споруди мають відповідати специфіці окремих видів спорту. Це стосується стану стін, стелі, підлоги, місткості спортивних споруд із розрахунку на одну людину (у гімнастичних залах – 4 м²), їх освітленості (не менше 150 – 200 лк на підлозі), вологості повітря (у залах 35 – 65%, закритих басейнах — 40 – 70%), наявності штучної вентиляції.

У спортивних залах дозволяється тренуватися лише у спеціальній спортивній формі. Спортивне знаряддя та інвентар мають бути справними, добре закріпленими. Спортивну форму і одяг добирають індивідуально з урахуванням виду фізичної підготовки і умов заняття.

Треба враховувати, що спортивний одяг має відповідати кліматичним умовам і не заважати виконувати вправи. Холодної пори року одяг повинен захищати від надлишкової втрати тепла, а теплої — не заважати тепловіддачі. Тканина, з якої виготовлено спортивний одяг, повинна пропускати повітря і вбирати піт або не заважати його випаровуванню. При низькій температурі й сильному вітрі слід вдягати куртку із цупкої тканини. Одяг повинен бути еластичним і не спричиняти подразнення шкіри. Спортивний одяг треба вдягати лише на заняття і прати після кожного інтенсивного тренування.

Спортивне взуття повинно бути з натуральної, м'якої та гігроскопічної шкіри, відповідати особливостям будови ступень, його потрібно добре припасовувати через те, що тісне взуття призводить до деформування ступень і ускладнює нормальний кровообіг, а надто вільне — до намуляння.

Для запобігання інфекційним захворюванням під час занять фізичними вправами необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, загартовування організму, виконувати елементарні правила гігієни (затуляти рот при кашлі, чиханні тощо); провітрювати приміщення, не користуватись чужими речами (мочалкою, рушником, носками, взуттям тощо).

Особиста гігієна полягає у дотриманні раціонального добового режиму; належному догляді за тілом і порожниною рота; гігієною статевого життя; відмові від шкідливих звичок. Суворе дотримання правил особистої гігієни сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню ефективності тренувальних занять. Особиста гігієна має не лише індивідуальне, але й соціальне значення — нехтування нею може призвести до розповсюдження у колективі різних захворювань.

Раціональний добовий режим створює оптимальні умови для діяльності і відновлення організму, сприяє підвищенню фізичної працездатності. В його основі — правильне чергування праці та відпочинку. Виконання певної роботи в один і той же час сприяє формуванню в організмі динамічного стереотипу, і зменшує нервове напруження. Режимом дня має бути передбачено різні види діяльності у суворо визначений час; чергування навчальної діяльності, тренувальних занять і відпочинку;регулярне харчування у один і той же час; вибір оптимального часу для тренувань; тривалий і повноцінний сон.

Підніматися вранці слід не пізніше сьомої години, відразу починати ранкову гімнастику, яка прискорює процес переходу від стану сну до активної життєдіяльності, тонізує ЦНС, активізує роботу всіх органів, створює добрий настрій, позитивно впливає на самопочуття.

Оптимальним часом для фізичних навантажень вважається час з 10 до 13 та з 16 до 20 години. Протягом дня необхідно передбачити час активного і пасивного відпочинку, культурного дозвілля.

Особливу увагу треба приділяти сну — основному виду відпочинку. Нормальний сон відновлює працездатність ЦНС, забезпечує відчуття бадьорості і гарний настрій. Тривалість сну залежить від віку, стану здоров'я та індивідуальних особливостей людини. Для дорослих людей сон має тривати не менше 7 – 8 годин, а при дуже великому навантаженні — 9 – 10 годин. Систематичне недосипання викликає виснаження нервової системи, зниження працездатності, послаблення захисних сил організму.

Догляд за тілом передбачає різні гігієнічні заходи: догляд за шкірою, порожниною рота, руками, ногами, волоссям. Основа догляду за шкірою — регулярне миття тіла гарячою водою з милом і мочалкою не менше одного разу у чотири-п'ять днів (душ, ванна, лазня). Після цього слід обов'язково змінити натільну білизну. Обличчя, шию, верхню частину тіла необхідно мити щодня вранці та ввечері. Після виконання різних робіт та перед їжею, після відвідування туалету руки обов'язково миють з милом.

Ноги необхідно мити щодня на ніч, після миття ніг необхідно насухо витирати ступні і проміжки між пальцями, кожного дня вдягати чисті шкарпетки. При появі сухих мозолів їх слід своєчасно видаляти за допомогою мозольного пластиру або мозольної рідини. Для профілактики епідермофітії слід користуватись тільки особистими речами. Перебуваючи у роздягальнях, туалетах, душових, треба користуватись індивідуальними гумовими капцями.

Догляд за волоссям передбачає своєчасну їх стрижку та миття. Сухе волосся рекомендується мити один раз у 10 – 12 днів. При цьому не рекомендується користуватись господарським милом.

Дата добавления: 2015-05-24