Результати титрування 3 страница

Реакція на йон Sr²⁺ з сірчаною кислотою H₂SO₄

До 1 мл розчину солі стронцію прилити 0,5 мл розчину сірчаної кис-
лоти, якщо осад відразу не випадає, то дати постояти.

SrCl₂ + H₂SO₄ = SrSO₄ + 2HCl

Sr²⁺ + = SrSO₄

Аналітична реакція на йон Cr²⁺

У пробірку налити 1–2 мл розчину солі Cr₂(SO₄)₃, долити 3–5 мл розчину NaOH та добавити 3–4 краплі розчину H₂O₂. Нагріти до появи жовтого забарвлення . Написати рівняння відповідних реакцій.

Аналітична реакція на йон Mn²⁺

У пробірку налити 1–2 краплі дуже розведеного розчину MnSO₄, 1–2 краплі AgNO₃ (каталізатор), 1 мл розчину NaOH з с(NaOH) = 2 моль/л та
1 мл розчину Na₂S₂O₈. Підігріти. Розчин забарвлюється у характерний червоно-фіолетовий колір . Написати рівняння реакцій. Чи мож-
ливе використання цієї реакції для визначення йонів Ag⁺?

Аналітичні реакції на йон Ni²⁺ з диметилгліоксимом

(реакція Л.А. Чугаєва)

У пробірку налити краплю розчину солі нітрату нікелю (ІІ), додати
3–6 крапель водного розчину аміаку та 2–3 краплі спиртового розчину диметилгліоксимату. Спостерігають випадання яскраво-червоного осаду диметилгліоксимату нікелю (внутрішньокомплексна сполука). Реакція ду-
же чутлива! Використовується для виявлення йонів Ni²⁺ у стічних водах.

Аналітичні реакції на йон Со²⁺ з нітратом калію

2–3 краплі розчину нітрату кобальту (ІІ) налити у пробірку, додати декілька крапель розчину СН₃СООН до рН=3 (проба універсальним індикатором) та 1–2 краплі розчину нітрату калію. Випадає жовтий кристалічний осад K₃[Co(NO₂)₆].

Co(NO₃)₂ + 7KNO₂ + 2СН₃СООН = K₃[Co(NO₂)₆]↓ + NO +

+ 2KNO₃ + 2СН₃СООK + H₂O

Co⁺² + + 3K⁺ + 2СН₃СООН = K₃[Co(NO₂)₆]↓ + NO + 2СН₃СОО^- + H₂O

Реакція на йон Hg²⁺ із SnCl₂

У пробірку до 0,5 мл розчину хлориду меркурію (ІІ) (сулеми) додати по краплям розчин SnCl₂. Утворюється білий осад каломелю (Hg₂Cl₂), який поступово чорніє.

а) 2HgCl₂ + SnCl₂ = Hg₂Cl₂↓ + SnCl₄

2HgCl₂ + Sn²⁺ = Hg₂Cl₂↓+ Sn⁴⁺ + 2Cl^–

б) Hg₂Cl₂ + SnCl₂ = 2Hg + SnCl₄

Hg₂Cl₂ + Sn²⁺ = 2Hg + Sn⁴⁺ + 2Cl^–

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО КОЛОКВІУМІВ

ІII. АГРЕГАТНИЙ СТАН РЕЧОВИН

Робота: III. 1.

Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газо-подібному стані.

Робота: III. 2.

Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода.

Ідеальний газ, умови його існування. Основні газові закони і умови їх застосування. Рівняння стану ідеального газу. Практичне застосування рівняння Менделєєва–Клапейрона. Реальні гази та умови їх існування. Рівняння стану реальних газів. Методика роботи і оформлення дослідних даних.

Загальна характеристика рідкого стану. В’язкість і текучість рідини. Одиниці вимірювання в’язкості. Основні рівняння гідродинаміки потоку Ньютона і Пуазейля, умови їх застосування. Причини відхилення від ламі-нарного потоку. Методи визначення в’язкості і фактори, що впливають на в’язкість. В’язкість розчинів високомолекулярних речовин. Методика робо-
ти і оформлення дослідних даних.

ІV. ХІМІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА ТА БІОЕНЕРГЕТИКА

Робота: IV. 1.

Визначення теплоти горіння газів за допомогою калориметра Юнкерса.

Робота: IV. 2.

Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі.

Основні поняття і термінологія. Перший закон термодинаміки, його математичний вираз. Застосування першого закону термодинаміки до біологічних систем. Термохімія. Закон Гесса і висновки з нього. Стандарт-
ні теплоти (ентальпії) утворення, нейтралізації, згорання, розчинення. Термохімічні розрахунки. Методика виконання роботи та оформлення результатів.

V. ПОВЕРХНЕВІ ЯВИЩА (ПОВЕРХНЕВА ЕНЕРГІЯ, ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ ТА АДСОРБЦІЯ

НА МЕЖІ РОЗДІЛУ ФАЗ)

Робота: V. 1.

Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку кра-
пель (сталагмометричним методом)

Робота: V. 2.

Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини

Робота: V. 3.

Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі

Робота: V. 4.

Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів

Робота: V. 5.

Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля

Робота: V. 6.

Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту

Робота: V. 7.

Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції

Робота: V. 8.

Обезсолювання води за допомогою йонітів

Робота: V. 9.

Розділення йонів Fe³⁺, Cu²⁺, Co²⁺ методом хроматографії на оксиді алюмінію

Поверхневий натяг як питома поверхнева енергія на межі розділу двох фаз. Одиниці вимірювання поверхневого натягу. Фактори, що впливають на поверхневий натяг чистої рідини. Поверхнево-активні і поверхнево-неактивні речовини. Особливості будови їх молекул, приклади. Вплив по-
верхнево-активних речовин на величину поверхневого натягу води. Ізо-
терма поверхневого натягу. Зв’язок поверхневого натягу і адсорбції на межі розділу рідина – газ. Рівняння Гіббса. Позитивна і негативна адсорбція. Методи визначення поверхневого натягу. Фізико-хімічна суть йонооб-
мінної адсорбції. Вибіркова адсорбція. Правило Пескова – Панета – Фаянса. Йоніти. Обмінна ємність йонітів. Використання йонітів у медицині. Поняття про хроматографію. Методика визначення поверхневого натягу методом відліку крапель. Оформлення дослідних даних.

VІ. РОЗЧИНИ НЕЕЛЕКТРОЛІТІВ

Робота: VI. 1.

Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин

Робота: VI. 2.

Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопіч-
ним методом

Загальна характеристика розчинів та їх практичне значення. Способи вираження концентрації розчинів. Розчинність у воді твердих, рідких та газоподібних речовин. Рівняння Сєчєнова та закон Генрі. Взаємна роз-чинність рідин. Критична температура розчинення рідин. Методика роботи і оформлення дослідних даних.

Закон Рауля. Кріоскопія та ебуліоскопія. Осмос, осмотичні явища. За-
кон Вант-Гоффа. Ізотонічні, гіпотонічні, гіпертонічні розчини. Плазмоліз, тургор. Оформлення результатів.

VІІ. РОЗЧИНИ ЕЛЕКТРОЛІТІВ

Робота: VIІ. 1.

Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації

Робота: VIІ. 2.

Визначення розчинності малорозчинних сполук

Робота: VIІ. 3.

Визначення іонного добутку води

Робота: VIІ. 4.

Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування

Робота: VIІ. 5.

Визначення вмісту лікарської речовини в розчині

Теорія електролітичної дисоціації. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Електростатична теорія сильних електролітів (теорія Дебая–Гюккеля), основні положення теорії. Йонна сила розчину. Провід-
ники першого і другого роду. Фактори, що впливають на величину елек-
тропровідності сильних та слабких електролітів. Загальна, питома та еквівалентна електропровідність, їх значення. Електроліти в організмі людини. Рідини і тканини організму як провідники другого роду. Суть кон-
дуктометричного титрування. Закономірності кондуктометричного титру-
вання. Вимірювання електропровідності. Методика експерименту та роз-
рахункові формули.

VІІІ. ГАЛЬВАНІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЕЛЕКТРОДНІ ПОТЕНЦІАЛИ

Робота: VIІІ. 1.

Вимірювання електрорушійної сили гальванічного елемента

Робота: VIІІ. 2.

Визначення водневого показника потенціометричним методом

Робота: VIІІ. 3.

Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисо-
ціації слабкої кислоти

Виникнення електродного потенціалу на межі метал–розчин його солі. Залежність величини потенціалу від природи металу, концентрації йонів даного металу в розчині і від температури. Формула Нернста для елек-
тродного потенціалу. Електроди порівняння. Нормальний водневий і кало-
мельний електроди, їх будова і виникнення потенціалу. Нормальні потен-
ціали. Ряд напруг. Дифузійні потенціали. Теорія гальванічного елементу. Зворотні і незворотні гальванічні елементи, концентраційні, хімічні та окисно-відновні гальванічні ланцюги. Елемент Вестона, його будова і застосування. Компенсаційний метод визначення ЕРС: електрична схема. Визначення потенціалів окремих електродів. Водневий електрод, утво-
рення потенціалу і його залежність від концентрації водневих йонів. Нор-
мальний потенціал водневого електроду. Хінгідронний та скляний елек-
троди. Визначення концентрації водневих йонів за допомогою хінгід-ронно-каломельного ланцюга. Вода як слабкий електроліт. Йонний до-
буток води, його практичне значення. Концентрація водневих йонів і водневий показник, їх взаємозв’язок. Методи вимірювання рН. Буферні системи та їх властивості. Приклади буферних систем. Механізм дії буферних систем. Поняття про буферну ємність і фактори, що визначають буферну ємність. Лужний резерв крові. Біологічне значення буферних систем. Методика експерименту.

Оформлення дослідних даних.

IX. ХІМІЧНА КІНЕТИКА І КАТАЛІЗ

Робота: IX. 1.

Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти

Робота: IX. 2.

Каталітичний вплив йонів феруму на швидкість окислення йодис-товодневої кислоти персульфатом амонію

Робота: IX. 3.

Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти

Робота: IX. 4.

Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соля-
ної кислоти при температурі 310 К

Робота: IX. 5.

Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом

Робота: IX. 6.

Фотохімічний розклад Н₂О₂

Швидкість реакції та фактори, що впливають на неї. Молекулярність та порядок реакції. Константа швидкості для односторонніх реакцій першого і другого порядків. Вплив температури на швидкість хімічних реакцій. Закон Вант-Гоффа. Температурні межі життя. Рівняння Арреніуса. Енергія активації та її визначення. Каталіз і каталізатори. Гомогенні та гетерогенні каталітичні процеси. Ферменти як біологічні каталізатори. Особливості кінетики ферментативних процесів. Механізм хімічних та біохімічних реакцій. Фотохімічні реакції.

Х. ФІЗИКОХІМІЯ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ

Робота: Х. 1.

Методи одержання колоїдних розчинів

Робота: Х. 2.

Коагуляція колоїдних розчинів електролітами

Робота: Х. 3.

Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу

Колоїдно-дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем. Елек-
тричні, оптичні та молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем. Методи одержання колоїдних розчинів. Будова міцели ліофобного золю. Стійкість ліофобних золів, причини їх коагуляції. Вплив електролітів на коагуляцію ліофобних золів. Поріг коагуляції. Правило Шульца-Гарді. Подвійний електричний шар. Теорії будови подвійного електричного ша-
ру. Виникнення електрокінетичного потенціалу, фактори, що впливають на його величину. Методи визначення електрокінетичного потенціалу. Мето-
дика виконання роботи і оформлення дослідних даних.

Робота: Х. 4.

Вивчення ізоелектричної точки білків

Причини, що зумовлюють гідрофільні та амфотерні властивості моле-
кули білка. Вплив концентрації водневих йонів Н⁺ на дисоціацію білків. Ізоелектричний стан. Вплив електролітів на положення ізоелектричної точки казеїну. Особливості ізоелектричного стану ліофільних золей. Зміна властивостей молекули білка в ізоелектричній точці. Методика роботи.

Робота: Х. 5.

Набухання гелів

Гелі, методи одержання. Відмінність крихких гелів від студнів. Набу-
хання гелів, обмежене і необмежене набухання. Фактори, що впливають на ступінь набухання. Явища, якими супроводжується набухання (тиск та теплота набухання). Методика виконання роботи.

ХІ. БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ

Дата добавления: 2015-05-24