Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 6 Бюджет та бюджетна система




Тема5. Державні фінанси

Державні фінанси — це складова фінансової системи, її центральна сфера, через яку держава здійснює вплив на еконо­мічний і соціальний розвиток.

За допомогою цих фінансів держава розподіляє і перероз­поділяє значну частину валового внутрішнього продукту, що є головним об'єктом фінансових відносин. Суб'єктами державних фінансів, з одного боку, є держава, з іншого — населення і під­приємницькі структури. Державні фінанси, як основна сфера фі­нансової системи держави, опосередковують майже 80 % усіх фінансових ресурсів і охоплюють різноманітні фінансові інститу­ції, за допомогою яких держава здійснює фінансову діяльність.

Вивчаючи цю тему, особливу увагу слід звернути на склад державних фінансів, до якого входять: сукупність усіх бю­джетів держави; централізовані та децентралізовані фонди ці­льового призначення; фінанси підприємств і організацій дер­жавної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте і майнове страхування.

За своєю економічною сутністю державні фінанси — це су­купність розподільно-перерозподільних відносин, що виника­ють у процесі формування і використання фінансових ресурсів держави, призначених для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Функціонування державних фінансів невіддільне від де­ржави, їх необхідність зумовлена тим, що за будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забез­печення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто через попит і пропонування, а також особисто кожним громадянином з огля­ду на відповідні об'єктивні причини. До цих потреб належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколиш­нього середовища, оборона, правопорядок, проведення фун­даментальних наукових досліджень, загальна освіта, підготов­ка кадрів, соціальне забезпечення й страхування, охорона здоров'я тощо. На підставі цього держава будує фінансову полі­тику, визначаючи рівень втручання в господарську діяльність виробничих структур і соціального забезпечення своїх грома­дян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутріш­нього продукту має зосереджуватися у фінансових інститу­ціях, створюваних державою.

 

Вивчаючи цю тему, насамперед потрібно з'ясувати сутність бюджету як фінансової категорії, його призначення, місце та роль у загальній системі фінансових відносин, ознайомитися з питаннями, що стосуються бюджетного устрою, бюджетного процесу та бюджетної системи.

Державний бюджет є головною сферою фінансової системи і відображає утворення та використання централізованого фонду грошових коштів держави. За економічною сутністю держав­ний бюджет — це грошові відносини, які виникають між держа­вою та юридичними й фізичними особами щодо перерозподілу національного доходу (часткового і національного багатства) у зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду.

Слід усвідомити, що сутність бюджету як економічної кате­горії реалізується шляхом розподільної (перерозподільної) та контрольної функцій. За допомогою розподільної функції від­бувається концентрація грошових коштів у руках держави та їх використання з метою задоволення загальносуспільних по­треб. Контрольна функція дає змогу дізнатися, наскільки своє­часно і в який обсяг фінансові ресурси надходять у розпоря­дження держави, якими фактично є пропорції у розподілі бю­джетних коштів, і чи ефективно вони застосовуються.

Використання бюджету як економічного інструменту управ­ління економікою відображається в бюджетному механізмі, що створює держава.

Бюджетний механізм — це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації та витрачання бю­джетних коштів. За допомогою бюджетного механізму держава регулює економіку, стимулює виробничі та соціальні процеси.

Бюджетна система, — сукупність бюджетів окремих адмі­ністративно-територіальних формувань, — ґрунтується на економічних відносинах і правових нормах.

Бюджетна система України складається з Державного бю­джету України, республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим та місцевих бюджетів. Правовою основою цієї системи є Конституція України та створений на її основі Закон України "Про бюджетну систему України".

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, — це зведений бюджет України. Він використовується для аналізу й вивчення засад державного регулюван­ня економічного та соціального розвитку країни. Організація бюджетної системи визначається державним устроєм країни.

Кожна держава має свою бюджетну систему і встановлює принципи її побудови. Елементами бюджетного устрою є орга­нізація та принципи побудови бюджетної системи, її структу­ра, взаємозв'язок окремих сфер бюджетної системи, бюджет­ний процес і бюджетні права органів законодавчої й виконавчої влади. Бюджетний устрій різних країн залежить від державно­го устрою, територіально-адміністративного поділу, рівня роз­питку економіки та деяких інших специфічних особливостей кожної держави.

Особливу увагу в цій темі слід звернути на поняття "бю­джетне регулювання", сутність якого полягає в частковому пе­рерозподілі фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Основними методами такого регулювання є:

1) нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від регулювальних загальнодержавних податків та обов'язкових пла­тежів;

2) бюджетні дотації місцевим бюджетам нижчого рівня;

3) бюджетні субсидії та субвенції.

Бюджетне регулювання — складова бюджетного процесу.

Бюджетний процес — регламентований законодавством по­рядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх вико­нання і контроль за цим, затвердження звітів про виконання бюджетів, що належать до бюджетної системи.

За складання проекту Державного бюджету України та роз­роблення проекту закону про Державний бюджет України на певний рік відповідає Міністерство фінансів України.

Показники стану бюджету — бюджетний надлишок, спів­відношення доходів та його видатків і бюджетний дефіцит, а також причини виникнення бюджетного дефіциту, допустимі межі та джерела його покриття.

Варто розглянути питання, пов'язані з виконанням бюдже­ту і діяльністю державних органів, які беруть участь у процесі виконання державного бюджету України (Міністерство фінан­сів, Державне казначейство та місцеві фінансові органи), їх функції та завдання.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 396; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.