Мистецтво неоліту й бронзового століття

Мистецтво палеоліту

Перші, що дійшли до нас добутку первісного образотворчого мистецтва ставляться до зрілої стадії ориньякской епохи (приблизно 33 – 18-е тис. до н.е.). Це жіночі статуетки з каменю й кістки з гіпертрофованими формами тіла, схематизованими головами — так звані "Венери", очевидно, пов'язані з культом матері-прародительки, що й символізують родючість. Подібні "Венери" знайдені також в Італії, Австрії, Чехії, Росії й у багатьох інших країнах.

У це ж час з'являються узагальнено виразні зображення тварин, що відтворюють характерні риси мамонта, слона, коня, оленя.

Найдавніші пам'ятники мистецтва були знайдені в Західній Європі. Спочатку первісне мистецтво, невідособлене в спеціальний вид діяльності й пов'язане з полюванням і трудовим процесом, відбивало поступове пізнання людиною дійсності, його перші вистави про навколишній світ.

Виділяють три етапи образотворчої діяльності в епоху палеоліту. Кожний з них характеризується створенням якісно нової образотворчої форми:

· натуральна творчість — композиція з туш, костей, натуральний макет;

· штучна образотворча форма — велика глиняна скульптура, барельєф, профільний контур;

· верхнепалеолитическое образотворча творчість — розпис печер, гравірування на кості.

Аналогічні етапи можна простежити й при вивченні музичного шару первісного мистецтва. Музичний початок не був відділений від руху, жестів, вигуків, міміки.

Найпростіші флейти, схожі на свистульки, із трьома – сьома отворами для пальців були знайдені при розкопках у Франції, у Східній Європі й Росії. Французькі зразки цих інструментів зроблені з порожніх пташиних костей, а зразки зі Східної Європи й Росії — з оленячих і ведмежих. Найдавнішими музичними інструментами були також тріскачки й барабани.

У первісну епоху зародилися всі види образотворчого мистецтва: графіка (малюнки й силуети), живопис (зображення в кольорі, виконані мінеральними фарбами), скульптура (фігури, висічені з каменю або виліплені із глини), архітектура (палеолітичні житла).

Більш пізні етапи розвитку первісної культури ставляться до мезоліту, неоліту й вчасно поширення перших металевих знарядь. Від використання готових продуктів природи первісна людина поступово переходить до більш складних форм праці, поряд з полюванням і рибальством починає займатися скотарством і землеробством.

До епохи неоліту (новий кам'яний вік) і бронзового століття ставляться зображення, що передають більш складні й абстрактні поняття. Сформувалися багато видів декоративно-прикладного мистецтва — кераміка, обробка металу. Люди стали робити луки, стріли, глиняний посуд. У новому кам'яному віці з'явився перший штучний матеріал, винайдений людиною, — вогнетривка глина. Художня мова кераміки — мова, завдяки якій зберігається пам'ять про дану спільність. Колись люди використовували для своїх потреб те, що давала природа — камінь, дерево, кістка.

Розвиток продуктивних сил веде до того, що частина пастушачих племен переходить до кочового скотарства. Інші ж племена, продовжуючи вести осілий спосіб життя на основі землеробства, переходять на більш високий етап розвитку — до плужного землеробства. У цей час відбуваються й соціальні зрушення усередині племен.

У період неоліту й енеоліту починається справжній розквіт орнаментального мистецтва, причому використовуються всі основні закони орнаментації: точне ритмічне розміщення візерунка, чергування орнаментальних зон, симетрія в накресленні рівносторонніх трикутників і ромбів. Іншим унікальним явищем розглянутих нами епох є петрогліфи — знакиисимволи, які відомі у всіх місцях проживання людину.

Дата добавления: 2015-05-24