Давньоєгипетська писемність

Художня культура Прадавнього Єгипту

C незапам'ятних часів давньоєгипетська цивілізація привертала увагу людства. В V в. до н.е. давньогрецький історик Геродот відвідав Єгипет і залишив докладний його опис. Для греків Єгипет — країна чудес, колиска мудрості, батьківщина самих прадавніх богів. Саме слово "Єгипет" ("загадка", "таємниця") — грецького походження, єгиптяни ж називали свою країну Кемет, що означало "чорна земля". В III в. до н.е. єгипетський жрець Манефон написав грецькою мовою "Історію Єгипту", у якій виділив періоди Прадавнього, Середнього й Нового царств, а також перелічив тридцять одну династію фараонів.

У духовнім і практичнім житті давньоєгипетського суспільства головну роль відіграла релігія. Прадавні єгиптяни обожнювали сили природи, рослини, звірів, птахів і поклонялися безлічі богів. Всесвіт єгиптяни представляли як з'єднання Нила небесного, де пливе в човні сонячний бог Ра, і Нила підземного, по якім Ра вертається, здолавши сили зла й тьми в образі змія Апопа. Осирис — бог родючості природи, що воскресає, що вмирає й, уважався четвертим міфічним царем Єгипту. Він щасливо правил країною зі своєю сестрою й дружиною Исидой — богинею родючості й води.

Основу давньоєгипетської писемності становили ієрогліфи (від гречок. "хиерос" — "священний" і "глифе" — "вирізане") — малюнкиизначки, кожний з яких відповідав слову або поняттю. Головний писальний матеріал виготовляли з папірусу — тропічної водяної рослини, схожого на очерет. Зі зрізаних стебел папірусу виділяли серцевину, розчленовували її на тонкі довгі смуги, викладали їх у два шари — уздовж і поперек, змочували нільською водою, вирівнювали, ущільнювали ударами дерев'яного молотка й лощили інструментом зі слонячої кістки. Отриманий аркуш при складанні не м'явся на згинах і в розгорнутому виді знову ставав гладким. Аркуші з'єднували в сувої довжиною до сорока метрів. На них писали праворуч ліворуч тонкою очеретяною паличкою. Червоною фарбою починали новий абзац (звідси й відбулося вираження " новий рядок"), а весь інший текст був чорного кольору.

В епоху Нового царства на сувоях з'явилися кольорові малюнки, як, наприклад, в "Книзі мертвих". Художник зобразив рай загробного життя Пари — це родючі поля; по повноводних каналах там плавають човна; на берегах височіють фінікові й кокосові пальми; а злаки виростають вище людського росту.

Розшифрувати давньоєгипетську писемність, довгий час, що зберігала свої таємниці, удалося в 1822 г. французькому єгиптологові Жану Франсуа Шампольону (1790 – 1832). Допомогла йому в цьому напис на Розеттском камені (названому так по місці знахідки біля міста Розетта в дельті Нила), зроблена близько 186 г. до н.е. єгипетським царем Птолемеем V на трьох мовах, у тому числі й на грецькому.

Дата добавления: 2015-05-24