Основи теорії мистецтва. Види, жанри мистецтва

ЗАВДАННЯ № 50

ЗАВДАННЯ № 49

ЗАВДАННЯ № 48

ЗАВДАННЯ № 47

ЗАВДАННЯ № 46

Текст завдання:

1. Який шрифт латинського книжного алфавіту набув поширення в середньовічних рукописах?
2. Розробити шрифтове відображення образу-слова “календар”. Необхідно створити оригінальний, цілісний, естетичний, певного стилю шрифтовий образ. Робота виконується на аркуші паперу А4, інструменти, матеріали та техніка виконання (крім колажу) не обмежується.

Текст завдання:

1. Що таке графема?
2. Розробити шрифтове відображення образу-слова “балкон”. Необхідно створити оригінальний, цілісний, естетичний, певного стилю шрифтовий образ. Робота виконується на аркуші паперу А4, інструменти, матеріали та техніка виконання (крім колажу) не обмежується.

Текст завдання:

1. Чим характерне мінускульне латинське книжне письмо?
2. Розробити шрифтове відображення образу-слова “лебідь”. Необхідно створити оригінальний, цілісний, естетичний, певного стилю шрифтовий образ. Робота виконується на аркуші паперу А4, інструменти, матеріали та техніка виконання (крім колажу) не обмежується.

Текст завдання:

1. Що означає слово інтерліньяж?
2. Розробити шрифтове відображення образу-слова “ножиці”. Необхідно створити оригінальний, цілісний, естетичний, певного стилю шрифтовий образ. Робота виконується на аркуші паперу А4, інструменти, матеріали та техніка виконання (крім колажу) не обмежується.

Текст завдання:

1. Де виник та набув розвитку курсив як форма?
2. Розробити шрифтове відображення образу-слова “листівка”. Необхідно створити оригінальний, цілісний, естетичний, певного стилю шрифтовий образ. Робота виконується на аркуші паперу А4, інструменти, матеріали та техніка виконання (крім колажу) не обмежується.

Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості, складова частина духовної культури людства, певний вид практичнодуховного освоєння світу. У цьому плані до мистецтва відносять групу різновидів людської діяльності - живопис, музику, театр, художню літературу й т.п., поєднуваних тому, що вони є специфічними художньо-образними формами відтворення дійсності.

Історичний розвиток суспільного поділу праці привів до того, що з первісної єдиної, синкретичної людської життєдіяльності виділилися й одержали самостійне існування різноманітні галузі матеріального й духовного виробництва, а також різні форми спілкування людей. На відміну від науки, мови й інших форм спеціалізованої суспільної діяльності, покликаних задовольняти різні потреби людей, мистецтво потрібно людству як спосіб цілісного суспільного виховання індивіда, його емоційного й інтелектуального розвитку, його залучення до накопиченого людством колективного досвіду, до вічних цінностей, до конкретних суспільно-історичних інтересів, устремлінь, ідеалів.

Мистецтво повинне бути подібно реальному людському життю, тобто повинне відтворювати (моделювати) життя в його реальній цілісності й структурної складності. Воно повинне "подвоювати" реальну життєдіяльність людини, бути її уявлюваним продовженням і доповненням і тим самим розширювати життєвий досвід особистості, дозволяючи їй "прожити" багато ілюзорних "життів" в тих "світах", які створені письменниками, музикантами, живописцями і т.д.

Разом з тим мистецтво виступає одночасно і як подібне реальному життю, і як відмінне від нього - вигадане, ілюзорне, як гра уяви, як утвір людських рук. Художній твір збуджує в одночас найглибші переживання, які подібні переживанням реальних подій, і естетичну насолоду, що виникає з його сприйняття саме як твору мистецтва, як створеної людиною моделі життя.

Мистецтво як особливе суспільне явище являє собою складну систему якостей, структура якої характеризується обє’днанням пізнавальної, оцінчної, творчої (духовно й матеріально) і знаково-комунікативної граней (або підсистем). Завдяки цьому воно виступає і як спосіб спілкування людей, і як знаряддя їх освіти, збагачення їх знань про світ і про самих себе, і як спосіб виховання людини на основі тієї або іншої системи цінностей, і як джерело високих естетичних радощей.

Художньо-творча діяльність людини розгортається в різноманітних формах, які називають видами мистецтва й жанрами. Велика кількість і різноманітність цих форм можуть здатися хаотичним накопиченням, у дійсності ж вони є закономірно організованою системою видових та жанрових форм. Залежно від матеріальних засобів, за допомогою яких конструюються художні твори, об'єктивно виникають три групи видів мистецтв:

1. просторові, або пластичні (живопис, скульптура, графіка, художня фотографія, архітектура, декоративно-прикладне й дизайн), тобто такі, які розгортають свої образи у фізичному просторі;

2. часові (словесні й музичні), тобто такі, де образи будуються в часі, а не в реальному просторі;

3. просторово-часові (танець; акторське мистецтво і всі, що базуються на ньому; синтетичне — театр, кіномистецтво, телемистецтво, естрадно-циркове і т.д.), тобто такі, образи яких мають одночасно й фізичні, і часові якості.

З іншого боку, у кожній із цих трьох груп мистецтва художньо-творча діяльність може користуватися:

1. знаками образотворчого типу, тобто, що припускають подібність образів з почуттєво сприйманою реальністю (живопис, скульптура, графіка — так звані образотворчі мистецтва, а також література, акторське мистецтво);

2. знаками необразотворчого типу, тобто, що не допускають дізнавання в образах яких б то ні було реальних предметів, явищ, дій і звернених безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектурно-прикладні мистецтва, музика й танець);

3. знаками змішаного, зображувально-необразотворчого характеру, властивими синтетичним формам мистецтва (синтезу архітектури або декоративно-прикладного мистецтв із образотворчими; словесно-музичному — пісенному й актерскоетанцювальному — пантомімічному синтезу).

Кожний вид мистецтв безпосередньо характеризується способом матеріального буття його добутків і застосовуваним типом знаків-образів. У цих межах усі його види мають різновиди, що визначаються особливостями того або іншого матеріалу своєрідністю, художньою мовою. Так, різновидами словесного мистецтва є усна творчість і письмова література; різновидами музики — вокальна й різні типи інструментальної музики; різновидами сценічного мистецтва — драматичний, музичний, ляльковий, тіньовий театр, а також естрада й цирк; різновидами танцю — побутовий танець, класичний, акробатичний, гімнастичний, танець на льоді і т.д.

З іншого боку, кожний вид мистецтва має жанровий розподіл. Критерії цих розподілів визначаються по-різному, але очевидно сама наявність таких жанрів літератури, як епос, лірика, драма, таких жанів образотворчого мистецтва, як станковий, монументально-декоративний, мініатюрний, таких жанрів живопису, як портрет, пейзаж, натюрморт і т.д.

Таким чином, мистецтво, узяте в цілому, є історично склавшаяся система різних конкретних способів художнього освоєння світу, кожний з яких має риси, загальні для всіх і індивідуально-своєрідні.

Дата добавления: 2015-05-24