Пояснювальна записка. На занятті розглянуті основні питання підготовки та проведення наступу мб

Медична біологія

ПРОГРАМА

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Заключна частина

На занятті розглянуті основні питання підготовки та проведення наступу мб. Рішучий і напружений характер сучасного загальновійськового бою, застосування в ньому різноманітних засобів вогневого ураження, радіоелектронної боротьби, автоматизованих систем управління зброєю і військами вимагають від командира батальйону глибоких знань і всебічних практичних навичок, щодо підготовки наступу батальйону та управлінню підлеглими і приданими підрозділами в складних умовах сучасного загальновійськового бою Підняті на семінарі проблемні питання дають змогу слухачам особисто попрацювати над літературою і спробувати знайти шляхи їх вирішення. Свої думки викласти на екзамені.

Викладач кафедри загальновійськової підготовки

працівник ЗС України В.В. КУДРЯВЦЕВ

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010102 “Сестринська справа”

Київ

Укладачі:

М.Б. Шегедин — доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, викладач медсестринства у внутрішній медицині Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;

М.С. Панкевич — викладач вищої категорії, викладач-методист Львівського медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;

І.С. Смачило — заслужений працівник освіти України, заступник директора з науково-методичної роботи Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського

Програму розглянуто і схвалено на засіданні предметної (циклової) комісії прородничо-наукових дисциплін Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського 03 червня 2011 р., протокол №15.

Рецензент:

Л.М. Сергієнко — канд. мед. наук, доцент Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького;

Л.Р. Пасєка — викладач вищої категорії, викладач-методист медичного коледжу Львівського медичного національного університету ім. Данила Галицького.

© МОЗ України, 2011

© ВСВ “Медицина”, 2011

Програму з дисципліни “Медична біологія” для вищих медичних навчальних закладів України І—ІІІ рівнів акредитації складено для спеціальності 5.12010102 “Сестринська справа” напряму підготовки 1201 “Медицина” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених МОН і МОЗ України у 2011 р. та навчальних планів (2011 р.).

За навчальним планом медична біологія вивчається на першому році навчання. На дисципліну відведено 81 год, з них лекцій — 20, практичних занять — 28, самостійної позааудиторної роботи — 33 год.

Одним із основних завдань медичної біології є аналіз впливу на здоров’я людини молекулярно-генетичних, клітинних, онтогенетичних та екологічних факторів. Важливим розділом медичної біології, якому приділяється значна увага, є генетика. Вивчення цього розділу має велике значення для майбутніх медичних сестер, які повинні знати причину, клінічні ознаки, медсестринську діагностику, принципи лікування та профілактику спадкових захворювань. Іншим актуальним розділом медичної біології для медичних сестер є медична паразитологія. Вивчення питань паразитології важливе тому, що паразитарні захворювання досить поширені серед населення і невпинно зростають. У цьому розділі значна увага приділяється вивченню різних форм взаємовідносин між паразитами та організмом людини, походженню та еволюції паразитизму, життєвому циклу паразитів, методам діагностики та профілактики захворювань.

Мета дисципліни:

¾ засвоїти сучасні теоретичні основи причин, клінічних ознак, діагностики та профілактики спадкових патологій;

¾ ознайомитися з морфоанатомічною будовою паразитів людини, життєвим циклом, методами діагностики та профілактики паразитарних інвазій.

Дисципліна вивчається в такій послідовності:

¾ цитологічні та молекулярні основи спадковості;

¾ закономірності успадкування ознак;

¾ спадковість і середовище;

¾ спадковість і патологія;

¾ медична паразитологія.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

¾ лекції;

¾ практичні заняття;

¾ самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекцій розкривають проблемні питання розділів медичної біології.

Практичні заняття передбачають самостійну практичну роботу при:

¾ розв’язуванні типових і ситуаційних завдань, що мають медико-біологічне спрямування;

¾ застосуванні класичних і сучасних методів діагностики спадкових патологій;

¾ застосуванні методів пренатальної діагностики, профілактики спадкових патологій;

¾ дослідженні інвазійного матеріалу, визначенні видової належності паразита, патогенного впливу, встановленні клінічного діагнозу, методів діагностики та заходів профілактики паразитарних інвазій.

Для визначення рівня підготовки студентів застосовують: комп’ютерні тести, німі малюнки, мікро- та макрофотографії, ділові ігри, розв’язування ситуаційних і нетипових завдань; дослідження та аналіз макро- і мікропрепаратів збудників і переносників паразитарних хвороб, контроль практичних навичок тощо.

Предметна (циклова) комісія природничо-наукових дисциплін має право вносити зміни до навчальної програми (15 %) залежно від організаційних і технічних можливостей, різних науково-дослідницьких напрямів, екологічних особливостей регіону, але відповідно до кінцевих цілей ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾ предмет і завдання медичної біології;

¾ будову клітин прокаріотів та еукаріотів;

¾ основні положення клітинної теорії;

¾ оптичні системи в біологічних дослідженнях;

¾ морфологічні особливості хромосом;

¾ основні типи поділу еукаріотичних клітин, їх суть і значення;

¾ характеристику періодів мітотичного циклу та фаз мітозу;

¾ біологічне значення мітозу;

¾ морфофізіологічні особливості статевих клітин;

¾ характеристику всіх стадій овогенезу та сперматогенезу;

¾ характеристику та біологічне значення мейозу;

¾ суть і біологічне значення запліднення;

¾ типи дроблення та його механізми;

¾ особливості мітотичного циклу бластомерів;

¾ будову бластули та її особливості у різних організмів;

¾ можливі порушення онтогенезу, що виникають унаслідок дії шкідливих речовин під час запліднення і дроблення;

¾ типи гаструляції;

¾ гісто- та органогенез, механізми їх;

¾ негативний вплив мутагенів і тератогенів на формування зародка та плода;

¾ роль ДНК і РНК у зберіганні та передачі спадкової інформації;

¾ будову гена;

¾ роль нуклеїнових кислот у біосинтезі білка;

¾ роль спадковості у формуванні нормальних і патологічних ознак;

¾ закони спадковості, встановлені Г. Менделем, та їх цитологічне обґрунтування;

¾ основні положення теорії Т. Моргана;

¾ форми взаємодії алельних та неалельних генів;

¾ хромосомне визначення статі; ознаки, зчеплені зі статтю;

¾ успадкування груп крові та резус-належності;

¾ види мінливості та їх роль у патології людини;

¾ генетичну небезпеку забруднення навколишнього середовища;

¾ види мутацій: генні, хромосомні, геномні; причини їх виникнення;

¾ молекулярні механізми виникненя генних мутацій;

¾ мутагенні фактори та їх класифікацію;

¾ поняття про мутагени та комутагени;

¾ спадкові хвороби людини, причини виникнення їх та механізми розвитку;

¾ принципи класифікації спадкових хвороб;

¾ генні хвороби людини та причини виникнення їх;

¾ хромосомні хвороби людини та причини їх виникнення;

¾ мультифакторіальні хвороби;

¾ причини та механізми виникнення природжених вад розвитку;

¾ методи медичної генетики та застосування їх на практиці;

¾ методи масового скринінгу моногенних спадкових патологій;

¾ основи медико-генетичного консультування;

¾ сучасні методи пренатальної діагностики;

¾ роль молодших спеціалістів у профілактиці тератогенезу та спадкових патологій;

¾ завдання сучасної екології;

¾ екологічні фактори;

¾ перетворення речовин та енергії в екосистемах;

¾ проблеми охорони природного середовища;

¾ морфофізіологічні особливості паразитичних найпростіших, цикли розвитку, шляхи інвазій, методи лабораторної діагностики та профілактики сприченених ними захворювань;

¾ морфофізіологічні особливості паразитичних гельмінтів, цикли розвитку, шляхи інвазій, методи лабораторної діагностики та профілактики гельмінтозів;

¾ морфофізіологічні особливості кліщів і комах, цикли розвитку, методи лабораторної діагностики та профілактики хвороб, збудниками та переносниками збудників яких вони є.

Студенти повинні вміти:

¾ користуватися мікроскопом під час вивчення мікропрепаратів;

¾ диференціювати клітини в інтерфазі та в періодах мітозу;

¾ диференціювати статеві клітини на різних етапах розвитку;

¾ розв’язувати задачі з метою моделювання:

· кодування і декодування спадкової інформації;

· процесів транскрипції і трансляції;

· закономірностей моно- та дигібридного схрещування;

· взаємодії генів;

· успадкування груп крові та резус-належності;

· успадкування генів, зчеплених зі статтю;

¾ розв’язувати ситуаційні задачі на різні види мінливості;

¾ розв’язувати ситуаційні задачі зі спадкової патології;

¾ орієнтовно аналізувати мікрофотографії каріотипів людини (нормального й патологічного), визначати кількість хромосом, гомологічність їх;

¾ розпізнавати форми хромосом, установлювати стать за каріотипом;

¾ аналізувати клінічні карти стаціонарних пацієнтів зі спад­ковою патологією (виявляти причину, вид патології, вид мінли­вості, методи діагностики та лікування);

¾ брати зскрібок букального епітелію порожнини рота, знаходити статевий, хроматин;

¾ визначати стать і число Х-хромосом у каріотипі за кількістю тілець Барра в інтерфазному ядрі;

¾ складати та аналізувати родовід;

¾ прогнозувати ризик народження хворих дітей у родині пробанда;

¾ відбирати групу ризику для скеровування до медико-генетичної консультації (МГК);

¾ ідентифікувати за систематичними ознаками представників паразитичних найпростіших;

¾ обґрунтовувати методи лабораторної діагностики і основні заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудниками яких є найпростіші;

¾ ідентифікувати статевозрілих трематод за систематичними ознаками;

¾ розпізнавати личинкові стадії трематод — паразитів людини;

¾ обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської профілактики трематодозів;

¾ ідентифікувати статевозрілих цестод за систематичними ознаками;

¾ відрізняти зрілі проглотиди та сколекси збудників теніозу та теніаринхозу;

¾ ідентифікувати фіни цестод;

¾ обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської профілактики цестодозів;

¾ ідентифікувати статевозрілих нематод за систематичними ознаками;

¾ відрізняти самців паразитичних нематод від самок;

¾ обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської профілактики нематодозів;

¾ визначати належність представників членистоногих до класу павукоподібних та класу комах;

¾ ідентифікувати за систематичними ознаками імаго кліщів та комах;

¾ обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудників яких переносять кліщі та комахи.

Студенти мають бути поінформовані про:

¾ етапи розвитку, досягнення медичної біології та значення її для теорії і практики медицини;

¾ сучасні методи цитологічного аналізу хромосом (in situ, FISH-метод тощо);

¾ медичні аспекти генної інженерії та біотехнології;

¾ зміст і значення хромосомної карти людини;

¾ кількісну і якісну специфіку прояву генів в ознаках людини;

¾ екологічні та медико-біологічні наслідки аварії на Чорно­бильській АЕС;

¾ комутагени і десмутагени;

¾ частоту генних і хромосомних хвороб в Україні;

¾ ДНК-діагностику, картування генів та інші сучасні методи молекулярної та біохімічної діагностики;

¾ методи генетичного моніторингу;

¾ сучасні принципи і можливості лікування та профілактики спадкових патологій;

¾ генетичну патологію та канцерогенез;

¾ мітохондріальні хвороби;

¾ розташування закладів медико-генетичних консультацій в Україні;

¾ досягнення генної та клітинної терапії спадкових хвороб;

¾ сучасні методи дослідження паразитарних інвазій;

¾ сучасні всесвітні міграційні процеси та поширення протозойних інвазій в Україні;

¾ екологічний і санітарно-епідеміологічний стан регіону, країни.

Дата добавления: 2015-05-24