Практичне заняття

Лекція

Тема 2. Молекулярні основи спадковості. Реалізація спадкової інформації

Практичне заняття

Лекція

Тема 1. Структурно-функціональна організація клітини. Розмноження на клітинному рівні

Медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини, що вивчає закономірності спадковості, мінливості, індивідуального та еволюційного розвитку, морфофізіологічної та соціальної адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною сутністю. Рівні організації живого. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини.

Життєвий цикл клітини. Механізми поділу клітин. Характеристика періодів інтерфази та фаз мітозу. Порушення мітозу, соматичні мутації. Біологічне значення мітозу.

Характеристика та біологічне значення мейозу. Механізми генетичної комбінаторики в процесі мейозу. Порушення мейозу, генеративні мутації.

Розглядання електронограми еукаріотичної клітини та розпізнавання її структурних компонентів. Диференціація цитоплазматичної мембрани, ядра та органел. Розпізнавання та інтерпретація морфології хромосом еукаріотів. Складання ідіограми каріотипу людини з урахуванням Денверської класифікації.

Мітоз. З’ясування біологічної суті мітозу — основного способу поділу соматичних клітин.

Розпізнавання інтерфази та фаз мітозу під час мікроскопічного дослідження. Виявлення відмінностей мітозу в рослинних і тваринних клітинах.

Мейоз. Цитогенетичні механізми, що лежать в основі утворення статевих клітин. Диференціація фаз редукційного та екваційного поділу мейозу. Розпізнавання в оптичному мікроскопі чоловічих і жіночих гамет. Визначення на мікропрепаратах клітин, що перебувають на різних стадіях ово- та сперматогенезу.

Практичні навички:

¾ користуватися мікроскопом під час мікроскопування мікропрепаратів;

¾ диференціювати фази і періоди клітинного циклу;

¾ диференціювати статеві клітини на різних етапах розвитку;

¾ визначати каріотип за кількістю аутосом та гетерохромосом;

¾ визначати стать організму за каріотипом;

¾ давати порівняльну характеристику мітозу та мейозу;

¾ порівнювати овогенез і сперматогенез.

Характеристика нуклеїнових кислот — ДНК і РНК, просторова організація, видова специфічність, роль у зберіганні та перенесенні спадкової інформації. Реплікація ДНК. Підтримування генетичної стабільності клітин: самокорекція і репарація ДНК. Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні; тРНК, рРНК. Роль нуклеїнових кислот у біосинтезі білка. Генетичний код, його властивості. Транскрипція. Процесинг, сплайсинг. Трансляція (уніфікація, елонгація, термінація). Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів.

Демонстрація процесів кодування та реалізації біологічної інформації на молекулярному рівні.

Аналізування механізмів послідовних етапів біосинтезу білка. Визначення послідовності амінокислот, закодованих у послідовність нуклеотидів ДНК та іРНК. Використання таблиці генетичного коду для побудови поліпептидних ланцюгів. Визначення антикодонів тРНК залежно від нуклеотидного складу іРНК.

Розв’язування ситуаційних задач з моделювання:

¾ процесів кодування та декодування спадкової інформації;

¾ процесів транскрипції та трансляції.

Практичні навички:

¾ аналізувати механізми послідовних етапів біосинтезу білка;

¾ застосовувати знання про реплікацію, транскрипцію, трансляцію під час розв’язування ситуаційних задач;

¾ прогнозувати наслідки порушень генетичного матеріалу на різних етапах синтезу білка.

Дата добавления: 2015-05-24